Рішення № 82426500, 13.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 р. Справа№200/6249/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретаря судового засідання Шемет Я.О., представника позивача Чуєвої М.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову від 24 квітня 2019 року про накладання штрафу, якою на боржника - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Вказану постанову позивач вважав протиправною, оскільки рішення Донецького окружного і адміністративного суду 16.07.2018 року по справі № 805/2672/18-а було не виконано в частині виплати коштів, за минулий період (з 01.07.2015 року по 31.08.2018 р.) з поважної причини, у зв`язку з відсутністю фінансування на виконання рішень суду.

У зв`язку з наведеним позивач просив: 1) визнати протиправними дії Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо накладення штрафу за невиконання виконавчого листа № 805/2672/18-а; 2) скасувати постанову Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про накладення штрафу від 24 квітня 2019 року ВП № 58060724.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року відкрито провадження у даній справі. Призначено судове засідання на 11 червня 2019 року. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, в обґрунтування чого надав пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах по суті справи. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачем не надано.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Постановою старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 11 січня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №58060724 з примусового виконання виконавчого листа №805/2672/18-а, що виданий 29 жовтня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення цього ж суду від 16 липня 2018 року, яким зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, місцезнаходження: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю за період з 01 липня 2015 року.

Постанову направлено на адресу боржника 11.01.2019 року, яка отримана ним 12 січня 2019 року.

У лютому 2019 року боржником до державного виконавця подано заяву від 19 лютого 2019 року № 01-14/1449, в якій повідомлялося, що Управлінням на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року по справі № 805/2672/18-а нараховано державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 року по 15.03.2019 року. Проте в управлінні на виплату, яка призначена ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 року о 31.08.2018 року не передбачено видатків на виконання рішення суду.

Також повідомлялося, що окремого рахунку та додаткового фінансування для виконання рішень суду у управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради немає. Тому, для вирішення цього питання виконавчий комітет Краматорської міської ради звернувся до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації з листом від 09.08.2018 року № 01-40/4607, в якому просило посприяти у вирішенні цієї ситуації або ініціювати виділення додаткових кошторисних призначень.

У вказаній заяві боржник також зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено 600 млн. грн. Відповідальним виконавцем зазначеної бюджетної програми та головним розпорядником коштів є Державна казначейська служба України.

29 березня 2019 року Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області боржнику направлено вимогу, якою зобов`язано боржника виконати в десятиденний термін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року по справі № 805/2672/18-а. Вказану вимогу боржник отримав 08.04.2019 року.

Листом від 16 квітня 2019 року №01-14/3203 боржник повідомив державного виконавця, що Управлінням на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року по справі № 805/2672/18-а відновлено (призначено) виплату державної допомоги на дитину з інвалідністю на період з 01.07.2015 року по 15.03.2019 року. Згідно рішення від 12.10.2018 р. відновлена (призначена) допомога на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у наступних розмірах: 949,00 грн. - з 01.07.2015 року: 1074,00 грн. - з 01.12.2015 року:1130,00 грн. - з 01.05.2016 року: 1247,00 грн. - з 01.12.2016 року: 1312.00 грн. - з 01.05.2017 року:1452,00 грн. з 01.10.2017 року по 15.03.2019 року. Розпорядженням управління від 13.10.2018 року по справі №805/2672/18-а дію рішення від 12.10.2018 року про поновлення (призначення допомоги) допомоги на дитину з інвалідністю призупинена.

Також зазначено, що в паспорті бюджетної програми на 2018 рік по виплатам допомоги при народженні дитини не передбачено кошторисних призначень на виконання рішень суду, в тому числі за минулий період.

Постановою старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24 квітня 2019 року ВП №58060724 за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Вказаною постановою також зобов`язано боржника виконати судове рішення протягом 10 робочих днів.

Копію постанови направлено боржнику та отримано ним 02 травня 2019 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 ст. 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

В той же час, законодавцем не визначено які саме причини для невиконання рішення суду є поважними. Поняття поважних причин є оціночним, а його вирішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на розсуд державного виконавця при вирішенні питання про наявність підстав для накладення на боржника штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 75 наведеного Закону.

Матеріалами справи встановлено, що за судовим рішенням управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради зобов`язано відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю за період з 01 липня 2015 року.

Позивачем в добровільному порядку частково виконано рішення суду, щодо нарахування допомоги, разом з цим для виплати такої допомоги у управління не передбачено видатків на виконання рішення суду. Таким чином, виконати рішення суду, в частині виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини з інвалідністю, на даний час неможливо, у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень на зазначені цілі.

Для вирішення питання щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду виконавчий комітет Краматорської міської ради звернувся до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації з листом від 09.08.2018 року № 01-40/4607, в якому просили посприяти у вирішенні даного питання або ініціювання виділення додаткових коштів.

Листом від 29.08.2018 року за № 01-16/1023/0/201-18 Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації звернувся до Міністерства соціальної політики України.

Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від Міністерства соціальної політики України було отримано відповідь від 11 жовтня 2018 року за № 526/0/188-10, яка була направлена на адресу Управління.

В листі Міністерства соціальної політики України, зазначено, що рішення судів в яких боржниками є органи соціального захисту населення не можуть буди виконанні через відступіть бюджетних асигнувань.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», громадяни України, в сім`ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про накладення штрафу належать до відповідальності за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Згідно статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, в редакції Закону України № 2417-VIII від 15 травня 2018 року (далі - Закон № 1404-VIII), особа не несе відповідальності за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі, якщо таке невиконання, сталося з поважних причин.

З урахуванням встановлених у справі обставин та на підставі аналізу зазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині невиплати допомоги, яка призначена ОСОБА_1 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року по справі № 405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 814/2655/14.

Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судом встановлено обставини, які свідчать про поважність причин невиконання позивачем рішення суду, постанова про накладення штрафу від 24 квітня 2019 року підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови про накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, враховуючи те, що вчинення державним виконавцем дій з метою виконання виконавчого листа є його безпосереднім обов`язком, який закріплений на законодавчому рівні, прийняття постанов державним виконавцем у процесі примусового виконання рішень належить до безпосередніх повноважень останнього в тому числі щодо накладення штрафу, а позивачем не зазначено в чому саме полягають протиправні дії державного виконавця та не вказано суть порушень державного виконавця у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, правові наслідки для учасників виконавчого провадження тягнуть за собою саме прийняті державним виконавцем постанови.

Тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови про накладення штрафу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не наведено обставин вчинення вказаною посадовою особою неправомірних дії, а порушені права в повній мірі відновлені шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу – задовольнити частково.

Скасувати постанову Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про накладення штрафу від 24 квітня 2019 року ВП № 58060724 у розмірі 5100,00 гривень, при примусовому виконанні виконавчого листа № 805/2672/18-а, виданого 29 жовтня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Лазарєв