Рішення № 8242648, 18.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/70918.12.09 За позовомвідкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

дозакритого акціонерного товариства Фінансова група „Страхові традиції”

Простягнення 36 609,74 грн. Суддя Л.Д.Головатюк

Представники: Від позивачаКіяніцина О.С. (дов. від 15.10.2009) Від відповідачане з’явились

В судовому засіданні 18.12.2009 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії до закритого акціонерного товариства Фінансова група „Страхові традиції” про стягнення 24048,12 грн. за невиконання зобов’язання по договору про надання телекомунікаційних послуг № K.U. 5885 від 12.02.2008.

Ухвалою суду від 03.11.2009 було порушено провадження у справі № 50/709 та призначено її до розгляду на 23.11.2009.

В судове засідання 23.11.2009 прибув представник позивача дав пояснення по справі та підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 23.11.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Відповідач письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Розгляд справи було відкладено на 07.12.2009.

07.12.2009 представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача, дав пояснення по справі та заявив про уточнення (збільшення) позовних вимог до 36609,74 г8рн. Суд прийняв до уваги дане збільшення позову, однак позивач не подав доказів сплати державного мита за збільшення позовних вимог.

Розгляд справи було відкладено на 18.12.2009.

18.12.2009 представник відповідача в судове засідання втретє не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

В судове засідання прибув представник позивача, дав пояснення по справі та надав суду необхідні докази сплати державного мита за збільшення позовних вимог.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2008 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (далі - оператор) та закритим акціонерним товариством Фінансова група „Страхові традиції” (далі –бізнес-абонент) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № K.U. 5885 (далі - договір), за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги бізнес-мережі Утел, а відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати наданих позивачем послуг, чим порушив норми чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору оператор зобов’язаний організувати лінію(ї) зв’язку та надавати послуги, а згідно з пунктом 2.2.3 договору бізнес-абонент зобов’язаний проводити оплату послуг у терміни, визначені договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до договору. Додатково при оплаті послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати.

Відповідно до пункту 3.3 договору у бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться у національній валюті України.

У разі затримки оплати на надані послуги бізнес-абоненту нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обов’язкова (пункт 4.2 Договору).

На виконання вказаного договору позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за період з квітня 2009 року в сумі 34017,23 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

29.07.2009 позивачем була направлена відповідачу претензія № 32-18-4077/189 з вимогою погасити суму заборгованості з нарахуванням пені за несплату телекомунікаційних послуг в розмірі 154,36 грн. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 із змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”.

Відповідно до ст.ст.33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв”язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв”язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунком 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживач зобов”язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 34017,23 грн. боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Також позивач в своїй позовній заяві просив стягнути з відповідача пеню у сумі 1550,13 грн., так як дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання.

Згідно з статтями 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача та становить 1550,13 грн.

Також позивач в своїй позовній заяві просив застосувати до відповідача штрафні санкції і у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором стягнути з останнього понесені позивачем витрати пов’язані з інфляцією в сумі 723,24 грн. та 3% річних в розмірі 319,14 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 34017,23грн., суд погоджується з розрахунком суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з квітня 2009 року по листопад 2009 року у розмірі 723,24 грн., з розрахунком 3% річних у розмірі 319,14 грн. та пені в розмірі 1550,13 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 36609,74 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36609,74 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку з урахуванням суми збільшених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із закритого акціонерного товариства Фінансова група „Страхові традиції” (04080, м. Київ, вул. В.Хвойка, буд. 15/15; код ЄДРПОУ 32281587) з розрахункового рахунку 26506005000033 у ВАТ „Родовідбанк” в м. Києві або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1; код 01189910) основний борг в сумі 34017 (тридцять чотири тисячі сімнадцять) грн. 23 коп., пеню в сумі 1550 ( одна тисяча п’ятсот п’ятдесят грн.) 13 коп., 3% річних в сумі 319 (триста дев’ятнадцять) грн. 14 коп., індекс інфляції в сумі 723 (сімсот двадцять три) грн. 24 коп., державне мито в сумі 347 (триста сорок сім) грн. 61 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.)

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                             Л.Д.Головатюк

Рішення підписане 31.12.2009