Ухвала суду № 82430948, 14.06.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3704/19

Провадження № 2/263/1296/2019

У Х В А Л А

14 червня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Рудь Ю.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Філипенко Є.С.,

представника відповідача - адвоката Павленко Л.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про стягнення грошових коштів, пені та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 13 березня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», в якій, керуючись ст. ст. 1, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 23, 611, 1071, 1073 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у сумі 752 000 грн., пеню - 124 080 грн., моральну шкоду - 100 000 грн., покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2019 року відкрито провадження, розгляд указаної цивільної справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Роз`яснено учасникам їх право та строки на подачу відзиву на позов та відповіді на відзив.

Від представника відповідача - адвоката Павленко Л.М. - до суду надійшло клопотання про розгляд указаної справи у закритому судовому засіданні, на обгрунтування якого він посилався на те, що спірні правовідносини у вказаній справі виникли з приводу користування позивачем рахунком, відкритим в АТ «Ощадбанк». У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлене клопотання про витребування доказів, які відповідно до норм Закону України «Про банки та банківську діяльність» містять відомості, що становлять банківську таємницю.

Позивач та її представник - адвокат Філипенко Є.С. - у судовому засіданні заперечували проти розгляду указаної справи у закритому судовому засіданні.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує наступне.

Режим банківської таємниці в Україні визначається ЦК України, а також Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Згідно з ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

У положенні ст. ст. 60-62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» дано визначення поняття «банківська таємниця», встановлено механізм збереження та порядок її розкриття.

Проте встановлений законом режим банківської таємниці не має абсолютного характеру, оскільки у ньому також передбачені правомірні правові дії щодо розкриття такого виду інформації. Зокрема у ст. 60 цього Закону поняття «банківська таємниця» визначено як інформація, щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення може завдати матеріальну чи моральну шкоду клієнту.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із засад (принципів) цивільного судочинства (п. 3 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Частиною 7 статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Таким чином, закритий судовий розгляд допускається, якщо це необхідно: а) щоб запобігти розголошенню державної чи іншої таємниці, що охороняється законом; б) з метою забезпечення таємниці усиновлення; в) щоб запобігти розголошенню обставин особистого та сімейного життя людини г) щоб запобігти розголошенню відомостей, що принижують честь і гідність особи.

Таким чином, існує виключний перелік випадків, в яких розгляд справи проводиться у закритому судовому засіданні.

Так, у своєму рішенні у справі «Ріпан проти Австрії» Європейський суд з прав людини наголосив, що проведення публічних судових засідань є основоположним принципом, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції. Саме публічність захищає сторони від таємного здійснення правосуддя за відсутності прискіпливої уваги суспільства (п. 27).

Разом з тим, у поданому клопотанні представник відповідача не зазначає, яка інформація є банківською таємницею відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та яка не підлягає розголошенню у даній справі, а лише посилається, що відомості, витребувані ухвалою у банка містять таку таємницю, які до теперішнього часу суду не надані, крім того позивач та її представник не заперечували проти розгляду справи у відкритому судовому засіданні та розголошення інформації відносно позивача. При цьому, представник банку не називає документів, в яких міститься банківська таємниця та які він має намір подати суду в якості доказів у справі.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що представником відповідача не доведена необхідність розгляду справи у закритому судовому засіданні, а за вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 7, 260, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» - Павленка Леоніда Миколайовича - про здійснення розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про стягнення грошових коштів, пені та моральної шкоди, у закритому судовому засіданні, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Музика