Ухвала суду № 82432151, 11.06.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/1944/2019

Справа № 243/4859/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року

Слідчий суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Перерви Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області Дьяченко Н.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Рейпольський О.О.,

захисник Сазонова М.О.

підозрюваний ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

11 червня 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, надійшло клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області Дьяченко Н.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000909 від 07 травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Клопотання із додатками відповідає вимогам, передбаченим ст. 184 КПК України.

У клопотанні його ініціатор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор Рейпольський О.О.., у судовому засіданні клопотання слідчого також підтримав, вважає, що існують всі підстави для його задоволення. Зазначив, що на сьогодні зібрано достатньо доказів щодо наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним тяжкого злочину. Вважає, що на даний час існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на волі та заздалегідь знаючи, що за вчинене ним злочинне діяння кримінальна відповідальність передбачає міру покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років, може вчинити дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності шляхом переховування від слідства та суду, та наслідки і ризик втечі можуть бути розцінені ним як менш небезпечні ніж покарання та процедура його відбування.

Захисник Сазонова М.О. у судовому засіданні заперечувала проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу стороною обвинувачення не доведено, оскільки у клопотанні лише перелічені ризики, однак будь – яких обґрунтувань, які б свідчили про їх наявність не наведено. За таких обставин вважає, що можливо застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив не застосовувати до нього такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою, зазначивши, що не має намірів переховуватися від слідства та суду, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, та вчиняти нові злочини.

Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.

Згідно із витягом з ЄРДР, 07 травня 2019 року до чергової частини Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що в період часу з кінця квітня по 07 травня 2019 року невстановлена особа перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , таємно, шляхом вільного доступу викрала металеву тачку. В результаті чого ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду на суму 800 грн(ЄО № 13938 від 07 травня 2019 року).

За даним фактом СВ Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області 07 травня 2019 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000909 від 07 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.

Стороною обвинувачення ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в тому, що

03 травня 2019 року в денний час доби, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 , знаходився за місцем свого мешкання, а саме на території домоволодіння АДРЕСА_2 де у нього виник протиправний умисел направлений на заволодіння чужим майном, а саме металевою тачкою, яка знаходилася на території будинку АДРЕСА_2 . Здійснюючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. 03 травня 2019 в денний час доби, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим. ОСОБА_1 розуміючи протиправний характер своїх дій. переліз через паркан домоволодіння АДРЕСА_2 , тим самим незаконно проник на територію вказаного домоволодіння, що є сховищем. Перебуваючи на території зазначеного домоволодіння, ОСОБА_1 діючи умисно, таємно, протиправно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав майно, що належало ОСОБА_2 а саме металеву тачку вартістю. 400 грн.

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 400 гри.

Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

На підтвердження зазначених обставин слідчим суддею досліджено представлені у судове засідання:

- заява ОСОБА_2 від 08 травня 2019 року, про надання дозволу співробітникам поліції для проведення огляду двору б. АДРЕСА_2 . Миколаївка Донецької області;

-протокол огляду від 08 травня 2019 року, щодо проведення огляду місця події, а саме двору будинку АДРЕСА_2 , внаслідок чого зафіксовано місце злочину;

- протокол допиту свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вказав, що 04 травня 2019 року до нього прийшов чоловік на ім`я ОСОБА_4 та запропонував купити металеву тачку, на що ОСОБА_3 погодився;

- протокол пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_3 , який вказав, що на фотознімку № 3 знаходиться чоловік на ім`я ОСОБА_4 , який продав йому металеву тачку;

- протокол огляду місця події від 10.05.2019 де біля будинку № 1 було надано добровільну заяву від свідка ОСОБА_3 на огляд та вилучення металевої тачку, яку він купив у чоловіка на ім`я ОСОБА_4 ;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 , яка вказала на факт крадіжки металевої тачки з території домоволодіння по АДРЕСА_2 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 , який вказав, що 03.05.2019 до нього підійшов гр. ОСОБА_6 та попросив допомогти продати металеву тачку, на що ОСОБА_7 погодився;

- протокол пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_5 , який вказав, що на фотознімку № 3 знаходиться ОСОБА_4 , якому ОСОБА_7 . допомога з металевою тачкою;

- висновок судової товарознавчої експертизи № 2885 від 24.05.2019, відповідно до якого залишкова вартість металевої тачки становить 400,00 грн.;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 який вказав, що 03 травня 2019 ОСОБА_1 переліз через паркан домоволодіння АДРЕСА_2 , та викрав металеву тачку.

31 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Так згідно із вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 було засуджено за ч.3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Згідно із довідкою КЛПЗ «Слов`янська центральна районна лікарня`у м. Слов`янську № 98 від 12 квітня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на диспансерному обліку у лікаря – нарколога лікувального закладу з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Алкогольна залежність».

Згідно із довідкою КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» № 773 від 12 квітня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку у лікаря – психіатра в ДА ОКПЛ м. Слов`янськ, не перебуває, за допомогою не звертався.

31 травня 2019 року ОСОБА_1 пред`явлено підозру.

Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об`єктивного спостерігача» представлені стороною обвинувачення докази дають можливість на сьогодні вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

На думку слідчого судді представлені стороною обвинувачення процесуальні документи та їх зміст при їх огляді саме за вказаним критерієм не викликають явних та очевидних сумнівів щодо їх невідповідності чинному законодавству.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

За змістом ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

На думку сторони обвинувачення, існує ризик переховування ОСОБА_1 від органу розслідування та суду, впливу на свідків кримінального провадження та вчинення нових злочинів. Доводи в цій частині клопотання ґрунтуються на тому, що враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, то це може спонукати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, на думку сторони обвинувачення, існує також ризик впливу підозрюваного на потерпілу та свідків кримінального провадження, спонукання їх відмовитись від своїх свідчень або змінити їх на користь підозрюваного, а також вчинення ним нових злочинів, у зв`язку з тим, що підозрюваний не займається суспільно-корисною працею, не має постійного місця роботи та будь-якого офіційного (законного) джерела отримання доходів, тобто з урахуванням його майнового стану він, у зв`язку із необхідністю отримання коштів для забезпечення своїх побутових потреб, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимогами п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Відповідно п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 неодружений, має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, проживає з родиною, за місцем проживання характеризується посередньо, скарг від сусідів на нього не надходить, в суспільному житті мікрорайону участі не приймає.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи ініціатора клопотання, що ризик втечі підтверджується тією обставиною, що підозрюваний, знаючи про неминучість покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі до чотирьох років, може ухилитися від слідства та суду, оскільки на сьогодні незважаючи на наявність обгрунтованої підозри, ОСОБА_1 не визнаний винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, отже такий аргумент не може бути покладений в основу підтвердження наявності ризику втечі. Слідчий суддя також відхиляє доводи прокурора, що ОСОБА_1 .. знаючи про наявність підозри може втекти, оскільки про наявність підозри ОСОБА_1 знає вже протягом тижня, однак будь-яких спроб залишити місце проживання не здійснював, навпаки в судовому засіданні стверджував, що він, розуміючи неминучість покарання, не бажає погіршити своє становище ще й втечею. Слідчий суддя приймає до уваги такі доводи підозрюваного, оскільки вони підтверджені дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

За таких обставин, такий ризик, як ухилення від слідства та суду в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження.

Разом з тим, з урахуванням того, що підозрюваний не працює, має судимість за вчинення корисливого злочину, покарання за вчинення злочину не відбув, обгрунтовано підозрюється у вчиненні правопорушення, ризик продовження вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою задоволення своїх соціально-побутових потреб – на сьогодні існує з достатньо високим рівнем ймовірності.

Щодо впливу на свідків та потерпілу, то суд приймає до уваги доводи прокурора, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений знає свідків та об`єктивно існує ймовірність впливу на них.

При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України, стосовно недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, у зв`язку із чим, з урахуванням положень ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, із покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 181,183, 193, 196, 376 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області Дьяченко Н.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050510000909 від 07 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 11 червня 2019 року по 09 серпня 2019 року, зобов`язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого органу яким проводиться досудове розслідування, слідчого судді та суду, а також покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , та потерпілою ОСОБА_2 ;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім внутрішнього паспорту громадянина України;

9) носити електронний засіб контролю.

У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього вищевказаних обов`язків до нього буде застосовано більш суворий запобіжний захід.

Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на співробітників Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області, а контроль за його виконанням - на прокурора, який підтримує державне (публічне) обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 14 червня 2019 року о 10 год. 00 хв.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області /підпис/ О.В. Ільяшевич

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області О.В. Ільяшевич