Рішення № 82426730, 18.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 р. Справа№200/4685/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

онецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Христофорова А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки Донецькій області (вул. Академічна, б. 11-1, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ: 39816845), третя особа - Слов`янський міскрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (вул. Поштова, б. 44, м. Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ: 34974684) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2019 року на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 з позовними вимогами до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки Донецькій області, третя особа - Слов`янський міскрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області № 002529 від 31.10.2017 року про накладення адміністративно-господарського штрафу у сумі 1 700,00 грн/а.с.4/.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31 жовтня 2017 року відповідачем була прийнята постанова про застосування до мене адміністративно-господарського штрафу №002529, відповідно до якої 05.09.2017 об 06 годині 10 хвилин на автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. З ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» і повинен сплатити адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 гривень.

Про існування вказаної постанови дізнався 27 березня 2019 року, коли звернувся до нотаріуса з метою оформлення нотаріального договору, який з посиланням на Реєстр заборон і обтяжень повідомив його, що існує виконавче провадження щодо нього, і ця обставина робить неможливим оформлення правочину.

Вважає це рішення протиправним, безпідставним, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не є перевізником. У вказаній в постанові дату та час він не здійснював перевезення ні як самозайнята особа, ані як фізична особа-підприємець. В цей період часу зазначений в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.09.2017 складений державними інспекторами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 автомобіль знаходився у тимчасовому користуванні і володінні Приватного підприємства «Источник», який і є перевізником, та здійснював перевезення вантажів.

Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області № 002529 від 31.10.2017 про накладення адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн. 00 коп.

Відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було. Пояснень щодо поважних причин його неподання - до суду не подано. Ухвалу суду від 19 квітня 2019 року не виконано.

З огляду на наведене неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом кваліфіковано як визнання позову (ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, одним із видів діяльності якого за кодом КВЕД 77.11 є надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу HYUNDAI(HD 65 A04121), рік випуску 2011, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки Донецькій області реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури (п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 року № 103).

5 вересня 2017 року посадовими особами Укртрансбезпеки у Донецькій області була проведена перевірка транспортного засобу марки HYUNDAI(HD 65 A04121), рік випуску 2011, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу на праві власності. За результатами перевірки встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт, про що складено акт перевірки від 05.09.2017 /а.с.7/.

У зв`язку із виявленими порушеннями відповідачем було прийнято постанову №002529 від 31.10.2017 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно якої до позивача за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ застосовано штраф у розмірі 1700 грн/а.с.8/.

Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернулася до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, виходячи з наступного.

Позивач оскаржує вищевказану постанову, як таку, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

У відповідності до статті 6 Закону Закон № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

У відповідності до пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закон № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

Приписами статті 48 Закон № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, законодавство зобов`язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 Закон № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з наведених норм чинного законодавства, на підставі яких позивача притягнуто до відповідальності, вбачається, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються до автомобільних перевізників.

Автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (стаття 1 Закон № 2344-ІІІ).

Судом встановлено, що 18 березня 2011 року між ПП "ИСТОЧНИК" (код ЄДРПОУ 24820877), як орендатором та ОСОБА_1 - позивач у справі, як орендодавцем, укладено договори оренди транспортних засобів зокрема: марки HYUNDAI(HD 65 A04121), рік випуску 2011, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать позивачу /а.с. 33-36/.

Факт того, що вказаний транспортний засіб, на час проведення перевірки (05.09.2017), перебував у користуванні третіх осіб підтверджується подорожнім листом від 05.09.2017, згідно якого змовник, він же вантажовідправник - ПП «ИСТОЧНИК»" перевозить вантаж з міста Слов`янська в м. Бахмут (Артемівськ) - вантажоодержувачу /а.с.9/. Така обставина свідчіть про те, що позивач немає ніякого відношення до відповідних автомобільних перевезень.

Відповідно до частини 2 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Крім того, господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно з вимогами частини 2 статті 55 ГК України суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина 2 статті 207 ЦК України).

Статтею 799 ЦК України передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо цей договір укладено за участю фізичної особи, то він підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до зазначених норм законодавства даний договір оренди транспортних засобів укладено між ОСОБА_1 та ПП «ИСТОЧНИК» є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки дані суб`єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону, зокрема позивач, як підприємець. Крім того, документи, які містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що даний договір оренди транспортних засобів укладено між суб`єктами господарювання, а саме юридичною особою (ПП) та фізичною особою-підприємцем, та прийнято ними до виконання у повному обсязі. Отже, положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2012 року № 14/5025/1982/11.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про перебування автомобіля, що перевірявся, у користуванні третіх осіб, суд вважає, що позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а отже відсутні підстави для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу, передбаченого даним Законом.

З огляду на що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 1 квітня 2019 року №0.0.1311665416.1 позивачем сплачено 768,40грн.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 768,4грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки Донецькій області (вул. Академічна, б. 11-1, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ: 39816845), третя особа - Слов`янський міскрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (вул. Поштова, б. 44, м. Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ: 34974684) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 5 вересня 2017 року № 002529 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1 700,00 грн до ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,4 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 18 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров