
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
18 червня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/446/19
Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви № 016 від 30.05.2019
Позивач: Фізична особа-підприємець Клєцов Василь Єфимович,
ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
адреса для листування: АДРЕСА_2
Відповідач: Михайло-Коцюбинська селищна рада,
код ЄДРПОУ 04412509, вул. Шевченка, 50, смт Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552
Предмет спору: про стягнення 10109,25 грн,
ВСТАНОВИВ:
Фізичною особою-підприємцем Клєцовим Василем Єфимовичем подано позов до Михайло-Коцюбинської селищної ради, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 10109,25 грн, з яких 9232,30 грн заборгованості за надані послуги, 58,61 грн - 3% річних, 123,65 грн інфляційних втрат та 694,69 грн пені. Також у позовній заяві позивач зазначає третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Фірма «Лінк».
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з благоустрою (видалення аварійно-небезпечних дерев, згідно ЄЗС ДК 021:2015 - 77211300-5) №10 від 26.10.2018та актами про виконані послуги №43 від 19.12.2018 та №7 від 25.02.2019.
Відповідно до п. 3, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У позовній заяві позивач вказує, що внаслідок заміни боржника у зобов`язанні станом на 25.02.2019 борг Михайло -Коцюбинської селищної ради перед ФОП Клєцовим В. Є. за договором №10 від 26.10.2018 частково погашено та виконано зобов`язання в сумі 5911,50 грн. Таким чином, за актом про виконані послуги від 19.12.2018 №43 погашено борг в сумі 3133,20 грн, а за актом про виконані послуги від 25.02.2019 №7 відшкодовано 25.02.2019 в сумі 2778,30 грн.
Разом з тим, позивач вказує, що на підставі укладеного договору про переведення боргу №1 від 25.02.2019 на позивача було переведено борг ТОВ «Фірма «Лінк» перед Михайло-Коцюбинською селищною радою у розмірі 11300,00 грн, який виник на підставі договору купівлі-продажу №15 від 26.10.2018.
Між вказаними обставинами існує протиріччя щодо суми погашення боргу, а саме: 5911,50 грн чи 11300,00 грн.
Однак позивачем не вказано обставини погашення боргу за актом про виконані послуги від 19.12.2018 №43 у розмірі 3133,20 грн та за актом про виконані послуги від 25.02.2019 №7 у розмірі 2778,30 грн, тобто на загальну суму 5911,50 грн, а не на суму 11300,00 грн відповідно до укладеного договору про переведення боргу №1 від 25.02.2019.
Також позивачем не було зазначено, чому погашення заборгованості здійснено за вказаними актами про виконані роботи саме у такій пропорції і хронології та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, у позовній заяві позивачем зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Фірма «Лінк».
Відповідно до ч. 1,3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проте сама позовна заява не містить заяви та правових підстав щодо залучення третьої особи, а саме позивачем не вказано, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також на стороні кого (позивача чи відповідача) необхідно залучити третю особу.
Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 05.06.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених судом недоліків шляхом подання до суду та відповідачу заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:
- виклад обставин щодо погашення боргу за актом про виконані послуги від 19.12.2018 №43 у розмірі 3133,20 грн та за актом про виконані послуги від 25.02.2019 №7 у розмірі 2778,30 грн, тобто на загальну суму 5911,50 грн, а не на суму 11300,00 грн відповідно до укладеного договору про переведення боргу №1 від 25.02.2019, чому погашення заборгованості здійснено за вказаними актами про виконані роботи саме у такій пропорції і хронології, зазначити та надати усі докази, що підтверджують вказані обставини;
- письмову заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Фірма «Лінк», яка повинна містити підстави залучення цієї третьої особи, а саме на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі та зазначення на стороні кого (позивача чи відповідача) необхідно її залучити.
11.06.2019 від позивача надійшла заява № 017 від 10.06.2019 з доданими до неї доказами направлення даної заяви учасникам справи.
В своїй заяві позивач зазначає, що питання залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є дискреційними повноваженнями суду і не входить до повноважень сторони у справі. Позивач посилається на те, що у позовній заяві зазначено, що з метою погашення заборгованості Михайло-Коцюбинською селищною радою перед ФОП Клєцов В.Є., а ТОВ «Фірма Лінк» перед Михайло - Коцюбинською селищною радою, було укладено трьохсторонній договір про переведення боргу від 25.02.2019 № 1. Таким чином, виходячи з умов договору такий позов може вплинути на права та обов`язки ТОВ «Фірма Лінк», як сторони договірного зобов`язання про переведення боргу.
Також, позивач, посилаючись на Постанову КМУ № 117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», якою передбачені обмеження щодо попередньої оплати, в тому числі і за виконання робіт, зазначає наступне: «Таким чином оплата не могла бути проведена раніше від її виконання і переведення у розмірі 11300,00 грн, що виник на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 26.10.2018р. підтверджується протоколом про залік взаємних вимог та актом звірки взаємних розрахунків від 25 лютого 2019 року.»
Розглянувши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку про не усунення позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 05.06.2019, з огляду на наступне.
1. Позивач зазначає, що в ухвалі суду від 05.06.2019 не визначено способу усунення недоліків, встановлених п. 3, 5 ч. 3 ст. 162 та ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, суд відхиляє такі доводи, оскільки в зазначеній ухвалі було зазначено про відсутність у позовній заяві конкретних обставин, якими позивач обґрунтовує свій позов, та про відсутність зазначення і надання доказів на підтвердження таких обставин, а саме щодо невідповідності суми погашеного боргу внаслідок укладення договору про переведення боргу №1 від 25.02.2019, а також чому погашення заборгованості здійснено за актами про виконані роботи саме у такій пропорції і хронології.
Крім того, судом було зазначено про відсутність заяви позивача про залучення третьої особи та обґрунтування правових підстав щодо залучення третьої особи, у тому числі, на чиїй стороні має бути залучено третю особу.
Спосіб усунення наведених недоліків також був прямо встановлений судом у п. 2 резолютивної частини ухвали, якою встановлювався строк для усунення недоліків «…шляхом подання до суду та відповідачу заяви про усунення недоліків…» із зазначенням необхідної інформації і доказів, які повинна містити ця заява.
2. Надані пояснення не містять конкретної і недвозначної інформації про обставини погашення боргу саме на суму 5911,50 грн, а не на суму 11300,00 грн відповідно до укладеного договору про переведення боргу №1 від 25.02.2019, та чому погашення заборгованості здійснено за актами про виконані роботи саме у такій пропорції і хронології.
Так, за своїм змістовним, синтаксичним, орфографічним, граматичним тощо викладенням неможливо зрозуміти, про які саме обставини взаємовідносин сторін йде мова у такому поясненні позивача: «Таким чином оплата не могла бути проведена раніше від її виконання і переведення у розмірі 11300,00 грн, що виник на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 26.10.2018р. підтверджується протоколом про залік взаємних вимог та актом звірки взаємних розрахунків від 25 лютого 2019 року.»
Незрозумілим у даному контексті є й посилання позивача на обмеження щодо попередньої оплати за виконання робіт, оскільки грошове зобов`язання у відповідача виникло як до (19.12.2018 згідно акту про виконані послуги №43), так і у день (25.02.2019 згідно акту про виконані послуги №7) виникнення зустрічного зобов`язання (25.02.2019 згідно договору про переведення боргу №1).
При цьому, за твердженнями самого позивача, відбулось часткове погашення боргу за обома актом про виконані послуги, у тому числі, за актом №7 від 25.02.2019у розмірі 2778,30 грн.
Таким чином, суд вважає, що наведені посилання на обмеження щодо попередньої оплатине стосуються способу і меті виправлення недоліків позовної заяви.
Не наведені позивачем обставини, які стосуються взаємовідносин сторін за «договором купівлі-продажу № 2 від 26.10.2018р.».
Такий договір позивачем суду не наданий. При цьому, ані позовна заява, ані протокол про залік взаємних вимог та акт звірки взаємних розрахунків від 25 лютого 2019 року, ані будь-які інші матеріали справи не містять інформації про цей договір.
Таким чином, незрозумілим залишається і що саме підтверджується протоколом про залік взаємних вимог та актом звірки взаємних розрахунків від 25 лютого 2019 року. Ці документи крім зазначених у позовній заяві обставин містятьпевну інформацію про інші правочини і взаємовідносини сторін, проте, позивачем взагалі не викладено обставин щодо таких взаємовідносин, а також не зазначено і не надано жодних доказів на їх підтвердження.
Суд звертає увагу сторін, що у даному випадку судом не здійснюється оцінка поданих позивачем обґрунтувань позовних вимог і поданих доказів.Судом вимагається лише дотримання вимог ст. 162, 164 ГПК України щодо обов`язковості викладу обставин спору, обґрунтованості розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, у тому числі з огляду на наявність явних суперечностей щодо викладених позивачем обставин про взаєморозрахунки сторін.
Щодо тверджень позивача про дискреційність повноважень суду при залученні до участі у справі третіх осіб, суд зазначає наступне.
Стаття 50 Господарського процесуального кодексу України розмежовує дискреційність повноважень суду та процесуальні права і обов`язки інших учасників судового процесу.
Дискреційні повноваженнясуду виникають і реалізуються у разі, коли суд самостійно доходить висновків про необхідність залучення таких осіб на підставі наявних матеріалів за відсутності відповідних звернень сторін або третіх осіб.
У разі, якщо про наявність у спорі іншої особи, на правачи обов`язки якої може вплинути рішення суду,зазначається стороною або цією особою, це вже має виражатись у поданні певної заяви з необхідним обґрунтуванням, а у суду при цьому вже виникає процесуальний обов`язок розглянути таке питання і прийняти відповідне рішення.
Про необхідність подання відповідних заяви і обґрунтувань прямо зазначалось судом в ухваліпро залишення позовної заяви без рухувід 05.06.2019, проте позивачем цього зроблено не було.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ФОП Клєцовим В.Є. не усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 05.06.2019, у встановлений строк.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У справах "PrinceHans-Adam II ofLiechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", «Пелевін проти України», «Наталя Михайленко проти України» та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі «Вайт і Кеннеді проти Німеччини», п. 59; рішення у справі «Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства» (T.P. and K.M. v. TheUnitedKingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі «Z. Та інші проти Сполученого Королівства» (Z. AndOthers v. TheUnitedKingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.
Неусунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених судом при вивченні матеріалів такої заяви, у спосіб, встановлений судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, порушує вимоги процесуального законодавства і фактично нівелює права і можливості суду як сприяти у виправленні недоліків позовної заяви на стадії відкриття провадження у справі, так і повернути таку заяву на доопрацювання, якщо суд дійде висновку про невжиття позивачем заходів щодо належного виправлення таких недоліків.
Згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Таким чином, повернення позовної заяви судом не порушує право особи на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, та забезпечує пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
Згідно з ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За наведених підстав, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 13, 162, 164, ч. 4, 6 ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 18.06.2019. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Додаток на 35 арк, у тому числі оригінал платіжного доручення №251 від 29.05.2019 .
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Шморгун
Судове рішення № 82426107, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 18.06.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 927/446/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: