Рішення № 82426244, 11.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 червня 2019 р. Справа № 120/1286/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ніконової Тетяни Василівни

позивача: Обревко Тетяни Петрівни

відповідача: Дудника Юрія Степановича

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, б. 37, м. Вінниця, 21050)

до: Фермерського господарства «Пеньківка» (вул. Садова, б. 8, с. Пеньківка, Літинський р-н., Вінницька обл., 22336)

про: застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Фермерського господарства «Пеньківка» (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача у вигляді заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: системи газопостачання природнім газом, устаткування напругою 1000 В 1 од.; посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа 2 од. та зупинення виконання робіт на висоті понад 1,3 метра, роботи із збереження зерна, роботи в діючих електроустановках наругою понад 1000 В, зберігання балонів.

Позов обґрунтовано тим, що 05.02.2019 року позивачем проведено планову перевірку у сферах дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Внаслідок перевірки встановлено, що відповідачем не одержано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: системи газопостачання природнім газом; устаткування напругою понад 1000 В 1 од.; посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа 2 од. що є порушенням вимог ч. 3 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» (далі – ЗУ «Про охорону праці»), п. 6 (пп. 2, 8, 10 додатку 3) «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 року (Порядок № 1107); а також виконуються роботи на висоті понад 1,3 метра, роботи із збереження зерна, роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В, зберігання балонів, без подання відповідачем декларації до позивача, що є порушенням пп. 6, 15. 16, 18 п. 21 додатку № 6 Порядку № 1107. Одночасно відповідачеві надано термін для усунення, виявлених перевіркою, порушень до 05.03.2019 року. У вказаний термін відповідач всі порушення не усунув, відповідно позивач звернувся до суду з даним позовом. Не усунення вказаних порушень становить загрозу життю та здоров`ю працівників відповідача.

Ухвалою від 17.04.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись одноособово суддею Маслоід О.С. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 07.05.2019 року.

У встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву наданий не був. Про поважність причин ненадання відзиву відповідач не повідомив.

07.05.2019 року за вх. № 24486 відповідачем надано до суду заяву про зупинення провадження у справі, з огляду на необхідність додаткового часу (1 місяць) для усунення виявлених недоліків. У судовому засіданні цього ж дня відповідач вказану заяву підтримав та пояснив суду, що згоден із виявленими порушеннями, вживає заходів щодо їх усунення, але йому недостатньо часу, просив задовольнити вказану заяву. Представник позивача при вирішенні цього питання поклалась на розсуд суду.

Ухвалою від 07.05.2019 року у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено. Судове засідання відкладено на 11.06.2019 року.

11.06.2019 року за вх. № 30860 до суду надано документи, підтверджуючі усунення виявлених порушень. Надані документи дослідженні у судовому засіданні представником позивача та вказано на те, що відповідачем дійсно вчинені дії на усунення порушень, але на теперішній час не всі порушення усунені.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку заслухавши представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

05.02.2019 року позивачем проведено планову перевірку з питань дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. За результатами перевірки 05.02.2019 року складено акт № 010.0504.19, в якому зафіксовані наступні порушення:

- роботодавцем не отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (устаткування напругою понад 1000 В 1 од.; посудини, що працюють під тиском понад 0.05 МПа 2 од.), що є порушенням вимог ст. 21 ЗУ «Про охорону праці», п. 8, 10 додатку 3 Порядку № 1107;

- на підприємстві виконуються роботи: на висоті понад 1,3 метра, роботи із збереження зерна, роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В, зберігання балонів, без подання роботодавцем декларації до позивача, що є порушенням ст. 21 ЗУ «Про охорону праці», п. 6, 15, 16, 18 додатку 6 Порядку № 1107;

- працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, не проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії, що є порушенням ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.1 НПАОП 0.00-4.12.-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

- на підприємстві на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва нормативно-правових актів з охорони праці, не розроблені та не затверджені відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також не формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники, що є порушенням ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.2. НПАОП 0.00-4.12.-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

- особи, які суміщають професії, не проходять інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці як з їхніх основних професій, так і за сумісництвом, що є порушенням ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.6. НПАОП 0.00-4.12.-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

- допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.16. НПАОП 0.00-4.12.-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

- роботодавець не організував проведення інструктажів, навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці, що є порушенням ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.18. НПАОП 0.00-4.12.-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

- про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, не вносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, що є порушенням ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», п. 6.10. НПАОП 0.00-4.12.-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

- не визначений керівником підприємства перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання), що є порушенням ст. 18 ЗУ «Про охорону праці», п. 7.4. НПАОП 0.00-4.12.-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

- не розроблений перелік необхідних інструкцій з охорони праці, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 2 розділу IV НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці»;

- роботодавець не забезпечив інструкціями працівників та керівників структурних підрозділів (служб), що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 6 розділу V НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці»;

- роботодавець не забезпечив розробку та затвердження актів з охорони праці, які діють на підприємстві, розробку і затвердження переліку робіт підвищеної небезпеки, що виконуються на підприємстві за нарядами-допусками, за формою згідно з додатком 1 до цих Правил, ведення журналу реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт підвищеної небезпеки за формою згідно з додатком 2 до цих Правил, забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, за рахунок власних коштів проведення попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 3 розділу І НПАОП 15.0-1.01-17 «Правила охорони праці для працівників, зайнятих на роботах зі зберігання та переробки зерна»;

- роботодавець не забезпечив проведення атестації робочих місць за умовами праці на робочих місцях, де технологічний процес, використовувані обладнання, сировина чи матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 6 розділу І НПАОП 15.0-1.01-17 «Правила охорони праці для працівників, зайнятих на роботах зі зберігання та переробки зерна»;

- виробничі відходи, сміття, непридатні деталі, вузли і агрегати не своєчасно прибираються, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 6 розділу І НПАОП 15.0-1.01-17 «Правила охорони праці для працівників, зайнятих на роботах зі зберігання та переробки зерна»;

- безладно розміщені і зберігаються (привалюються, спираються) матеріали, агрегати, запчастини до елементів будинків, споруд, устаткування і огородження, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 1.14 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті»;

- не проводиться вимірювання опору ізоляції, визначення опору заземлюючих пристроїв, перевірка ланцюга між заземлювачами та заземлюючими елементами та інші випробування електроустановок в обсязі та з періодичністю, які зазначено в НПАОП 40.1-1.21-98, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 2.14 розділу V НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті»;

- застосовуються драбини з набивними східцями, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 4.13. розділу VІІІ НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті»;

- не проводиться перевірка технічного стану транспортних засобів згідно з вимогами Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 4.2 розділу Х НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті»;

- до керування транспортними засобами не підприємстві допускаються особи, які не призначені наказом по підприємству, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 1.6 розділу ХІІІ НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті»;

- для організації безпечного руху по території підприємства відсутній схематичний план (схема) руху транспортних засобів, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 1.8 розділу ХІІІ НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті»;

- водії, перед виїздом не лінію не проходять медичного огляду, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 1.13 розділу ХІІІ НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті»;

- роботодавець не отримав дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: системи газопостачання природнім газом, що є порушенням п. 6, п. 2 додатку 3 Порядку № 1107;

- працівники підприємства не поінформовані щодо дій, необхідних у разі виникнення на підприємстві аварійних ситуацій, пов`язаних з безпосередньою загрозою для їх життя і здоров`я, та про вжиті або такі, що мають бути вжитими, запобіжні і захисні методи, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.4 глави ІІІ НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання», п. 2.2 глави ІІ НПАОП 0.00-7.11-12 «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників»;

- у ГРУ на видному місці не розміщено схеми обладнання, режимні картки інструкції з експлуатації обладнання. що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 2.1 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;

- технічний огляд ГРУ здійснюється рідше ніж один раз на місяць, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 2.11 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;

- результати обходу ГРУ не відображаються в журналі реєстрації результатів технічного огляду (обходу) ГРУ, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 4.13 глави ІV НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;

- пред`явлено паспорт ГРУ, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 2.20 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;

- розмежування ділянок обслуговування (відповідальності) зовнішніх і внутрішніх газопроводів, не оформлене двостороннім актом між відповідачем та ПАТ «Вінницягаз», що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 2.11 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;

- не складено графіки технічного огляду, технічного обслуговування і ремонту об`єктів систем газопостачання відповідача на 2019 рік, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.2 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;

- не пронумеровані всі однотипні установки, що використовують газ, а також обладнання, запобіжна і запірна арматура, КВП, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.7 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;

- не проведено технічне обслуговування і ремонт установок, що використовують газ у строки, що зазначені в паспортах або інструкціях заводів-виробників обладнання з урахуванням умов експлуатації, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.9 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;

- не здійснюється контрольний огляд газового господарства підприємства не рідше 2 разів на рік, що є порушенням ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. 3.11 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання»;

- готовність до роботи обладнання сезонної дії, що використовує газ, в 2018 році не оформлено відповідним актом, що є порушенням п. 3.28 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правил безпеки систем газопостачання»;

- проектна і виконавча документація на об`єкти систем газопостачання не зберігається у власника (балансоутримувача), що є порушенням п. 3.29 глави V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правил безпеки систем газопостачання»;

- на підприємстві не розроблений план локалізації і ліквідації можливих аварій в системі газопостачання, що є порушенням п. 3.30 V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правил безпеки систем газопостачання».

У зв`язку із виявленими порушеннями позивачем 05.02.2019 року винесено відповідачу приписи № 012.0504.19 та № 003.0405.19 про усунення вказаних порушень.

У вказаних приписах зазначено про необхідність письмового інформування про усунення кожного, із зазначених у приписі, порушень у тижневий строк після закінчення терміну усунення порушення. Термін усунення визначено до 05.03.2019 року.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

В розумінні ст. 1 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Ст. 38 ЗУ «Про охорону праці» передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення), Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі – загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

За приписами ст. 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Водночас, пп. 16 п. 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Згідно з пп. 5 п. 6 Положення Державна служба України з питань праці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Державна служба України з питань праці.

Приписами ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про охорону праці» передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Системний аналіз норм свідчить, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказаний принцип стосується будь-якої сфери життя особи, зокрема, й у сфері праці. Від так, виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. А роботодавець, в свою чергу, повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Не виконання вказаних приписів створює загрозу життю та здоров`я працівників та є передумовою заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт.

Позивач, з огляду на наявність порушень, виявлених під час перевірки, просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки системи газопостачання природнім газом, устаткування напругою понад 1000 В 1 од., посудини, що працюють під тиском понад 0, 05 МПа 2 од. та зупинення виконання робіт на висоті понад 1,3 метра, роботи із збереження зерна, роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В, зберігання балонів.

У відповідності до ч. 3 ст. 21 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Обов`язковість отримання дозволу встановлена й п. 6 Порядку № 1107.

Водночас, роботою підвищеної небезпеки є робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба у професійному доборі, чи пов`язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров`ю, майну, довкіллю (ст. 1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці

(НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511).

Що стосується зупинення виконання робіт; на висоті понад 1,3 метри із збереження зерна, в діючих електроустановках напругою понад 1000 В, суд зазначає наступне.

Роботи верхолазні та на висоті є роботами підвищеної небезпеки, згідно Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України 26.01.2005 року № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року за № 232/10512.

У відповідності до п. 3 вказаного переліку роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках теж належать до робіт підвищеної небезпеки. Це зазначено й п. 8 додатку 3 до Порядку № 1107, де зазначено, що устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання).Від так, отримання дозволу є необхідною умовою для їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що вказані роботи усунені відповідачем. Відповідачем надано до суду опис прийнятих до реєстрації документів Центром надання адміністративних послуг Вінницької міської ради, серед яких і декларація на виконання робіт на висоті, декларація на виконання робіт зі збереження зерна, декларація щодо виконання роботи в діючих електроустановках напругою 1000 В. Крім того, відповідачем надано заяву на проведення обстеження підприємства при експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зокрема й газового обладнання потужністю понад 0,1 МВт.

Представником позивача не заперечувався факт усунення вказаних порушень.

За таких обставин, відсутні підстави для застосування заходів реагування до відповідача стосовно вказаних порушень.

Що ж стосуються виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зокрема системи газопостачання природнім газом, устаткування напругою понад 1000 В 1 од.. посудин, що працюють під тиском понад 0,5 МПа 2 од, а також виконання робіт по зберіганню балонів, то суд зазначає, що відповідачем не було надано жодних доказів, що свідчили про наявність необхідних документів для здійснення вказаних видів робіт. Більш того, ним у судовому засіданні не заперечувалася наявність вказаних порушень.

Виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, вказаних вище, без належних на те документів, створює безпосередню загрозу життю та здоров`ю як працівників, так і інших осіб.

Таким чином, визначаючись щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зокрема системи газопостачання природнім газом, устаткування напругою понад 1000 В 1 од.. посудин, що працюють під тиском понад 0,5 МПа 2 од, а також виконання робіт по зберіганню балонів, суд зважає на те, що підставою застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, що може призвести до тяжких наслідків.

Водночас, суд не приймає до уваги, те, що відповідачем частина виявлених порушень усунута, оскільки загроза життю та здоров`ю людей продовжує існувати.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані відповідачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивачем надано лише платіжне доручення № 152 від 09.04.2019 року про сплату судового збору та не зазначено про інші витрати, зокрема, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати у формі судового збору, сплачені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про охорону праці», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 року, Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України № 15 від 26.01.2005 року та ст. 2, 6, 73- 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління Держпраці у Вінницькій області до Фермерського господарства «Пеньківка» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Фермерського господарства «Пеньківка» у вигляді заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки системи газопостачання природнім газом, устаткування напругою понад 1000 В 1 од., посудини, що працюють під тиском понад 0, 05 МПа 2 од. та зупинення виконання робіт на висоті понад 1,3 метра, роботи із збереження зерна, роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В, зберігання балонів задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Фермерського господарства «Пеньківка» у вигляді заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: системи газопостачання природнім газом, устаткування напругою понад 1000 В 1 од., посудини, що працюють під тиском понад 0, 05 МПа 2 од.; зупинення виконання робіт, а саме: зберігання балонів.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, б. 37, м. Вінниця, 21050)

Відповідач - Фермерське господарство «Пеньківка» (вул. Садова, б. 8, с. Пеньківка, Літинський р-н., Вінницька обл., 22336)

Повний текст судового рішення складено та підсписано суддею 18.06.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна