Ухвала суду № 82428577, 18.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/5198/16-к

Провадження № 1-кс/520/7356/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., при секретарі с/з Голобородовій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Одеської області Столяренко Ю.С., про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання прокурора, Працівниками відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015160480004266 від 20.08.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України, за фактами заволодіння невстановленою групою осіб об`єктами нерухомого майна одиноких, безрідних осіб, в тому числі об`єктами категорії відмерлої спадщини.

Установлено, що на території міста Одеси з 2016 року по теперішній час діє організована група осіб по заволодінню квартирами одиноких померлих осіб та квартир, які знаходились в іпотеках банків, а також нежитлових приміщень, які належали територіальній громаді міста Одеси, які у подальшому з використанням підроблених документів переоформлюються кінцевим вигодонабувачам.

Зокрема, організована група осіб, використовуючи підроблені документи, у тому числі підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заволоділа трьома об`єктами нерухомості, які раніше перебували у іпотечному обтяжені банківських установ та розташовані за наступними адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 .

Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що особою, фотокартка якої була вклеєна в підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ананівським РВ УМВС України в Одеській області, іпн. НОМЕР_3 .

Допитаний у якості свідка ОСОБА_2 показав, що дійсно за грошову винагороду від осіб на ім`я « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 » виступав фіктивним покупцем та продавцем вищевказаних квартир, використовуючи підроблений паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та називаючись та підписуючи документи від його імені. При цьому, ніколи не був за вищевказаними адресами та не платив і не отримував грошових коштів за покупку та продаж зазначених квартир.

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 належить на праві приватної власності:

- житловий будинок загальною площею 17,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486692951101);

- земельна ділянка, площею 0,0443 га, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер НОМЕР_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1737744951101).

Згідно Державного реєстру Іпотекна вказані об`єкти нерухомості 21.03.2019 накладено іпотечне обтяження в якості забезпечення виконання зобов`язань по договору позики від 21.03.2019, згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримали борг у ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 2 530 000 гривень із строком повернення грошових коштів у строк до 21.09.2019.

Допитаний 01.06.2019у якості свідка ОСОБА_2 показав, що йому невідомо, що він є власником об`єктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 (будинку та земельної ділянки), за вищевказаною адресою ніколи не був, ОСОБА_6 йому невідомий, договір позики та іпотеки з ним не укладав, грошові кошти не отримував, в іпотеку зазначені об`єкти не передавав, обставини отримання права власності на зазначені об`єкти нерухомості йому невідомі.

У зв`язку з цим, процесуальним керівником до Київського районного суду м. Одеси04.06.2019 подано клопотання про накладення арешту на об`єкти нерухомості за вищевказаною адресою та ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2019 на них накладено арешт.

Під час звернення ухвали слідчого судді про накладення арешт на вищевказане майно стороні обвинувачення стало відомо, що її неможливо виконати у зв`язку з вчиненням ОСОБА_2 цілеспрямованих дій щодо виведення майна у вигляді вищевказаного нерухомого майна з-під арешту шляхом написання заяви датованої 05.06.2019 та переоформлення06.06.2019 права власності за ОСОБА_6 , іпн. НОМЕР_5 .

Разом з тим, відповідно до правового висновку Верховного суду України щодо дії у часі ухвали про забезпечення позову (арешт та заборона відчуження майна), викладеного у постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 01.02.2017 по справі №175/1274/15-ц, вбачається, якщо встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, це не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися майном.

У свою чергу, відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції що діє з 15.12.2017 року, висновки Верховного Суду України повинні враховуватися судами так само, як і висновки Верховного Суду.

Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України).

Слід зазначити, що допитаному 03.06.2019 у якості свідка ОСОБА_6 стало відомо щодо показів ОСОБА_2 про не отримання грошових коштів та подальше звернення стороною обвинувачення клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, що свідчить про узгодженість дій ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Крім того, допитаний 10.06.2019 у якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був власником будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , під час допиту не зміг повідомити у кого та за яких обставин він придбав зазначені об`єкти нерухомості, однак вказав вартість 15 000 - 20 000 доларів США та підтвердив, що отримував у березні 2019 року грошові кошти у ОСОБА_6 у розмірі 92 000 доларів з поверненням грошових коштів через пів року під заставу зазначеного об`єктів нерухомості. Повідомити причини необхідності взяття у позику грошових коштів та обставини їх витрачення відмовився посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 06.02.2018 видавали довіреність на ім`я особи, яка на даний час уникає участі у проваденні слідчих дій у кримінальному проваджені та згідно інформації УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України може бути організатором злочинної групи, яка заволоділа шляхом підроблення документів об`єктами нерухомості у м. Одесі .

Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є підставними особами, які фактично не придбавали вищевказані об`єкти нерухомості та не розпоряджалися грошовими коштами від ОСОБА_6 , а після викриття їх злочинних дій та вжиття заходів, направлених на накладення арешту, вчинили ряд цілеспрямованих дій для вибуття з їх власності об`єктів нерухомості, склавши відповідні заяви від 05.06.2019, на підставі яких державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області Корсун О.В. 10.06.2019 до реєстру внесено відповідні зміни.

Прокурор просив суд розглянути клопотання за його відсутності, у зв`язку із зайнятістю у невідкладних (слідчих) розшукових діях. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити його, з викладених підстав. Крім того, прокурор просив суд розглянути клопотання без участі особи, у володінні якого знаходиться вказані об`єкти нерухомого майна з метою забезпечення арешту майна у відповідності до вимог КПК України.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На теперішній час існує ризик того, що вказаніоб`єктинерухомості з метою зміни їх правового статусу, тобто приховування, перетворення, відчуження,можуть бути протиправно переоформлено на третіх осіб або реалізовані добросовісним вигодонабувачам.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У даному випадку, вищевказані об`єкти нерухомості є предметом кримінально протиправних дій, право власності на який є безпосереднім об`єктом правопорушення.

Крім того, щодо вказаного об`єкту нерухомого майна існує сукупність достатніх підстав вважати, що він є доказом злочинів, тобто містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існує необхідність у його збереженні, в тому числі з метою забезпечення в подальшому відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У той же час, відповідно до положень частини 1 статті 96-1 Кримінального кодексу України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави .

Частина 2 вказаної статті передбачає, що у разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Частина 4 вказаної статі передбачає, що гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

В даному випадку найтяжчим кримінальним правопорушенням, що розслідується у вказаному провадженні є частина 4 статті 190 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

Таким чином, в даному випадку, є достатні підстави вважати, що за рішенням суду можливе застосування до вищевказаного нерухомого майна спеціальної конфіскації як заходу кримінально-правового характеру.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Таким чином, з метою забезпечення збереження доказів у кримінальному провадження, виключення можливості перепродажу або іншого відчуження, приховування вищевказаних об`єктів нерухомості, а саме: - житловий будинок загальною площею 17,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486692951101); - земельна ділянка, площею 0,0443 га, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер НОМЕР_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1737744951101); - житловий будинок загальною площею 28,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486737951101); - земельна ділянка, площею 0,0841 га, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер НОМЕР_6 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1737730951101), а також з метою забезпечення можливості застосування спеціальної конфіскації, існує необхідність в накладені арешту у кримінальному провадженні на зазначений об`єкт нерухомості для забезпечення унеможливлення переходу майнових прав на зазначений об`єкт до третіх осіб або добросовісних вигодонабувачів.

Вартість майна, на яке належить накласти арешт є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, адже саме зазначені об`єкти нерухомості є предметом злочинного посягання.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 98, 100, 110, 131, 132, 170-173, 309, 369 - 372, 392 - 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Кушнір М.Д., про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомості:

- житловий будинок загальною площею 17,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486692951101);

- земельна ділянка, площею 0,0443 га, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер НОМЕР_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1737744951101);

- житловий будинок загальною площею 28,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486737951101);

- земельна ділянка, площею 0,0841 га, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер НОМЕР_6 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1737730951101), із забороною відчуження та здійснення реєстраційних дій.

Ухвала слідчого судді негайно виконується слідчим, яким здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження.

Ухвала слідчого судді про арешт майна або відмова у ньому можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом 5 (п`яти) діб з дня її оголошення згідно ст.309 КПК України.

Слідчий суддя Іванчук В. М.