Рішення № 82425182, 06.06.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/230/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія"

до відповідача 1: Акціонерного товариства "Оріана"

до відповідача 2: ТОВ "Оріана-Еко"

про визнання недійсним пункту рішення загальних зборів учасників товариства

за участю:

від позивача: Легін Володимир Богданович,

від відповідача 1: Савчук Олег Євгенович, Семеген Вікторія Петрівна, Михайлюк Назар Миколайович,

від відповідача 2: представник не з`явився

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Оріана" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" про визнання недійсним пункту 2 рішення Загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №3 від 17.04.2018 року в частині збільшення статутного капіталу ТОВ "Оріана-Еко" на суму 31 291 947 грн 00 к., що складає суму ПДВ; про визнання статутного капіталу ТОВ "Оріана-Еко" в розмірі 336 851 286 грн 00 к.; про визнання розміру частки ВАТ "Оріана" у статутному капіталі ТОВ "Оріана-Еко" 156 461 102 грн 00 к., що становить 46% та визнання розміру частки ТОВ "Калуська соляна компанія" у статутному капіталі ТОВ "Оріана-Еко" 180 390 184 грн 00 к., що становить 54 %.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

15.03.2019 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про 18.03.2019 суд постановив позовну заяву залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків, допущених при поданні позовної заяви.

02.04.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання по справі на 25.04.2019 (ухвала від 02.04.2019). 15.04.2019 поза судовим засіданням суд постановив задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" від 15.04.2019 вх.№7136/19 про забезпечення позову (ухвала від 15.04.2019).

23.04.2019 від представника відповідача-1 надійшла заява про скасування заходів забезпечення (вх.№7060/19), яку суд прийняв до розгляду.

25.04.2019 надійшли письмові пояснення (відзив) по справі (вх. №7292/19), які суд прийняв до розгляду.

25.04.2019 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.05.2019.

02.05.2019 від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про скасування забезпечення позову (від 02.05.2019 вх.№7401/19) та клопотання про призначення експертизи (від 02.05.2019 вх.№8096/19).

Представник відповідача-1 подав клопотання про приєднання додаткових доказів ( (від 02.05.2019 вх.№7462/19 ), докази надсилання копії письмових пояснень (відзиву) сторонам (вх.№7461/19), які суд оглянув та приєднав до матеріалів справи та клопотання про заміну заходу забезпечення позову (вх.№8470/19).

В судовому засіданні 02.05.2019 суд постановив ухвали про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову (вх.№7060/19); клопотання про заміну заходу забезпечення позову (вх.№8470/19); клопотання позивача про призначення економічної експертизи ( вх.№8096/19). Закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 15.05.2019.

15.05.2019 суд відклав розгляд справи на 30.05.2019, за наслідком якого суд оголосив перерву в судовому засіданні до 06.06.2019.

Відповідач 2 ТОВ "Оріана-Еко" своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов в строк, встановлений судом не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача 2 належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 202 ГПК України.

В судовому засіданні 06.06.2019 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Оріана -Еко" оформлене протоколом №3 від 17.04.2018 є незаконним, оскільки збільшення статутного капіталу товариства за рахунок податку на додану вартість, який належить до бюджетних коштів суперечить законодавству та призвело до штучного збільшення частки ВАТ "Оріана" в статутному капіталі ТОВ "Оріана -Еко", чим порушило права ТОВ "Калуська соляна компанія".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Зауважив, що спірне рішення порушить його права щодо розміру частки в майбутньому.

Позиція відповідача 1.

Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов від 25.04.2019. В обґрунтування заперечення вказав, що позивач не довів обставин порушення його прав та інтересів, так як на час проведення зборів 17.04.2018, на яких прийнято рішення щодо збільшення частки, єдиним учасником та засновником ТОВ "Оріана – Еко" було ВАТ "Оріана" з розміром частки у статутному капіталі – 100%. Збільшення та наповнення статутного капіталу на суму 187758682 грн АТ "Оріана" провела в порядку та відповідно до Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на час проведення зборів товариства. Законність дотримання порядку щодо збільшення частки статутного капіталу ТОВ "Оріана – Еко" також підтверджується проведенням державної реєстрації змін в ЄДРПОУ державним реєстратором Виконавчого комітету Калуської міської ради.

Звернув увагу суду на те, що спір носить характер особистих цілей керівництва позивача та співвідповідача, так як керівником ТОВ "Калуська соляна компанія" та ТОВ "Оріана – Еко" є одна й та ж сама особа – Петрів В.І.

В судовому засіданні представники відповідача 1 заперечення підтримали та вказали, що нарахований ВАТ "ОРІАНА" податок на додану вартість у контексті збільшення статутного капіталу не є бюджетними коштами, а є податковим зобов`язанням у розумінні статтей 185 та 188 ПКУ. ВАТ "ОРІАНА" задекларувало свої зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 31291947,00 грн, що виникли при внесені до статутного капіталу ТОВ "ОРІАНА-ЕКО". Зазначили, що відповідач 1 подав до Калуської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2018 року. Отримання економічних вигод у майбутньому ТОВ "ОРІАНА-ЕКО" та учасника ТОВ "Калуська соляна компанія" не порушено.

Також зазначили, що на АТ "ОРІАНА" відбулась документальна позапланова виїзна перевірка Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, і отримано АКТ про результати перевірки АТ "ОРІАНА, згідно якого, зі слів представника відповідача 1, порушень податкового законодавства не виявлено.

Позиція відповідача 2.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

08.02.2017 відповідно до п.2 протоколу №1 Загальних збоів Учасників ТОВ "Оріана -Еко" керуючий санацією запропонував на виконання п.6.3. плану санації ВАТ "Оріана" для уникнення негативних екологічних наслідків у регіоні за наслідками діяльності ДП ВАТ "Оріана" Калійний завод ВАТ "Оріана" створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріана -Еко" з метою одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності, не забороненої чинним законодавством України. Вирішили: створити; голосували одноосібно 100% голосів.

17.04.2018 на позачергових Загальних зборах Учасників ТОВ "Оріана -Еко" прийняли рішення оформлене протоколом №3, відповідно до п.2 якого вирішили збільшити статутний капітал на суму 31291947 грн, що складає суму ПДВ та 7000 грн грошовими коштами.

27.04.2018 на позачергових Загальних зборах Учасників ТОВ "Оріана -Еко" учасники прийняли рішення оформлене протоколом №4, відповідно до п.2 якого вирішили ввести до складу засновників ТОВ "Оріана -Еко" Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія".

05.05.2018 на позачергових Загальних зборах Учасників ТОВ "Оріана -Еко" учасники прийняли рішення оформлене протоколом №5, відповідно до п.2 якого вирішили збільшити статутний капітал Товариства шляхом внесення учасником Товариства ТОВ "Калуська соляна компанія" грошових коштів, технологічного обладнання, ноу-хау та ін. в еквіваленті на суму 180384543 грн. та здійснити перерозподіл часток учасників Товариства таким чином: ВАТ "Оріана" - 51 % (187753049 грн); ТОВ "Калуська соляна компанія" 49% (180390184 грн).

Як стверджує позивач, рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Оріана - Еко" оформлене протоколом №3 від 17.04.2018 є незаконним, спрямоване на штучне збільшення частки ВАТ "Оріана в статутному капіталі ТОВ "Оріана -Еко", чим у майбутньому може бути порушене його право на частку у статутному капіталі, у зв"язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права.

Відповідач 1 заперечуючи позов, стверджує що єдиним учасником та засновником ТОВ "Оріана – Еко" з розміром частки у статутному капіталі – 100% станом на 17.04.2018 (день прийняття рішення) було ВАТ "Оріана", а тому прийняте зборами рішення не могло порушувати права позивача.

Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Предметом спору є вимога про визнання недійсним пункту рішення загальних зборів учасників товариства та визнання розміру частки у статутному капіталі товариства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, корпоративні спори - це спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Згідно ст.167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст.ст. 11, 12, 13 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ст.50 Закону).

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Зміни до статуту, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі (ст.52 Закону).

Статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Аналогічні положення вказані в статті 145 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

До компетенції загальних зборів належить, зокрема визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу (ст.41 Закону).

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів (ст.59 Закону).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписом статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд враховує, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов"язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, надавши правову кваліфікацію доказам, відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" на момент прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "Оріана-Еко", оформленого протоколом №3 від 17.04.2018 року не було учасником цього товариства, а тому недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які на момент його прийняття не були учасниками (акціонерами, членами) цієї особи. Відтак, суд дійшов висновку про відмову в позові.

Твердження позивача про порушення його права в майбутньому, суд відхиляє оскільки відповідно до приписів ст.4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Отже, захистові підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, а не права які будуть порушені в майбутньому.

Щодо вимоги позивача про визнання статутного капіталу ТОВ "Оріана-Еко" в розмірі 336 851 286 грн 00 к. та про визнання розміру частки ВАТ "Оріана" у статутному капіталі ТОВ "Оріана-Еко" 156 461 102 грн 00 к., що становить 46% та визнання розміру частки ТОВ "Калуська соляна компанія" у статутному капіталі ТОВ "Оріана-Еко" 180 390 184 грн 00 к., що становить 54 %, суд зазначає, що визначення розміру часток в статутному капіталі товариства належить до компетенції Загальних зборів Учасників товариства. Вимога про визнання недійсним рішення Загальних зборів Учасників, яким збори учасників товариства здійснили розподіл часток позивачем не заявлена.

За таких обставин в позові належить відмовити.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 5763 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в позові судовий збір суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" до Акціонерного товариства "Оріана" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко"

- про визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Оріана-Еко", оформленого протоколом №3 від 17.04.2018 року в частині збільшення статутного капіталу ТОВ "Оріана-Еко" на суму 31 291 947 грн 00 к., що складає суму ПДВ;

- про визнання статутного капіталу ТОВ "Оріана-Еко" в розмірі 336 851 286 грн 00 к.;

- про визнання розміру частки ВАТ "Оріана" у статутному капіталі ТОВ "Оріана-Еко" 156 461 102 грн 00 к., що становить 46% та визнання розміру частки ТОВ "Калуська соляна компанія" у статутному капіталі ТОВ "Оріана-Еко" 180 390 184 грн 00 к., що становить 54 % - відмовити.

Судовий збір покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.06.2019

Суддя Т. В. Максимів