Вирок № 82429732, 14.06.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1925/18

1-кп/241/86/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2019 року Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Апалькової О.М,.

при секретарі: Орчелота І.С.,

за участю прокурора: Боровікової А.А.,

обвинуваченого : ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні смт. Мангуш кримінальне провадження,яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050710000318 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Василівка Штепівського району Сумської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, пенсіонера, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 скоїв злочин при наступних обставинах.

Так, 11.07.2018 року приблизно о 00.30 годині, ОСОБА_1 ,будучи у стані алкогольного сп`яніння ,знаходячись за місцем свого мешкання в будинку АДРЕСА_1 ,разом зі ОСОБА_2 вживав спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв,на грунті раптово виниклих особисто неприязних стосунків,між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка,під час якої,у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , у зв`язку з чим ОСОБА_1 пішов на кухню,та взявши у праву руку кухонний ніж,повернувся до ОСОБА_2 Після чого,тримаючи ніж в правій руці, ОСОБА_1 умисно завдав потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді:проникаючої колото-різаної рани епігастральної області в черевну порожнину з пораненням печінки,що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею,які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред*явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому та показав суду, що 10.07.2018 року до нього прийшов в гості ОСОБА_2 з яким вживали спиртне,саме магазинне вино на протязі всього дня. Приблизно о 00.30 годині 11.07.2018 року,знаходячись в стані алкогольного сп`яніння разом з ОСОБА_2 ,під час вживання спиртного,між ними виникла сварка із-за того,що ОСОБА_2 забрав вино,на що він попросив поставити спиртне на стіл. Останній відмовлявся,став ображати його нецензурною лайкою і тоді він пішов на кухню і із ящика стола дістав ніж,взявши його в праву руку,після чого повернувся по потерпілого ОСОБА_2 та звернувся до нього зі словами: «Ти не жартуй і постав вино на місце,а то я вдарю». На що останній сказав йому: « На, бий». Після цього він вдарив ножем його в область живота один раз, а ніж викинув в кухні на стіл. Потерпілий ОСОБА_2 пішов додому,а він залишився і ліг спати. Вранці наступного дня він прийшов до батьків потерпілого,які повідомили,що ОСОБА_2 знаходиться в лікарні. Він допомагав йому матеріально грошима на покупку ліків, давав батькові 700 гривень на лікування потерпілого,який його пробачив і у них зараз добрі відносини. Крім того,обвинувачений в судовому засіданні визнав в повному обсязі пред`явлений до нього позов прокурором заявлений в інтересах держави в особі МЛ № 4 ім. І.К. Мацуки про відшкодування матеріальної шкоди на лікування потерпілого в розмірі 5004,60 грн.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними,логічними,а тому не викликають сумніву у суду щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення,добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, спрямувавши до суду заяву, у якій просив розглянути кримінальне провадження без його участі. Цивільний позов не заявляє,претензій ні матеріального,ні морального характеру до обвинуваченого не має, просив суд винести покарання обвинуваченому не суворо, оскільки помирився з ним,тому суд вирішив розглянути кримінальне провадження без його участі( т.1 а.с. 81 ).

Свою провину обвинувачений визнав повністю на дослідженні інших доказів не наполягає і вважає можливим обмежитися його показаннями та оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою обвинуваченого, який не заперечує свою провину у викладені в обвинувальному акті обставин інкримінованого злочину, інших учасників судового провадження, судом визнано можливим обмежити дослідження щодо фактичних обставин справи, допитом обвинуваченого, оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Дослідження інших доказів, визнано судом недоцільним.

Заслухавши свідчення обвинуваченого, які повністю відповідають обставинам події та матеріалам кримінального провадження суд вважає, що обвинувачений своїми умисними діями, які виразились в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення,передбачене ч.1 ст. 121 КК України.

При визначенні виду та міри покарання обвинувачену ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, особу винного: в силу ст.89 КК України не судимого, не працює, є пенсіонером за віком, на обліку у лікаря психіатра в КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 7 м. Маріуполя не перебуває, на обліку у лікаря психіатра та нарколога Мангушської центральної районної лікарні не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, а також наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння суд враховує, як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 Також, суттєве значення при вирішенні питання щодо призначення покарання обвинуваченим має думка потерпілого ОСОБА_2 , який не наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання,просив його не позбавляти волі,надавши в суд заяву. Крім того,суд враховує той факт,що потерпілий ОСОБА_2 цивільний позов до обвинуваченого не заявляє. Відповідно до висновку органу пробації № 23/1879-18 від 14.12.2018 року виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі не становить високої небезпеки для суспільства.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні: два змиви з плям речовини бурого кольору; дві рюмки,зі слідами речовини бурого кольору;ніж зі слідами речовини бурого кольору та футболку чорного кольору,з білими вставками по боках, довгими рукавами написом «ONEAI»,які знаходяться в камері схову речових доказів Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області необхідно знищити,скасувавши арешт,накладений слідчим суддею Першотравневого районного суду Донецької області від 30.07.2018 року. Процесуальні витрати у справі відсутні. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження прокурором в інтересах держави в особі МЛ №4 ім.І.К.Мацуки був пред`явлений цивільний позов про відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди щодо стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 5004,60 гривні. Свої позовні вимоги прокурор належним чином мотивував тим,що внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні МЛ ім.І.К.Мацук з 11.07.2018 року по 20.07.2018 року і відповідно довідки лікарні загальна вартість лікування за весь час перебування на стаціонарному лікуванні складає 5004,60 гривні. До позову залучена довідка про витрати, відповідно якої вартість лікування складає на дану суму. Тому,цивільний позов заявлений прокурором Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі МЛ ім.І.К.Мацуки до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 5004,60 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. Ураховуючи викладене, а також думку потерпілого ОСОБА_2 про призначення обвинуваченому не суворого покарання,а саме не позбавлення волі, беручи до уваги досудову доповідь органу пробації про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, керуючись принципом індивідуалізації покарання та співмірності заходів примусу, суд вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому ч.1 ст.121 КК України.

Водночас з урахуванням усіх наведених обставин, відсутність претензій від потерпілого, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням, від відбування якого його слід звільнити на підставі ст.75 КК України. Таке покарання за своїм видом і розміром відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого і не може бути визнано явно несправедливим внаслідок надмірної м`якості. На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображатиме співмірність злочину і кари, і тільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачає, клопотання з цього приводу до суду не надходили.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України, п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановити тривалістю 3 (три ) роки,зобов`язавши ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Речові докази у кримінальному провадженні: два змиви з плям речовини бурого кольору; дві рюмки, зі слідами речовини бурого кольору;ніж зі слідами речовини бурого кольору та футболку чорного кольору,з білими вставками по боках, довгими рукавами написом «ONEAI»,які знаходяться в камері схову речових доказів Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області - знищити,скасувавши арешт,накладений слідчим суддею Першотравневого районного суду Донецької області від 30.07.2018 року. Позов, заявлений прокурором Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі МЛ ім. І.К.Мацуки до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у дохід МЛ ім.І.К.Мацуки (р/р35417071023548 в ГУДКСУ в Донецькій області,МФО834016, ЄДРПОУ 01990654), в рахунок відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення суму матеріальних збитків в розмірі 5004 ( п`ять тисяч чотири ) гривні 60 копійок. Вирок може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом 30 діб з моменту його проголошення, засудженим у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку суду. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.М. Апалькова