Ухвала суду № 82429198, 18.06.2019, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1003/19

Провадження №2-з/148/7/19

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2019 року м.Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В., отримавши та розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Свято-Миколаївської релігійної громади смт. Шпиків Тульчинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви - Руденка О.С. про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Представник Свято-Миколаївської релігійної громади смт. Шпиків Тульчинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по справі за позовом Свято-Миколаївської релігійної громади смт. Шпиків Тульчинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви до ОСОБА_1 про визнання недійсними (протиправними) та скасування протоколу №1 від 28.02.2019 та протоколу №2 від 28.03.2019 Загальних зборів релігійної громади Свято-Миколаївського храму смт. Шпиків Тульчинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви.

В порядку забезпечення позову представник заявника просить заборонити Управлінню у справах національностей та релігії Вінницької обласної державної адміністрації в особі начальника - Салецького Ігоря Олександровича здійснювати будь-яку державну реєстрацію щодо Свято-Миколаївської релігійної громади смт. Шпиків Тульчинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, так як оскаржувальні протоколи перебувають на державній реєстрації та у випадку їх реєстрації до розгляду справи судом це унеможливить подальше виконання рішення суду, що призведе до невідворотних наслідків.

Ознайомившись з даною заявою та матеріалами справи, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтована наявність такої необхідності. Суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених представником заявника та не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, під час вирішення клопотань про забезпечення позову суд лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Також суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

З огляду на позовні вимоги, суд вважає, що обраний вид забезпечення позову не відповідає заявленим вимогам та є неспівмірним із вказаними вимогами немайнового характеру.

Запропонований представником заявника спосіб забезпечення полягає у забороні здійснювати будь-яку державну реєстрацію щодо Свято-Миколаївської релігійної громади смт. Шпиків Тульчинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви.

Представником заявника не зазначено, чому він вважає, що в разі незабезпечення позову шляхом, якого він просить, виконання можливого рішення суду буде утрудненим або неможливим, в зв`язку з чим буде неможливо чи утруднено поновити права позивача.

Натомість заборона вчинення дій проводити будь-яку державну реєстрацію, зокрема і щодо змін статуту релігійної громади та проведення будь-яких дій по зміні підлеглості у канонічних та організаційних питаннях є втручанням в діяльність юридичної особи (релігійної громади), що може призвести до порушення прав невизначеного кола осіб.

Представник заявника посилається на те, що на розгляді Управління у справах національностей та релігії Вінницької обласної державної адміністрації перебуває заява відповідача разом з оскаржуваними протоколами для здійснення реєстраційних дій щодо позивача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та реєстрації статуту у новій редакції. Проте,суд не вбачає підстав вважати, що в разі вчинення будь-яких дій Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо державної реєстрації відносно позивача, виконати рішення суду в разі задоволення позову буде неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, в разі задоволення позову оспорювані рішення будуть незаконними для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.

Як вбачається з тексту позовної заяви, оскаржувані протоколи були прийняті не уповноваженими на те особами, які не є членами Релігійної громади, а тому не мають права приймати рішення щодо заміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної громади Свято-Миколаївського храму смт.Шпикова, змінювати назву організації, приймати нових членів парафії, обирати керівний орган, вносити зміни до статуту та реєструвати їх, таким чином, забезпечення позову означатиме вирішення спору до розгляду справи по суті та нівелює права членів Релігійної громади, гарантовані Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Водночас відповідний державний орган, обмеження дій якого просить представник заявника, згідно ст. 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки ризик невиконання можливого рішення суду про задоволення позову чи неможливості поновлення прав позивача представником заявника не доведений, на думку суду, немає підстав вважати, що у випадку задоволення позову відповідач чи інші суб`єкти правовідносин не виконають рішення суду або його виконання буде неможливим.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149, 150, 153 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви представника Свято-Миколаївської релігійної громади смт. Шпиків Тульчинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви - Руденка О.С. про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали до відома направити учасникам справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: