Рішення № 8243072, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/64-6/66323.11.09 За позовомСлужби безпеки України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз»

Простягнення 125730,92 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Борщевська В.В. (за дов.)

Від відповідачів не з`явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом Служба безпеки України до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Джерман Моторз»про стягнення 102688,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в строки, встановлені договором купівлі-продажу, не передав у власність позивачу товар, що є істотним порушенням умов договору з боку відповідача. Позивач просить стягнути з відповідача 35064,40 грн. штрафу та 67624,20 грн. пені за прострочення виконання зобовязання. Крім того, позивач просить суд розірвати спірний договір купівлі-продажу на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України, оскільки непоставка відповідачем товару у строки, передбачені договором, є істотним порушенням умов договору з боку відповідача.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій відхилив, зазначивши, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 р. позов задоволено частково та постановлено розірвати договір купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 р. скасовано частково та прийнято нове рішення, яким постановлено розірвати договір та стягнути 65620,52 грн. пені, 35064,40 грн. штрафу.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2009 р. скасовано в частині стягнення пені та штрафу, вирішено справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2009р. та рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 у справі № 7/64 залишено без змін.

Ухвалою суду від 20.10.2009 р. справі присвоєно № 7/64-6/663 та призначено розгляд справи на 23.11.2009 р..

У судове засідання 23.11.2009 р. представники відповідача не зявились.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою представника відповідача. Клопотання судом відхилено, оскільки стороною у справі є не представник, а юридична особа, яка не позбавлена можливості забезпечити явку іншого представника у судове засідання. Жодних обставин щодо неможливості участі у судовому засіданні інших представників, у тому числі і тих, які можуть без довіреності представляти інтереси відповідача, останній суду не навів.

Представником позивача було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 35064,40 грн. штрафу та 75638,92 грн. пені, а разом 125730,92 грн.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

13.11.2007 р. між Службою безпеки України (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Джерман Моторз»(продавцем) було укладено договір купівлі-продажу мікроавтобусів № 33/163 (далі - Договір), згідно з умовами якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар відповідно до специфікації, яка визначена у додатку №1 до Договору - мікроавтобуси марки VOLKSWAGEN (Фольксваген Транспортер) на суму 500920 грн.

Згідно з п. 2.4 Договору строк поставки товару протягом 41 робочого дня з моменту підписання сторонами Договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору під «робочими днями»в контексті цього договору сторони розуміють всі дні тижня з понеділка до пятниця включно, за винятком неробочих днів, визначених в Кодексі законів про працю України.

Проте в строк до 08.01.2008 р. (41 робочий день з дати підписання Договору) відповідач не поставив товар позивачу, чим порушив умови Договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору у разі порушення строку поставки товару відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 діб - додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

14.04.2008 р. позивачем була направлена відповідачу претензія за № 33/1107 з вимогою сплатити штрафні санкції. Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, або припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом, сплата неустойки, та інші.

Пунктом 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власних розсуд.

Таким чином, виходячи з законодавчо визначеної свободи договору (ст. 627 ЦК України), згідно з умовами договору прострочення поставки товару є підставою для сплати пені.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Останнім днем поставки товару є 08.01.2008 р., а тому прострочення відповідачем зобовязань слід рахувати з 09.01.2008 р.

Оскільки позов до Господарського суду міста Києва було подано 30.12.2008 р., підстави вважати строк позовної давності пропущеним відсутні.

Згідно з розрахунком позивача, який судом перевірено і прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 35064,40 грн. штрафу та 75638,92 грн. пені, а разом 125730,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача внаслідок не виконання своїх зобовязань за договором купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007 р..

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки питання стягнення судових витрат вирішені рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2009 р., які в частині стягнення судових витрат є чинними та не скасованими, рішення стосовно останніх судом не приймається. З позивача підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України 230,3 державного мита з розміру збільшених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз»(04119, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 9-а, код 20024630) на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код 00034074) 90660 (девяносто тисяч шістсот шістдесят) грн. 52 коп. пені, 35064,40 (тридцять пять тисяч шістдесят чотири) грн. 40 коп. штрафу.

Стягнути з Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код 00034074) в дохід Державного бюджету України 230 (двісті тридцять) грн. 30 коп. недоплаченого державного мита.

СуддяС.А. Ковтун Рішення підписано 11.01.2010 р.