Рішення № 82426628, 11.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 р. Справа№200/3418/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у відкритому судовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач 2) про визнання незаконними та скасування рішення відповідача 1 та відповідача 2 про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов`язання відповідача 1 повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вмотивовуючи свою позицію, позивач зазначив, що 21 вересня 2018 року ним було подано до відповідача заяву про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 № 2 разом зі всіма необхідними документами.

Відповідачем 2 14 грудня 2018 року ухвалено рішення про відмову у призначенні пенсії, посилаючись на положення п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Аналогічне рішення прийняло Відповідачем 1 від 11 січня 2019 року. Підставою для відмови відповідачі зазначили, що Костянтинівське державне підприємство завод „Автоскло" ім. К.Т.Бондарєва припинило свою господарську діяльність за судовим рішенням. Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11 липня 2012 року, тому пакет документів для підтвердження факту пільгової роботи по Списку № 2 з 01 червня 1982 року по 31 грудня 1989 року на посаді електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування на гарячих дільницях робіт, з 17 листопада 1990 року по 31 грудня 1990 року на посаді майстер, зайнятий на дільницях варіння скломаси, з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1991 року на посаді електромонтер з ремонту та обслуговуванню на гарячих дільницях робіт та по Списку № 1 з 02 січня 1992 року по 06 березня 1992 року на посаді скловар були направлені на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Оскільки комісією прийнято рішення від 14 грудня 2018 року № 45/354 про відмову у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 1 з 02 січня 1992 року по 06 березня 1992 року на посаді скловара в Костянтинівському державному підприємстві завод «Автоскло» імені К.Т.Бондарєва у зв`язку з відсутністю можливості здійснити перевірку достовірності наданих документів, відповідачем №1 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, передбачену абзацом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вважає вказане рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач 1, 2 заперечували проти задоволення зазначених вимог позивача, просили у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі. У наданих відзивах відповідачі зазначили обставини які були викладенні у рішенні комісії від 14 грудня 2018 року № 45/354 та у рішенні від 11 січня 2019 року. Відповідач 1-2 зазначили, що через відсутність необхідного пільгового стажу роботи було відмовлено у призначенні пенсії за нормами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відкрито провадження у справі в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11 червня 2019 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та особою, що претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач 1 - Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400) та відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктами владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Судом встановлено, що 21 вересня 2018 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою «Про призначення пенсії», відповідно до якої просив призначити йому пенсію. (а.с. 32)

Відповідно до трудовій книжці позивача (серії НОМЕР_2 ), позивач працював на Костянтинівському заводі «Автоскло» з 23 квітня 1982 року прийнято в цех №17 електромонтером по ремонту ел. обладнання, 01 лютого 1990 року призначено майстром от-технологій цеху №17, з 01 січня 1991 року переведено електромонтером 5 розряду цеху №17, 02 січня 1992 року переведено в цех №17 скловаром 6 розряду, 09 березня 1992 року переведено в цех №17 налагоджувальником автоматичних ліній та агрегатних верстатів 5 розряду, з 01 травня 1992 року переведено в цех № 8 налагоджувальником автоматичних ліній та агрегатних верстатів 5 розряду, 01 лютого 1995 року переведено в цех №17 налагоджувальником автоматичних ліній та агрегатних верстатів 5 розряду, 13 жовтня 1999 року було звільнено за власним бажанням. (а.с. 18-21).

Також до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 додано довідку №40/12 видана 13 лютого 2001 року ОСОБА_2 , в якій зазначено, що позивач відпрацював повний робочий день на посадах що мають пільговий характер роботи за період роботи з 01 червня 1982 року по 21 грудня 1989 року, з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1991 року на посаді "електромонтера по ремонту електроустаткування на гарячих дільниця робіт», та з 17 листопада 1990 року по 31 грудня 1990 року на посаді «майстра, зайнятого на дільницях варіння скломаси» в Костянтинівському державному підприємстві Завод «Автоскло» ім. К.Т.Бондарева. (а.с. 29).

Також до заяви було надано копію диплому НОМЕР_7 від 20 липня 1979 року, копію військового квітка НОМЕР_6 від 26 жовтня 1979 року, довідка, уточнююча особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії від 13 лютого 2001 року №40/12, архівна довідка від 18 червня 2018 року №05-01-31/352, копія паспорту НОМЕР_5 , копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_8.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового сажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється на підставі Порядку затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1.

Цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі -

підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах було прийнято рішення від 14 грудня 2018 року №45/354 року яким було відмовлено в призначенні і виплаті пенсії позивачу.

Підставою для відмови відповідач 2 зазначив відсутність можливості здійснити перевірку достовірності наданих документів, оскільки відповідно до довідки від 18 червня 2018 року №0501-31/352 архівного відділу Костянтинівської міської ради, документи по кадровим питанням (особовий склад) Костянтинівського державного підприємства «Завод «Автоскло» імені К.Т. Бондарева» на державне зберігання до архівного відділу не надходили. В довідці також зазначено що згідно інформації, наданої ліквідатором підприємства, архів підприємства було вкрадено. Також відсутня довідка про нарахування заробітної плати. Періоди зазначені в довідці про підтвердження пільгового стажу не відповідають записам у трудовій книжці (а.с.15, 50)

На підставі рішення комісії від 14 грудня 2018 року №45/354 відповідачем 1 прийнято рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії від 11 січня 2019 року.

В рішенні від 11 січня 2019 року вказано, що відмовлено у зв`язку з відсутністю можливості здійснити перевірку достовірності наданих документів.

Окрім того, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено, що загальний стаж роботи становить страховий стаж 41 рік 09 місяців 10 днів, в тому числі пільговий стаж по списку №1 - 0 років 0 місяців 0 днів.

Предметом спору у даній справі є оцінка: наявності у позивача необхідного стажу роботи у шкідливих умовах праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах; правомірності рішень відповідачів щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

У статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) зазначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Нормами статті 114 Закону № 1058 визначається порядок та умови призначення пенсі за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно частини першої зазначеної статті право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абз1 частини другої ст..114 передбачено, що працівникам на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За наявності стажу менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами 1, 15 - 23 пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз. 1 ст. 26 цього закону, зменшується на 1 рік.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Як встановлено судом, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед записами у трудовій книжці позивача.

Судом встановлено, та підтверджується наданими доказами, що між відомостями в довідці про уточнення особливого характеру роботи або умов труда, необхідних для визначення пільгової пенсії та записами в трудовій книжці є розбіжності щодо періодів роботи на цих посадах.

Так, відповідно до трудової книжки позивача було прийнято на роботу в цех №17 електромонтером по ремонту ел. обладнання 23 квітня 1982 року, в довідці зазначено з 1 червня 1982 року по 31 грудня 1989 року, відповідно до трудової книжки позивача було призначено на посаду майстром от-технологій цеху №17 01 лютого 1990 року. Тобто відповідно відомостей зазначених в трудовій книжці позивач працював з 23 квітня 1982 року до 01 лютого 1990 року.

Відповідно до довідки позивач працював на посаді майстра занятого на дільниці варки скломаси з 17 листопада 1990 року по 31 грудня 1990 року, відповідно до відомостей трудової книжки позивач працював майстром от - технологом цеху №17 з 01 лютого 1990 року до 01 січня 1991 року. У зв`язку з чим суд не приймає довід відповідача 2, що запис про роботу майстра занятого на дільниці варки скломаси відсутній у трудовій книжці.

Відповідно до довідки з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1990 року позивач працював електромонтером по ремонту та обслуговуванню електричного обладнання. Відповідно до трудової книжки з 01 січня 1991 року переведено електромонтером 5 розряду цеху №17 до 02 січня 1992 року.

Відповідно до довідки позивач з 02 січня по 06 березня 1992 року працював скловаром, відповідно до відомостей зазначених в трудовій книжці позивач працював скловаром з 02 січня 1992 року по 09 березня 1992 року.

Таким чином, зазначена довідка підтверджує відомості, що позивач працював на посадах, що надають позивачу право на пільгову пенсію, але маються розбіжності щодо періодів зазначених в довідці та трудовій книжці. Періоди роботи зазначені в довідці знаходяться в межах періодів зазначених в трудовій книжці. У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що періоди пільгової роботи по Списку № 2 з 01 червня 1982 року по 31 грудня 1989 року на посаді електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування на гарячих дільницях робіт, з 17 листопада 1990 року по 31 грудня 1990 року на посаді майстер, зайнятий на дільницях варіння скломаси, з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1991 року на посаді електромонтер з ремонту та обслуговуванню на гарячих дільницях робіт та по Списку № 1 з 02 січня 1992 року по 06 березня 1992 року на посаді скловар даною довідкою підтверджені.

Відповідач 2 в рішенні визнає, що посада скловара (крім зайнятих на обслуговуванні електропечей та печей термічного формування скла на розплаві металу) передбачена списком 1, розділом ХV «Скляне і фарфорово-фаянсове виробництво», підрозділом 1,пунктом «а», код № 1150101а-18852, затвердженим постановою Кабінету міністрів СРСР від 26 січня 1991 рок №10. Посада електромонтера по ремонту електроустаткування на гарячих дільниця робіт, віднесена до Списку №2 розділ XVIII "Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів» підрозділ 1 пункт а, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року код посади 2190100а-19861. Посада майстра, занятого на дільницях варіння скломаси», віднесена до Списку №2 розділ XVIII "Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів» підрозділ 1 пункт б, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року код посади 21901006-23187.

Таким чином періоди роботи з 01 червня 1982 року по 21 грудня 1989 року, з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1991 року на посаді "електромонтера по ремонту електроустаткування на гарячих дільниця робіт», та з 17 листопада 1990 року по 31 грудня 1990 року на посаді «майстра, зайнятого на дільницях варіння скломаси» в Костянтинівському державному підприємстві Завод «Автоскло» ім. К.Т.Бондарева мали бути зараховані Відповідачем до Списку №2, та Списку № 1 з 02 січня 1992 року по 06 березня 1992 року на посаді скловар скільки факт роботи за вказані періоди підтверджено трудовою книжкою з усіма необхідними записами, довідками виданими підприємством на підставі первинних документів, у зв`язку з чим, позивач мав пільговий стаж.

Оцінюючи доводи сторін, суд виходить с того, що згідно даних трудової книжки та первинних документів, позивач має певний стаж роботи у шкідливих умовах праці, який розраховується з фактично відпрацьованого часу в цих умовах, його посади віднесені до Списку № 2 та списку №1. Тому, неврахування вказаного періоду роботи позивача при винесенні рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах свідчить про те, що пенсійні органи при прийнятті такого рішення діяли неправомірно. За наявності записів у трудовій книжці та відсутності підстав ставити їх під сумнів, такі обставини як відсутність документів в архівному відділі Костянтинівської міської ради не можуть обмежувати права і свободи позивача та перешкоджати йому реалізувати своє право на пенсійне забезпечення, оскільки у сукупності згідно поданих документів пільговий стаж позивача підтверджується.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про не врахування при призначенні пенсії даної довідки через неможливість перевірити факт достовірності нарахованих сум, у зв`язку із відсутністю первинних документів, з огляду на наступне.

Згідно частині 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення.

Чинним законодавством відповідачу надано право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати (стаття 64 Закону №1058-V).

Суд зазначає, що довідка № 40/12 є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом для встановлення факту роботи на пільгових умовах. Крім того, довідка №40/12 відповідає вимогам чинного законодавства та містить всі необхідні реквізити.

Суд приходить до висновку, що при вирішення питання про необхідність перевірки документів, поданих позивачем для оформлення пенсії, відповідач не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки оскаржуване втручання (спірне рішення) не відповідало вимозі законності.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що рішення про відмову у врахуванні при призначенні пенсії за віком пільгового стажу за період роботи з 01 червня 1982 року по 21 грудня 1989 року, 01 січня 1991 року по 31 грудня 1991 року, 17 листопад 1990 року по 31 грудня 1990 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком з врахуванням пільгового стажу за списком № 2 періодів роботи з 01 червня 1982 року по 21 грудня 1989 року, 01 січня 1991 року по 31 грудня 1991 року на посаді «електромонтера по ремонту електроустаткування на гарячих дільниця робіт», та з 17 листопад 1990 року по 31 грудня 1990 року на посаді «майстра, зайнятого на дільницях варіння скломаси» на посаді скловар в Костянтинівському державному підприємстві Завод «Автоскло» ім.. К.Т. Бондарева - підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85133, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, код ЄДРПОУ 42171400), Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, 3) про визнання незаконними та скасування рішення відповідача 1 та відповідача 2 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов`язання відповідача 1 повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 45/354 від 14 грудня 2018 року про відмову в підтвердженні пільгового стажу за списком № 2 ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11 січня 2019 року «Про відмову в призначенні пенсії» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 вересня 2018 року про призначення пенсії відповідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням до пільгового стажу за списом № 2 періодів роботи з 01 червня 1982 року по 21 грудня 1989 року, з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1991 року на посаді «електромонтера по ремонту електроустаткування на гарячих дільниця робіт», та з 17 листопада 1990 року по 31 грудня 1990 року на посаді «майстра, зайнятого на дільницях варіння скломаси» на Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд.27 а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 18 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя І.В. Шинкарьова