Рішення № 82425443, 12.06.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2019 року Справа № 913/190/19

Провадження №19/913/190/19

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України (юридична адреса: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154; адреса для листування: вул. Тарасівська, б. 19 Б, оф. 9, м. Київ, 01033)

до Військової частини А0536 (Військове містечко №1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93412)

про стягнення 101300 грн 00 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання – Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Моторно (транспортне) страховове бюро України звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Військової частини А0536 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 101300 грн 00 коп., що складає 100000 грн 00 коп. страхового відшкодування та 1300 грн 00 коп. витрат на аварійного комісара.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст.993, 1166, 1191 ЦК України та ч.2 ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.27 Закону України “Про страхування”.

Ухвалою суду від 15.04.2019 відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.05.2019.

Ухвалою суду від 14.05.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.06.2019.

Представники сторін в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 12.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , 10.12.2016 року о 12:17 в м. Харків, м-н Конституції, буд. 28 керуючи автомобілем УАЗ 3909 д.н. 5014 Б4 проїхав перехрестя вул. Сумська -пров. Мечникова на заборонений червоний сигнал світлофора, та здійснив зіткнення з автомобілем Mersedes Benz ML 350 д.н. НОМЕР_1 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження чим завдано матеріальних збитків, та тим самим порушив правила вимог п. 10.4 ПДР, та скоїв правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 24.01.2017 у справі №638/20792/16-п, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 340 грн 00 коп.

На момент ДТП водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Військовою частиною В0927 (нині - А0536), що підтверджується копією довідки з поліції, постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 24.01.2017 у справі №638/20792/16-п.

У результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Mersedes Benz ML 350», д.н.з НОМЕР_1 , власником та водієм якого є ОСОБА_2 . Розмір завданих збитків, згідно звіту дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 20.01.2017 №27/2017, складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля склала 306724 грн 33 коп., в тому числі ПДВ.

Внаслідок настання страхового випадку до МТСБУ звернулась потерпіла сторона - водій ОСОБА_2 із заявою від 03.03.2017 про виплату страхового відшкодування.

24.05.2017 за наслідками зазначеної події, передбаченої п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 у розмірі 100000 грн 00 коп., відповідно до Наказу МТСБУ від 22.05.2017 №4403, що підтверджується копією платіжного доручення від 24.05.2017 №4403рв.

Крім того, МТСБУ було сплачено ПрАТ «СК «Арсенал страхування» за послуги аварійного комісара кошти у розмірі 1300 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №38209рв від 23.05.2017.

МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Факт наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 10.12.2016, підтверджується постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 24.01.2017 у справі №638/20792/16-п.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про Збройні Сили України", організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Згідно з ч.2 ст.14 Закону України "Про Збройні Сили України", земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Відповідно до ч.1 ст.137 Господарського кодексу України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Як підтверджено матеріалами справи, транспортний засіб УАЗ3909 реєстраційний номер 50-14 Б4 належить Військовій частині А0536.

Частиною 1 ст.1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу УАЗ3909 реєстраційний номер 50-14 Б4 на момент настання страхової події не була застрахована відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п.39.1 ст.39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 цього ж Закону одним із основних завдань Бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно із п.1.7 ст.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст.ст.22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п.13.1 ст.13 цього Закону.

З наведених норм Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної незабезпеченому транспортному засобу.

За таких обставин, Військова частина А0536 є відповідальною за відшкодування позивачу шкоди.

Ураховуючи вище встановлені судом обставини, положення законодавства, з огляду на те, що винний у вчиненні ДТП ОСОБА_1 перебував з відповідачем у трудових відносинах, та під час ДТП виконував трудові обов`язки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до Військової частини А 0536 про стягнення страхового відшкодування в сумі 100000 грн 00 коп. та витрат на послуги аварійного комісара в сумі 1300 грн 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до Військової частини А0536 про стягнення 101300 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А0536 (Військове містечко №1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93412, код ЄДРПОУ 26615064) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131) 101300 грн 00 коп. – шкоду в порядку регресу, 1921 грн 00 коп. – витрати зі сплати судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.06.2019.

Суддя Т.В. Косенко