Рішення № 82427266, 12.06.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2773/19

Провадження № 2/500/2134/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,18 га, яка розташована на території Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вищевказане майно належить її батьку ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. Заповіту спадкодавець не залишив. Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється донька ОСОБА_1 . Позивач прийняла спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 надійшла 18.03.2019 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 3,18 га, яка розташована на території Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого 15.07.2005 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.05.521.00168, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно 21.03.2019 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить: земельна ділянка площею 3,18 га, яка розташована на території Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого 15.07.2005 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.05.521.00168, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55497448 від 18.03.2019 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється:

- донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 18.07.1960 року Озерненською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.10.2018 року, згідно якого був встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, являється донькою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим 05.11.1978 року Озерненською сільською радою депутатів трудящих Ізмаїльського району Одеської області, згідно якого ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення..

Згідно до ч.1 ст. 29 ЦК України - місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

В судовому засіданні встановлено, факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 2007 року, що підтверджено показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , тобто позивач вважається такою, яка прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. №245/02-14 від 21.03.2019 року позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 надійшла 18.03.2019 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач довів та підтвердив достовірними доказами факт факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у зв`язку з тим що, визнання права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, 16, 39, 40, 55, 60, 62, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04378706, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Озерне, вул. Івана Баліки, 62в) про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,18 га, яка розташована на території Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданий 15.07.2005 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрваний в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.521.00168, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар