Рішення № 82430532, 07.06.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/373/2019

130/383/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Даніловської А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила встановити факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жмеринці, є рідним братом її діда ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тарасівці Жмеринського району Вінницької області, а позивачка ОСОБА_1 є двоюрідною внучкою ОСОБА_4 ; визначити позивачці додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , тривалістю у три місяці після набрання чинності судовим рішенням у даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рідний брат позивачки ОСОБА_1 по лінії батька ОСОБА_5 - ОСОБА_4 помер в м. Жмеринка ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши у спадщину земельну ділянку (пай) розміром 4,16 умовних кадастрових гектарів. Вперше про це вона дізналась лише в 2017 від односельців, оскільки не знала членів своєї родини по лінії батька, та розпочала збір документів на підтвердження родинних відносин із померлим.

У жовтні 2017 позивачка звернулась до нотаріуса Жмеринської міської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на земельну ділянку, пред`явивши наявні у неї докази родинних відносин зі спадкодавцем, однак їй усно було відмовлено та порекомендовано звернутись до суду.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 30.05.2018 було встановлено факт родинних відносин між нею та ОСОБА_4 , і позивачка повторно звернулась до нотаріальної контори, однак 24.07.2018 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропуск встановленого законом строку подання заяви про прийняття спадщини. В подальшому вказане рішення Жмеринського міськрайонного суду, як і рішення Тиврівського районного суду про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_4 , були скасовані через наявність між позивачкою та відповідачем по справі ОСОБА_3 спору про право.

Вважає себе спадкоємцем четвертого ступеня споріднення п`ятої черги спадкоємців, а ОСОБА_3 - спадкоємцем п`ятого ступеня споріднення.

Встановлення того факту, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були рідними братами, а позивачка є двоюрідною внучкою спадкодавця ОСОБА_4 необхідно їй для оформлення права на спадщину ОСОБА_4 - вищезазначену земельну ділянку.

Причиною пропушення строку подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини в строк до 09.01.2015 вказала ті обставини, що про смерть ОСОБА_4 , як і про його існування взагалі, вона дізналась лише в 2017 і не могла подумати, що більше ніхто не прийняв спадщину після його смерті. Крім того, з 2017 вона розпочала займатися встановленням родинних відносин, звертаючись до нотаріуса та в суд. У зв`язку із вищевикладеним, просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити. ОСОБА_1 вказала, що не має іншої можливості, як тільки через суд, встановити факт родинних відносин з померлим спадкодавцем ОСОБА_4 , так як останній народився в Російській Федерації і достатніх даних щодо місця проживання батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а відтак і місця народження ОСОБА_4 у них немає. Позивачка неодноразово зверталася до органів РАЦС з проханням здійснити запити до аналогічних органів Російської Федерації, однак вказати, до якого саме органу РАЦС потрібно надсилати запити не могла, тому отримувала усні відмови.

Після смерті батька ОСОБА_6 в 1999, коли позивачці було всього три роки, її мати почала проживати з іншим чоловіком, і зв`язки із родиною по лінії батька було втрачено. Її бабуся, мати покійного батька, не мала бажання спілкуватися із нею, не показувала батьківських фото, не розповідала нічого ані про батька, ані про його родичів.

В судове засідання представник відповідача - Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно, що не перешкоджає подальшому розгляду справи за його відсутності. Заяв, заперечень чи клопотань до суду не надходило.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що навесні 2017 до неї звернулася давня знайома ОСОБА_8 із проханням дізнатися, чи проживають ще в с. Тарасівка родичі покійного ОСОБА_4 , оскільки після смерті того залишилася земельна ділянка, якою тимчасово користується сільська рада. Через свою сваху, яка працює продавцем у сільському магазині і знає багатьох мешканців села, їй вдалося дізнатися номер телефону ОСОБА_1 , який вона повідомила ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона родом із с. Потоки Жмеринського району. Її сусідами були ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , яким в один час із її батьками надали земельний пай. Коли почалося розпаювання земель, що відбувалося уже після смерті ОСОБА_4 , їхня земля була передана сільській раді. Вона знала, що у ОСОБА_4 був рідний брат ОСОБА_5 , якого вона неодноразово бачила, будучи дитиною. Вона пам`ятає, що коли батьки копали колодязь, їм допомагав ОСОБА_4 разом зі своїм рідним братом ОСОБА_5 . Сам ОСОБА_4 представляв ОСОБА_5 як свого рідного барата. Той часто приїжджав в с. Потоки зі своїм сином - ОСОБА_10 , із яким свідок часто гралася.

Проявивши свою громадську свідомість, вона зателефонувала до ОСОБА_7 , яка проживає на території тієї ж сільської ради, звідки колись приїжджав ОСОБА_5 , із проханням знайти його. Як виявилось, і ОСОБА_5 , і його син ОСОБА_10 вже повмирали, але вдалося знайти дочку ОСОБА_10 - ОСОБА_1 (позивачку у справі). Це відбувалося у 2017 році.

В ОСОБА_9 була сестра ОСОБА_11 , яка проживала спочатку разом із ними у батьківській хаті сестер. Згодом біля батьківської хати ОСОБА_10 побудували собі новий будинок. Обоє ОСОБА_4 були розумово відсталими, дітей у них не було. Свого часу ОСОБА_11 переконала ОСОБА_4 продати новий будинок та перейти назад до батьківської хати. Сама ж ОСОБА_11 переїхала до квартири в м. Жмеринка. Коли ОСОБА_9 захворіла, сестра ОСОБА_11 віддала її до будинку інвалідів, де ОСОБА_9 з часом померла. ОСОБА_4 проживав відтоді самотньо, про нього піклувалися свідок та її батьки. Згодом ОСОБА_11 його також відвезла до будинку інвалідів, де ОСОБА_4 і помер після 2006 року. Повідомила, що ОСОБА_9 при житті казала, що не хоче віддавати свій пай ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що ОСОБА_4 був її сусідом в с. Потоки. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були рідними братами, ОСОБА_5 проживав в с . Станіславчик Жмеринського району. ОСОБА_4 проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_9 . Коли вони почали будувати новий будинок, ОСОБА_5 часто приїжджав допомагати їм. У ОСОБА_4 був ще один брат, але він вже давно помер. Наразі їй відомо, що і ОСОБА_4 , і його брат ОСОБА_5 померли. Чи були діти у ОСОБА_5 , їй невідомо, а те, що у ОСОБА_4 з ОСОБА_9 дітей не було, знає достеменно. ОСОБА_4 помер у психоневрологічному диспансері в м.Жмеринка.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_13 заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав того, що після сметрі ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, яким при житті той не розпорядився. Відповідач ОСОБА_3 як спадкоємець п`ятої черги спадкування прийняв спадщину, подавши відповідну заяву до Жмеринської районної нотаріальної контори в строк, визначений рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.09.2016. Представник відповідача вважає, що позивачем не надано належних доказів щодо наявності родинних відносин між нею та спадкодавцем. Позивач не надала жодних доказів, підтверджуючих неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця через недоведеність факту родинних відносин, а також не надала доказів звернення до відповідних органів з метою визначення (встановлення) родинного зв`язку із померлим ОСОБА_4 та для чого їй це потрібно.

Посилання позивачки як на причину суттєвого пропуску строку для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця на свою необізнаність з приводу смерті спадкодавця вважає безпідставним та таким, що не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку. Позивачка жодним чином не довела про певні об`єктивні, непереборні та істотні труднощі, які виникли у неї та стали перешкодою для своєчасного звернення до нотаріальної контори. Відтак вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши надані суду докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ОСОБА_14 та ОСОБА_1 06.10.2013 уклали шлюб. Після укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 8).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Тарасівка Жмеринського району. Батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_15 (а.с. 9).

Згідно копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 (місцем народження вказано Росія) - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_4 - 10.07.2014 (а.с. 10,11,12).

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_6 ОСОБА_4 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Діброва» (а.с. 13).

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Карантон Тимітонського району Якутії, що вбачається із копії паспорта, виданного 13.07.1998 Жмеринським РВ УМВС України (а.с.15).

Як вбачається із відповіді на адвокатський запит, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно знаходився на утриманні та повному державному забезпеченні в Жмеринському психоневрологічному будинку-інтернаті з 15.09.1998 по ІНФОРМАЦІЯ_1. Помер ІНФОРМАЦІЯ_1 там же (а.с.16).

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа за №59626974 (а.с.17).

Постановою державного нотаріуса Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал Л.С. позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку із пропуском строку для подання заяви нею про прийняття спадщини (а.с. 18).

Згідно із заявою ОСОБА_3 від 10.10.2016, останній прийняв спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 на підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.09.2016 (а.с. 41 зворот). Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18.12.2018 дане рішення було скасоване, так як у заявлених позовних вимогах вбачається спір про право (а.с.28-30).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як у сукупності вони узгоджуються між собою за правовим змістом, не суперечать один одному і ніким не оскаржуються, у зв`язку з чим доходить висновку, що факт який просить встановити представник позивача, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( статті 1220, 1222, 1270 ЦК України ).

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Таким чином, закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Тобто за змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався цим правом на прийняття спадщини через відсутність іншої необхідної інформації, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Згідно роз`яснень викладених у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 вбачається, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які викладені в інформаційному листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», де в п.2 зазначено, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати зави про встановлення родинних відносин із спадкодавцем.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293, п.1 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів.

Частиною 1 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 року зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК (в редакції 1963 року) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення факту, зокрема факту родинних відносин між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 має для позивача юридичне значення, оскільки від встановлення факту родинних відносин залежить виникнення права на спадщину.

Факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а саме те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є рідними братами, а ОСОБА_1 є двоюрідною внучкою ОСОБА_4 , знайшов своє підтвердження в вищезазначених досліджених в судовому засіданні документах. Крім того, зазначений факт підтвердили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_12

Суд не приймає заперечення представника відповідача, так як вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

За таких обставин суд вважає, що факт родинних відносин знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, оскільки позивачка в трирічному віці втратила батька, її виховував вітчим. По лінії батька вона знала лише бабусю, але та категорично відмовлялась спілкуватися та надавати будь-яку інформацію про покійного батька ОСОБА_10 . Отже, після 1999 року вона нічого не знала про можливих родичів свого батька, будь-які зв`язки із своєю родиною по лінії батька було втрачено. Дізналася про наявність у неї двоюрідного діда та його смерть лише у 2017 зі слів односельчанки ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , що підтверджують свідки у судовому засіданні, та з того часу почала займатися оформленням спадщини.

Ставлячи вимогу застосування до позовних вимог ОСОБА_1 строків позовної давності, представником відповідача не надано належних доказів обізнаності позивачки щодо наявності у неї двоюрідного діда, у подальшому його смерті та належного йому майна. Доводи представника відповідача ґрунтуються лише на його припущеннях, у зв`язку із чим заява останнього задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст.81, ст.264, ст.265, п. 5 ч.2 ст.293, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.354 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жмеринка Вінницької області є рідним братом ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тарасівка Жмеринського району Вінницької області, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є двоюрідною внучкою ОСОБА_4 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю три місяці після вступу рішення в законну силу для подання письмової заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жмеринка Вінницької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя