Ухвала суду № 82430216, 14.06.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

221/5296/18

1-кп/264/153/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2019 Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Пустовойт Т.В., судді Литвиненко Н.В., присяжних Драгні М.Ф., Кулік І.А., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Ящука О.В., захисників Довженка В.І., Білозьорова О.Б., Ульяненка А.А., обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі за засобами відеофіксації питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2019 року строк тримання під вартою обвинувачених продовжено до 16 червня 2019 року включно.

У судовому засіданні прокурор клопотав про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, указуючи на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема тяжкість покарання за інкриміноване правопорушення, можливість переховування від суду, впливу на свідків, навиків у обвинувачених володіння зброєю. Всі ці ризики на теперішній момент не відпали та не змінились, в зв`язку з чим застосування інших більш м`яких заходів не забезпечить належної поведінки обвинувачених.

Захист та їх підзахисні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти продовження обвинуваченим строку тримання під вартою та просили змінити на більш м`який, застосувавши домашній арешт або заставу. Мотивували тим, що позиція прокурора не підтверджується належними доказами, а є тільки припущенням, ризики на які посилається прокурор були ним наведені під час обрання запобіжного заходу в ході досудового слідства. На теперішній момент минуло півтора року, внаслідок чого ризики зменшились, що дає можливість змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою з наступних причин.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, якій не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров,я осіб, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, мають навички володіння зброєю, мешкають та зареєстровані за межами Донецької області, що може спонукати останніх до втечі, намагання уникнути покарання або незаконно впливати на потерпілих, свідків, у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, а також враховуючи реакцію суспільства і соціальні наслідки, суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити обвинуваченим раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 331 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Продовжити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» до шістдесяти днів тобто до 12 серпня 2019 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський райсуд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя : Т. В. Пустовойт

Суддя: Н.В. Литвиненко