Постанова № 82430125, 18.06.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1131/19

Номер провадження: 2-а/225/16/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Нємиш Н.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Андрієвої Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу у порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Інспектора ВБДР Батальйон патрульної поліції в місті Краматорську та Слов`янську Головного управління національної поліції в Донецькій області лейтенанта поліції Харченко Олександра Миколайовича (місце роботи: 84391, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Магістральна, 20) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора ВБДР Батальйон патрульної поліції в місті Краматорську та Слов`янську Головного управління національної поліції в Донецькій області лейтенанта поліції Харченко Олександра Миколайовичапро визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 12 лютого 2019 року працівником ВБДР БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії НК № 505026). Згідно вказаної постанови відповідно до ч.3 ст.140 КУпАП до позивача застосовано штраф у розмірі 680,00грн. за порушення Правил дорожнього руху України. З даної постанови вбачається, що позивач не забезпечив безпеку дорожнього руху при виконанні робіт. Однак позивач вважає, що це не відповідає дійсності. Під час складання постанови він надав письмові пояснення. Усі необхідні дії та заходи, які необхідно вжити під час виконання робіт ним були виконані згідно вимог законодавства. З вказаною постановою він не погоджуюся, тому що вона винесена у порушення норм Кодексу України про адміністративне правопорушення. До постанови не доданий протокол про адміністративне правопорушення, який є основним доказом вчинення правопорушення, який взагалі не складався. Зауважив, що у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком, випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Вважає що ніяких доказів його вини відповідач не надав, тому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.02.2019 року серії НК № 505026.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що вимоги позивача вважає безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що 12.02.2019 року було виявлено порушення правил дорожнього руху. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог СОУ 45.2 00018112-006.2006, п.1.5 ПДР, керуючись ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про автомобільні дороги», було прийнято рішення щодо бездіяльності посадової особи в питанні обладнання місця проведення робіт. В результаті чого інспектором ВБДР було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо майстра дільниці КП «Торецьккомсервіс» ОСОБА_1 , якому було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на зворотному боці постанови. Стягнення було накладено відповідно до санкції статті 140 ч.3 КУпАП. Позивача було ознайомлено зі змістом постанови, а також він отримав копію документа, про що свідчить його підпис. Також зазначив, що у власних поясненнях, які було надано 12.02.2019 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 пояснив, що він є відповідальною особою за проведення робіт по заміні світильників по вул . Центральна 23 . При проведені робіт не були встановлені дорожні знаки, відповідно до СОУ 45.2 00018112-006.2006. Вважає, що постанова серії НК № 505026 від 12.02.2019 у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною. Також просив справу розглянути за його відсутністю.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою інспектора ВБДР БПП в місті Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Харченко О.М. від 12.02.2019 року серії НК № 505026 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 680,00 грн.

В постанові серії НК № 505026 зазначено, що 12.02.2019 року о 13.10 годині в Донецькій області, м.Торецьк, вул. Центральна біля буд. 23, будучи посадовою особою відповідальною за виконання робіт, проводив роботи по заміні світильників зовнішнього освітлення на опорах ЛЕМ, не огородив належним чином місце проведення робіт та не встановив дорожні знаки, чим порушив правила, норми і стандарти по обладнанню місця проведення робіт, відповідно до СОУ 45.2 00018112-006.2006, п. 1.5 ПДР України.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1.5. Правил дорожнього руху України визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 3 ст. 140 КУпАП є порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само не усунення після закінчення робіт перешкод і не приведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані: окрім іншого: - по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження.

Доказів того, що позивач є посадовою особою, яка є відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, суду не надано.

Зазначаючи у оскаржуваній постанові факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 140 КУпАП, відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП не зазначив конкретно в чому виразилося порушення, не вказав нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, а лише формально послався на те, що ОСОБА_1 порушив норми СОУ -45.2-000 18112-006 2006, зазначивши п. 1.5 ПДР України. Також в постанові не зазначено, які конкретно дорожні знаки не були встановлені позивачем.

Судом встановлено, що згідно Наказу Державного агенства автомобільних доріг України «Про скасування стандартів Укравтодору» № 403 від 14.12.2018 року з набранням чинності ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт», ДСТУ 8751:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні і напрямні пристрої. Правила використання. Загальні технічні вимоги», ДСТУ 8752:2017 «Безпека дорожнього руху. Проект організації дорожнього руху. Правила розроблення, побудови, оформлення. Вимоги до змісту», ДСТУ 8745:2017 «Автомобільні дороги. Методи вимірювання нерівностей основи і покриття дорожнього одягу», ДСТУ 8746:2017 «Автомобільні дороги. Методи вимірювання зчіпних властивостей поверхні дорожнього покриття», скасовано чинність СОУ -45.2-000 18112-006 2006 «Безпека дорожнього руху. Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг» з 01 січня 2019 року.

Виходячи з наведеного, вбачається, що на час складання постанови від 12.02.2019 року серії НК № 505026, норми передбачені СОУ -45.2-000 18112-006 2006 на які посилався інспектор під час винесення вказаної постанови вже були не чинними.

Суд зазначає, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути розцінена як беззаперечний доказ вчинення нею правопорушення та дотримання порядку розгляду справи, передбаченого процесуальними нормами КУпАП, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не в автоматичному режимі.

Пунктом 9 розділу 3 зазначеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складання протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у справі, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121,статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Крім того, відповідно до пункту 4 наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 № 1395 встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Крім того, відповідно до п. п. 1, 2 Розділу 3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів, про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, суд відхиляє доводи позивача про неможливість винесення постанови у дійсній справі поліцейським СРПП Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП слід закрити.

На підставі викладено, керуючись статтями 242, 243, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора ВБДР Батальйон патрульної поліції в місті Краматорську та Слов`янську Головного управління національної поліції в Донецькій області лейтенанта поліції Харченко Олександра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серії НК № 505026 від 12.02.2019 року, винесену інспектором ВБДР батальйону патрульної поліції в місті Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Харченко Олександром Миколайовичемпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 140 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень. Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складання повного рішення суду згідно з ч.4 ст. 286 КАС України.

Суддя: