Рішення № 8242691, 22.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/79922.12.09 За позовомвідкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

дожитлово-експлуатаційної організації № 810 комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва

Простягнення 5807,03 грн. Суддя Л.Д.Головатюк

Представники: Від позивачаКіяніцина О.С. (дов. від 15.10.2009) Від відповідачане з’явились

В судовому засіданні 22.12.2009 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії до житлово-експлуатаційної організації № 810 комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва про стягнення 5807,03 грн. за невиконання зобов’язання по договору про надання телекомунікаційних послуг № 3309010029 від 22.08.2002.

Ухвалою суду від 08.12.2009 було порушено провадження у справі № 50/799 та призначено її до розгляду на 22.12.2009.

В судове засідання 22.12.2009 прибув представник позивача дав пояснення по справі та підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 22.12.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Відповідач письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2002 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (далі - підприємство зв’язку) та житлово-експлуатаційною організацією № 810 комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (далі - споживач) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № 3309010029 (далі - договір), за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати наданих позивачем послуг, чим порушив норми чинного законодавства України та укладеного договору.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору підприємство зв’язку зобов’язано забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а згідно з пунктом 3.2.8 договору споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, за міжміські, та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги надані по телефону.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без погодинної оплати) або за змінною (з погодинною) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 4.6 договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.9 договору нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

У разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (пункт 5.8 Договору).

На виконання вказаного договору позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за період з листопада 2008 року по липень 2009 року в сумі 5400,93 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

28.07.2009 позивачем була направлена відповідачу претензія № 32-18-4073/90588 з вимогою погасити суму заборгованості. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 із змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”.

Відповідно до ст.ст.33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв”язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв”язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунком 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживач зобов”язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 5400,93 грн. боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Також позивач в своїй позовній заяві просив стягнути з відповідача пеню у сумі 198,92 грн., так як дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання.

Згідно з статтями 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача та становить 198,92 грн.

Також позивач в своїй позовній заяві просив застосувати до відповідача штрафні санкції і у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором стягнути з останнього понесені позивачем витрати пов’язані з інфляцією в сумі 159,30 грн. та 3% річних в розмірі 47,88 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 5400,93 грн., суд погоджується з розрахунком суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з листопада 2008 року по липень 2009 року у розмірі 159,30 грн., з розрахунком 3% річних у розмірі 47,88 грн. та пені в розмірі 198,92 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5807,03 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5807,03 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з житлово-експлуатаційної організації № 810 комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (03142, м. Киів, вул. Радгоспна, буд.25; вул. Стуса Василя, буд.25, код ЄДРПОУ 5756062) з розрахункового рахунку 26002300100495 у Святошинському відділенні №8069 ВАТ ДОБУ в м. Києві, МФО 320218 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1; код 01189910) основний борг в сумі 5400 (п’ять тисяч чотириста) грн. 93 коп., пеню в сумі 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 92 коп., 3% річних в сумі 47 (сорок сім) грн. 88 коп., витрати, пов’язані з інфляційними процесами, в сумі 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 30 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                             Л.Д.Головатюк

Рішення підписане 31.12.2009