Ухвала суду № 82428496, 13.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13745/19

Провадження № 1-кс/520/7274/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Лисенко С.О., захисника підозрюваного - адвоката Нестеренко Д.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Кушніра М.Д., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Лисенко С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019160480002082 від 11.06.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 10.06.2019 приблизно о 18:10 годині ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час сварки з ОСОБА_2 , знаходячись в громадському місці, біля багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на проти поліцейської станції № 3 Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, не реагуючи на зауваження з боку дільничних офіцерів поліції Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та лейтенанта поліції ОСОБА_5, припинити нецензурну лайку, які були у форменому одязі (службовому однострої), представились та пред`явили службові посвідчення, виконуючи свої службові обов`язки, маючи закріплений на видному для оточуючих місці, а саме на форменому одязі, спеціальний жетон працівника поліції, намагались припинити протиправні дії пов`язані з порушенням громадського порядку з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомивши їх, що у разі продовження, вони будуть притягнуті до передбаченої Законом відповідальності.

Дільничні офіцери поліції Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області висунули законні вимоги із припинення порушення громадського порядку з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак останні не реагували на їхні законні вимоги та виражались у їхню сторону нецензурною лайкою. При тому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розуміли, що перед ними знаходяться працівники правоохоронного органу, а саме працівники поліції, незважаючи на це у них виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання почали наносити дільничним офіцерам поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які знаходились при виконанні службових обов`язків з охорони публічної безпеки і порядку згідно Закону України «Про Національну поліцію», тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень працівникам правоохоронного органу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, на зауваження поліцейських припинити протиправні дії не реагували, поводили себе агресивно, виражались нецензурною лайкою відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та усвідомлюючи, що вони є працівниками правоохоронного органу, накинулись на них та, маючи спільний злочинний умисел на нанесення тілесних ушкоджень останнім, у зв`язку з виконанням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 службових обов`язків, спричинили їм тілесні ушкодження.

Зокрема, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, повалив ОСОБА_4 на землю, та схопив правою рукою за шию ОСОБА_4 , та почав душити, стискаючи органи шиї.

Внаслідок своїх протиправних дій, направлених проти авторитету органів державної влади ОСОБА_1 завдав працівнику правоохоронного органу - дільничному офіцеру поліції ОСОБА_4 тілесні ушкодження.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність підозри у вчинені кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від суду, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також сприяти знищенню доказів, що надасть можливість уникнути відповідальності та переховуватись від органів досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначивши, що підозра необґрунтована, факт нанесення тілесних ушкоджень не підтверджений належним чином, підозрюваний має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, служив в армії, де також позитивно характеризується. Крім того, підозрюваний визнаний таким, що не має судимості, у зв`язку з чим, до нього не можу бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ч. 2 ст. 183 КК України.

Підозрюваний в судовому засіданні засідання заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що з підозрою погоджується та розкаюється.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак враховуючи те, що підозрюваний, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, санкція ч. 2 ст. 345 КК України передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти років, слідчий суддя приходить до переконання про неможливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це не передбачено діючим кримінальним процесуальним законодавством.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри, стороною обвинувачення доведені ризики, тому без застосування іншого запобіжного заходу запобігти настанню ризиків неможливо, а запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

12.06.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за кваліфікуючими ознаками умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події від 11.06.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 12.06.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 12.06.2019 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.06.2019 року, протоколом огляду та відтворення відеозапису від 11.06.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.06.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.06.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.06.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.06.2019 року, протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, те що ОСОБА_1 ймовірно вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вів себе агресивно, ігноруючи законні вимоги працівників патрульної поліції, що вказує на неповагу до авторитету органів державної влади та правоохоронної діяльності в цілому, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого діяння, те що злочин вчинений із застосуванням насильства, що полягає в умисному заподіянні працівнику поліції тілесних ушкоджень, беручи до уваги характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не одружений, не працює, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Беручи до уваги також те, що підозрюваному відомі особи потерпілих та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику у вигляді можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків даного кримінального провадження, схиляючи їх до надання неправдивих показань, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування інших запобіжних заходів відносно підозрюваного, з урахуванням вищезазначених ризиків, в судовому засіданні встановлено не було.

На підставі викладеного, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, враховуючи неможливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, з метою запобігання ризикам у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, у зв`язку з тим, що саме такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання процесуальних обов`язків підозрюваним та запобігти вищевказаним ризикам.

Таким чином, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Кушніра М.Д., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Лисенко С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 12.08.2019 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 12.08.2019 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Кушніра М.Д..

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.