Рішення № 82426680, 18.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 р. Справа№200/6403/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231; 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 37) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо припинення щомісячної страхової виплати з 23.08.2015 та зобов`язання поновити щомісячні страхові виплати та сплатити заборгованість за період з 23.08.2015.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач всупереч Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» припинив виплату страхових виплат позивачу, як внутрішньо переміщеній особі. Вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач перебував на обліку та отримував страхові виплати, як тимчасово внутрішньо переміщена особа в Дружківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з березня 2015 року по серпень 2015 року. З 23.08.2015 Дружківським міським відділенням припинено страхові виплати у зв`язку із закінченням терміну дії довідки ВПО. Позивач до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради для продовження дії довідки не звертався. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пред`явленої довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 25.06.1998 серія МСЕ № 118190, ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності (арк. справи 14).

Відповідно до довідки від 08 вересня 2016 року № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_3 .

Як зазначено у відзиві відповідача, з 23.08.2015 Дружківським міським відділенням припинено страхові виплати позивачу у зв`язку із закінченням терміну дії довідки ВПО.

Листом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 05.04.2019 за вихідним № 01-04/15-481, позивачу повідомлено, що він, як внутрішньо переміщена особа, перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у наступні періоди:

- з 01 жовтня 2014 року по 28 лютого 2015 року у Павлоградському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області;

- з 01 березня по 22 серпня 2015 року у Дружківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З 23 серпня нарахування страхових виплат було припинено у зв`язку з закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи;

- з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2019 року у Краматорському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

У зв`язку з тим, що з 23 серпня 2015 року по 31 січня 2018 року ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа, за продовженням щомісячних страхових виплат до відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України не звертався, а отже, не реалізував у встановленому нормативно-правовими актами порядку свого права на продовження страхових виплат, тому суми, що йому були нараховані та не виплачені Фондом - відсутні.

21.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату раніше призначеної страхової виплати за період, в якому не проведено платежі відділенням виконавчої дирекції.

Згідно протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 14.03.2018 № 46, позивачу призначено страхову виплату відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до постанови Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати від 02 квітня 2018 №0526/12971/12971/15, позивачеві продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 5 816, 34 грн. з лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно.

Відповідно до постанови Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати від 02 квітня 2018 №0526/12971/12971/16, позивачеві призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 6 979, 61 грн., з 01 березня 2018 року безстроково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Краматорському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, щомісячні страхові виплати отримує з 01 лютого 2018 року.

Рішення з припинення страхової виплати позивачеві за спірний період відповідачем до суду не надано.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. №1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).

Статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому суд вказує, що законодавством чітко встановлено, що призначення, виплата, припинення виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням усім без виключення особам, в тому числі й особам, які вимушено перемістилися з тимчасово окупованих територій, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо соціального страхування на рівні з іншими громадянами України.

Припинення страхових виплат можливе лише за умови прийняття органом ФСС відповідного рішення та лише з підстав, визначених статтею 46 Закону № 1105-XIV.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві страхових виплат, передбачених діючим законодавством.

Положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення.

Статтею 14 Конвенції визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до положень Конституції України, в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (ч.2 ст. 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В даному випадку наявність або відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, та потребує від людини здійснення додаткових дій, не передбачених Законами.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Суд зазначає, що ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні не запроваджено.

Згідно частини 2 статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 29 ЦК України, місце проживання фізичної особи - це житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Частина 6 статті 29 ЦК України дозволяє фізичній особі мати кілька місць проживання.

Отже, виходячи із зазначених норм законодавства, правової та соціальної природи пенсії, право громадянина на призначення йому страхових виплат не можна пов`язувати з такою умовою, як постійне місце проживання (реєстрація місця проживання), а держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначені страхові виплати.

Стосовно доводів відповідача щодо припинення страхових виплат позивачу у зв`язку зі закінченням строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, суд зазначає наступне.

Згідно абзацу 5 пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 352) довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акту.

Закон України № 1706 (зі змінами від 13 січня 2016 року), встановлює, що довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції діє безстроково, а тому відповідачем помилково встановлено, що строк дії довідки, виданої позивачу у 2015 році сплинув і вона є недійсною.

Таким чином, припинення страхових виплат позивачеві за період 23.08.2015 по 31.01.2018 відбулось безпідставно.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві 23.08.2015 Дружківським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області припинено страхові виплати у зв`язку із закінченням терміну дії довідки ВПО.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Дружківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення щомісячної страхової виплати з 23.08.2015.

Стосовно тверджень відповідача щодо правомірності не виплати страхових виплат за минулий період на підставі Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365, суд зазначає. що зазначена постанова не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт, не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що з лютого 2018 року по час направлення відзиву до суду, заява позивача про виплату щомісячних страхових виплат за минулий період, як особі, яка має на це право, який одержував щомісячні страхові виплати внаслідок ушкодження здоров`я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання до Краматорського міського відділення не надходило, оскільки в матеріалах справи наявна заява позивача від 21.02.2018 про виплату раніше призначеної страхової виплати за період, в якому не проведено платежі відділенням виконавчої дирекції.

Таким чином, позивач звертався до відповідача з метою реалізації свого права на отримання щомісячних страхових виплат за минулий період.

Суд вважає, що для ефективного захисту прав позивача, з урахуванням приписів ч.2 ст. 9 КАС України, слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не виплати позивачеві раніше призначеної страхової виплати за період, в якому не проведено платежі відділенням виконавчої дирекції.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом враховані положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952), яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

У справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я" (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

У пункті 333 цього рішення ЄСПЛ зазначив: «Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Вона повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією».

Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щомісячні страхові виплати позивач отримує з 01 лютого 2018 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо не виплати щомісячної страхової виплати, а отже позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене вище, немайновий характер та часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231; 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 37) про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231; 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) в особі Дружківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 16) щодо припинення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) щомісячної страхової виплати з 23.08.2015.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231; 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 37) щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) раніше призначеної страхової виплати за період, в якому не проведено платежі відділенням виконавчої дирекції.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231; 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Свободи, 5) в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 37) сплатити заборгованість за період з 23.08.2015.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231; 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 37) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 червня 2019 року.

Суддя С.В. Ушенко