Ухвала суду № 82432118, 31.05.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/1816/2019

Справа №243/5661/19

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2019 року Слідчий суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Кузнецов Р.В., при секретарі Малиновській І.Ю., за участю прокурора - Чорного В.В., слідчого - Помирча Т.О., підозрюваного - ОСОБА_1 , захисника - Омельяненка О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Петрнка І.Ю. у кримінальному провадженні № 12019050510001065 від 30 травня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, слідчим СВ Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Слідчий СВ Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області обґрунтував свої вимоги тим, що в ніч з 29 травня 2019 на 30 травня 2019 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, у приміщенні житлової кімнати домоволодіння АДРЕСА_3 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, трапився конфлікт, під час якого у ОСОБА_1 виник умисел на вбивство останнього.

ОСОБА_1 , перебуваючи у зазначений час та зазначеному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_2 , розуміючи, що в результаті його злочинних дій може наступити смерть останнього, і бажаючи настання таких наслідків, обхопивши передпліччям правої руки шию ОСОБА_2 , із застосуванням фізичної сили став стискати її, що спричинило механічну асфіксію, від якої останній помер на місці.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

30 травня 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_2 .

Слідчий обґрунтовує необхідність обрання запобіжного заходу тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити свою злочину діяльність. Також ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив тяжкий злочин, покарання за який передбачено законом у вигляді позбавлення волі до 15 років, тому наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними, як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України КК України, об`єктивно підтверджується даними копій з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме:

- оглядом місця події від 30 травня 2019 по АДРЕСА_3, під час якого було виявлено труп ОСОБА_2 з ознаками насильницької смерті;

- довідкою судово-медичного експерта про причину смерті ОСОБА_2 ;

- допитом свідка ОСОБА_3 , який повідомив, що 30 травня 2019 року біля 11 год. він перебував у кафе «Світанок», розташованому по вул. Василівській, 64 в м. Слов`янськ. В зазначений час у кафе зайшов раніше знайомий йому ОСОБА_4 та присів до нього за столик. Він одразу помітив тілесні ушкодження на обличчі ОСОБА_5 , а саме рану на верхній губі. В ході розмови останній повідомив йому, що вбив свого дядька, - а саме задушив. Після чого попросив його зателефонувати до поліції та повідомити про вчинене ним кримінальне правопорушення; . .

- витягом з АРМ 102 № 37674331, в якому відображено, що 30 травня 2019 року на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що до нього звернувся ОСОБА_1 , який бажає добровільно здатися, так як в ніч на 30 травня 2019 року він вбив чоловіка;

- явкою з повинного ОСОБА_1 , в якій він повідомляє про скоєне ним в ніч з 29 травня 2019 року на 30 травня 2019 року в приміщенні будинку по АДРЕСА_3 вбивство ОСОБА_6 ;

- довідкою лікаря ОСОБА_7 із зазначенням, виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень;

- допитом ОСОБА_7 , який повідомив, що працює лікарем у КЗОЗ «МКЛ м. Слов`янська» та 30 травня 2019 року в ході огляду ОСОБА_1 було виявлені тілесні ушкодження, а саме: крововилив на правому передпліччі та забійна рана слизової верхньої губи. Зі слів ОСОБА_1 , тілесні ушкодження останній отримав в ночі з 29 травня 2019 року на 30 травня 2019 року, коли душив людину;

- допитом підозрюваного ОСОБА_1 , який зізнався у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та розповів про обставини його скоєння;

- слідчим експериментом, проведеним за участю підозрюваного ОСОБА_1 , під час якого останній на місці розповів про обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вказавши механізм його скоєння.

Слідчий у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Слов`янської місцевої прокуратури заявлене слідчим клопотання підтримала, просила задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, його захисник заперечував проти задоволення даного клопотання, просив відмовити у його задоволенні, а застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, який не пов`язаний із позбавленням волі, а саме цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, які підтримали дане клопотання, підозрюваного та його захисника дослідивши надані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019050510001065 від 30 травня 2019 року, приходжу до переконання, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом "с" частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв`язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під-вартою , суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена у ч.1 ст. 176 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 115 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України про підозру у вчиненні якого повідомлений ОСОБА_8 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років та зважаючи на характер вчинених протиправних дій свідчить про його суспільну небезпечність як особи.

Також враховується: тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_1 , вік та стан здоров`я підозрюваного (пенсійного віку він не досяг, не працює), наявність соціальних зв`язків: не одружений.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі і домашнього арешту, як того просив захисник, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років. В зазначеному випадку санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 15 років.

Враховуючи вищезазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Між тим, відповідно до ч.3ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

На підставі викладеного вважаю за необхідне не визначати відносно ОСОБА_1 розмір застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Вважаю, що вищевказані обставини обґрунтовано покладені органом досудового розслідування в основу заявленого клопотання, й не дають підстав для сумніву у тому, що підозрюваний ОСОБА_1 знаходячись на волі, може ухилитись від досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, може впливати на показання свідків. При цьому враховується, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, але жоден із більш м`яких запобіжних не обумовить запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України й не забезпечить належну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Петренка І.Ю. у кримінальному провадженні № 12019050510001065 від 30 травня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.

Застосувати у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, а саме до 28 липня 2019 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України.

Строк дії ухвали до 28 липня 2018 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду, підозрюваним протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов