Рішення № 8242560, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/50111.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальныстю "Торговий дім "Ніко"

доТовариства з обмеженою відповідальнітю "Лідер - транзит Оіл"

простягнення суми 251 065,30 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники

від позивача Лисюк О.Г. –дов. № 05/01/09 від 05.01.2009 р.

від відповідача не з’явився

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

09.11.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко" (далі-позивач) звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер - транзит Оіл" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 216138,67 грн., інфляційних втрат у сумі 3458,22 грн., 24-х відсотків річних за прострочення оплати у сумі 14553,34 грн., пені в сумі 16915,07 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 2510,65 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 236,00 грн. –витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13.11.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/501, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 01.12.09.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.09 розгляд справи відкладено на 11.12.09, через неявку представника відповідача, часткове виконання ухвали про порушення провадження у справі позивачем.

Крім того ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.09 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім "Ніко” про вжиття заходів до забезпечення позову та з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер-Транзіт Оіл” в сумі 216138,67грн.

11.12.09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Відповідач у судове засідання вдруге не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адресe вказану у позовній заяві та довідці з ЄДРПОУ: 03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 13-А, кв. 13.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

01.09.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко" (постачальник) та Приватним підприємством "Лідер - транзит Оіл" (покупець) було укладено договір поставки № 08.09.01/1(надалі –договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов’язувався в порядку та а умовах, визначених цим договором приймати товар і оплатити його вартість.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ Приватне підприємство "Лідер - транзит Оіл" здійснило заміну організаційно-правової форми та станом на день розгляду справи є Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер - транзит Оіл", а отже належним відповідачем у справі є Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер - транзит Оіл".

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 216138,67 грн., що підтверджується видатковою накладною № 03463 від 14.05.09, копія якої належним чином засвідчена наявна у матеріалах справи та отримано відповідачем відповідно до підпису у графі отримувач у вищезазначеній накладній та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії НБМ № 378408 від 14.05.09.

Відповідно до п. 3.1 цього договору Відповідач після отримання товару та необхідних документів зобов’язаний провести оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача протягом 7 днів, починаючи з дати прийому-передачі товару.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар не розрахувався.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер - транзит Оіл" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко" становить 216138,67 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п.3.1), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 216138,67 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 216138,67 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 3458,22 грн., 24-и відсотки річних за прострочення оплати у сумі 14553,34 грн., пеню в сумі 16915,07 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню втрати від інфляції в сумі 3458,22 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань підлягають задоволенню в сумі 16915,07 грн.

Крім того сторонами у п. 5.3 договором погоджено додаткову відповідальність за прострочення платежу на строк більше 30 календарних днів, на покупця окрім пені покладається відповідальність у розмірі 24 відсотків річних від простроченої суми.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання на строк більше 30 календарних днів з нього підлягає стягненню 14553,34 грн.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України заходи про забезпечення позову підлягають скасуванню у зв’язку з вирішенням спору.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 68, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер - транзит Оіл" (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 13-А, кв. 13, код ЄДРПОУ 33943498), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 5, код ЄДРПОУ 32158818) 216138 (двісті шістнадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 67 коп. основного боргу, 3458 (три тисячі чотириста п’ятдесят вісім) грн. 22 коп. –збитків від інфляції, 14553 (чотирнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят три) грн. 34 коп. –24-х відсотків річних, 16915 (шістнадцять тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) грн. 07 коп. - пені, 2510 (дві тисячі п’ятсот десять) грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Скасувати заходи забезпечення вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.09 у справі 13/501.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук

дата підписання 11.01.10