Рішення № 82425026, 14.06.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/275/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Мєхоношин Д.В., представник за довіреністю №337 від 04.01.2019, адвокат, свідоцтво серія ЧН №000584 від 28.12.2018;

від відповідача: Вареник С.О., генеральний директор (наказ №60к від 26.12.2008),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" (смт.Брусилів, Брусилівський район, Житомирська область),

про стягнення 920130,04грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" про стягнення 920130,04грн з яких: 358542,37грн пеня, 199190,19грн 20% річних, 267808,38грн штраф та 94589,10грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 18.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.04.2019 відкладено підготовче засідання на 20.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 06.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.06.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 14.06.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав наведених в позовній заяві. Заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, з підстав, наведених у письмовій відповіді на відзив (а.с.101-104), посилались зокрема на те, що існування зобов`язань передбачає обов`язок їх виконання. Вказав, що при здійснення розрахунку сум штрафних санкцій позивачем застосовувались виключно розміри, які передбачені чинним законодавством та умовами договору.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.06.2019 підтвердив той факт, що дійсно мала місце поставка позивачем відповідачу товару за договором купівлі-продажу №18 НХ 06 ВІПВ від 05.03.2018, оплата за який мала бути проведена у погоджений в Специфікаціях строк - до 15 жовтня 2018 року. Водночас зазначив, що через скрутне фінансове становище товариство не змогло вчасно провести розрахунки з позивачем. Також представник відповідача підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, яке викладене у письмовому відзиві з підстав, наведених у ньому та у запереченнях на відповідь на відзив (а.с.69-73, 124-126) та просив його задовольнити. Зокрема, посилався на те, що позивачем не подано суду доказів, які підтверджують розмір збитків завданих ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань та наявність обставин, що підтверджують навмисний характер невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, 05.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №18 НХ 06 ВІПВ (далі - договір) (а.с.10-13).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.1 договору в порядку, визначеному цим договором, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, найменування та асортимент якого вказуються в Специфікації - додатку до даного договору, яка становить його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору, ціна на товар є договірною. Ціни, загальна вартість, найменування товару визначаються в еквіваленті національної валюти України - гривні до долара США/Євро або в гривні та зазначаються у додатку (ах) до договору. В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

Ціна товару вказується в Специфікаціях до даного договору - в еквіваленті долара США/Євро до гривні або тільки в гривні за правилом визначений курсу валют за договором. Дана ціна товару є первинною, яка підлягає коригуванню на умовах, які зазначені нижче (пункт 2.2 договору).

Згідно пункту 2.4 договору, оплата по даному договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця на підставі умов даного договору або на підставі рахунку-фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом 3-х календарних днів з дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок продавця. В платіжному документі покупець зобов`язаний зазначити в призначенні платежу номер та дату укладення договору, за яким здійснюється оплата товару, або номер рахунку-фактури (в разі його виставлення продавцем). Відсутність виписаного продавцем рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар. В іншому випадку продавець зараховує суму оплати на власний розсуд - для погашення загальної заборгованості покупця по всім іншим зобов`язанням. Якщо у покупця існує дебіторська заборгованість, то платіж, незалежно від його призначення, зараховується в першу чергу на погашення існуючої дебіторської заборгованості.

Відповідно до пункту 3.1 договору, поставка товару за даним договором може здійснюватися окремими частинами - партіями. Партією товару сторони визнають кількість та асортимент товару, зазначеного в окремій видатковій накладній. До моменту фактичного отримання товару (партії товару) покупець зобов`язаний падати продавцю довіреність на отримання відповідного товару (партії товару) згідно з формою, затвердженою сторонами в Додатку до даного договору.

Товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю в момент отримання товару представником покупця від представника продавця/перевізника у відповідності до видаткової накладної (пункт 3.8 договору).

Пунктом 3.9 договору сторони погодили, що право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття товару покупцем.

Відповідно до 4.1 договору, покупець зобов`язується, зокрема, здійснити оплату товару в терміни та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань. Забороняється використання факсиміле особистого підпису представників сторін при укладенні та підписанні договору та будь-яких додатків та/або додаткових угод до нього, крім випадків, встановлених в п. 3.2. договору.

05.03.2019 між сторонами було підписано додаткову угоду "Про умови поставки" до договору купівлі-продажу №18 НХ 06 ВІПВ, пунктом 2 якої погоджено, що адреса доставки товару покупцю на умовах CPT (доставка за рахунок продавця): Житомирська обл., Брусилівський р-н, смт.Брусилів (а.с.15).

До договору купівлі-продажу №18 НХ 06 ВІПВ від 05.03.2018 між сторонами було підписано:

- 05.03.2018 Специфікацію (додаток 1зк, валюта USD) на загальну суму 51934,80 доларів США;

- 19.03.2018 Специфікацію (додаток 2нк, валюта грн) на загальну суму 573180,00грн;

- 19.03.2018 Специфікацію (додаток 3зк, валюта USD) на загальну суму 10736,34 доларів США;

- 20.03.2018 Специфікацію (додаток 4зк, валюта USD) на загальну суму 19570,20 доларів США (а.с.15-17).

У вказаних Специфікаціях сторони визначили графік оплати товару, отриманого згідно цих додатків: до 15 жовтня 2018 – 100 відсотків вартості партії товару отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 100% вартості партії товару); повний розрахунок за товар здійснюється не пізніше 15 жовтня 2018р.

Договір та специфікації підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу №18 НХ 06 ВІПВ від 05.03.2018 було поставлено відповідачу товар на суму 2678083,86грн, а саме:

- 03.04.2018 на загальну суму 2114953,56грн, що підтверджується видатковою накладною №АІ000006003 від 03.04.2018 на суму 1360176,60грн та довіреністю №103 від 03.04.2018, видатковою накладною №АІ000005793 від 03.04.2018 на суму 516300,00грн та довіреністю №102 від 03.04.2018, видатковою накладною №АІ000006078 від 03.04.2018 на суму 238476,96грн та довіреністю №57 від 03.04.2018 (а.с.18-23);

- 09.04.2018 на суму 282792,00грн, що підтверджується видатковою накладною №АІ000007222 від 09.04.2018 на суму 282792,00грн та довіреністю №65 від 09.04.2018 (а.с.26-27);

- 16.04.2018 на загальну суму 280338,30грн, що підтверджується видатковою накладною №АІ000009779 від 16.04.2018 на суму 52479,30грн та довіреністю №76 від 16.04.2018 та видатковою накладною №АІ000009490 від 16.04.2018 на суму 227859,00грн та довіреністю №75 від 16.04.2018 (а.с.24-25, 28-29).

З наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем було проведено оплату товару в повному обсязі на суму 2678083,86грн, зокрема, ним було сплачено позивачу: 20.12.2018 - 200000,00грн, 01.02.2019 - 100000,00грн, 11.02.2019 - 50000,00грн, 12.02.2019 - 50000,00грн, 15.02.2019 - 50000,00грн, 28.02.2019 -50000,00грн, а також 12.03.2019 - 2178083,86грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 30-36).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №18 НХ 06 ВІПВ від 05.03.2018 щодо своєчасного проведення оплати за отриманий товар, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 358542,37грн пені, 267808,38грн штрафу, 199190,19грн 20% річних та 94589,10грн інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу, господарський суд враховує таке.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.2 та ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6.1 договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (покупець) сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми.

Крім того, в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором (пункт 6.2 договору).

Як уже зазначалося та встановлено судом, за погодженням сторін, оплату отриманого від позивача товару на суму 2678083,86грн за договором купівлі-продажу №18 НХ 06 ВІПВ від 05.03.2018 та Специфікаціями від 05.03.2018, 19.03.2018 та від 20.03.2018, відповідач мав здійснити в строк до 15.10.2018, тобто прострочення оплати товару поставленого за видатковими накладними: №АІ000006003 від 03.04.2018 на суму 1360176,60грн, №АІ000005793 від 03.04.2018 на суму 516300,00грн, №АІ000006078 від 03.04.2018 на суму 238476,96грн, №АІ000007222 від 09.04.2018 на суму 282792,00грн, №АІ000009779 від 16.04.2018 на суму 52479,30грн, №АІ000009490 від 16.04.2018 на суму 227859,00грн починається з 16.10.2018.

З наданих позивачем документів також вбачається, що відповідачем оплата здійснювалась частинами, а остаточний розрахунок за отриманий товар було проведено 12.03.2019.

Відповідно до поданого розрахунку, позивачем за прострочення відповідачем виконання зобов`язання нараховано пеню в сумі 358542,37грн за період з 16.10.2018 по 12.03.2019 та штраф у сумі 267808,38грн (2678083,86х10%), (розрахунок а.с.4-5).

Перевіривши проведені позивачем нарахування суми пені в розмірі 358542,37грн, господарський суд встановив, що вказану санкцію позивачем нараховано відповідачу виходячи з умов укладеного між сторонами договору в частині порядку та строків проведення оплати за товар, моменту виникнення заборгованості та здійснених відповідачем проплат, а також у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, при нарахуванні пені позивачем зазначено кінцеву дату її нарахування - 12.03.2019. Водночас, судом перевірено та встановлено, що фактично позивач здійснив нарахування пені по 11.03.2019, що є правильним, оскільки погашення остаточної суми заборгованості здійснено 12.03.2019р.

При цьому, судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 358542,37грн та штрафу в розмірі 267808,38грн є обґрунтованими.

Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 20% річних, господарський суд враховує вищенаведене, а також таке.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми позивачем було нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 94589,10грн, а також 20% (згідно погоджених в 6.1 договору умов) річних в сумі 199190,19грн (розрахунок а.с. 5).

Перевіривши проведені позивачем нарахування 20% річних та інфляційних втрат, господарський суд встановив правильність проведених позивачем нарахувань та, відповідно, обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20% річних в сумі 199190,19грн та інфляційних втрат в сумі 94589,10грн. Позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з цим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, що міститься у відзиві на позовну заяву від 12.04.2019 та запереченнях на відповідь на відзив. Обґрунтовуючи вказане клопотання представник відповідача зазначив, що за період з жовтня 2018 по лютий 2019 року у відповідача була майже відсутня реалізація вирощених товарів, а грошові кошти, які надходили від такої реалізації першочергово були спрямовані на сплату податків і обов`язкових платежів, сплату заробітної плати, часткову оплату заборгованості за договором та покриття зобов`язань перед банком. Вказав, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджували понесення позивачем збитків. Також зазначив, що сплата відповідачем надмірно великих штрафних санкцій ляже непомірним тягарем і для самого відповідача, і для споживачів продукції відповідача - пересічних громадян.

Позивач заперечуючи проти зменшення пені посилається на те, що:

- штраф та пеня передбачені укладеним між сторонами договором, тому відповідач про них знав з моменту укладення договору;

- пеня пов`язана з обліковою ставкою, яку змінює виключно Національний банк України та відповідає розміру, передбаченому Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань";

- відсотки річні та інфляційні втрати залежать від тривалості існування боргу з вини відповідача.

Також позивач вказує, що чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських правовідносин, що порушив господарське зобов`язання за договором штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Крім того, позивач зазначає, що відповідач переоцінює своє стратегічне значення для формування споживчого кошику в Україні та формуванні бюджетів, тому просив відмовити у заявленому клопотанні відповідача про зменшенні штрафних санкцій.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені та штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до п.3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18, вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судом враховується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" є виробником сільськогосподарської продукції, а його основним видом діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2018 (а.с.84-94).

На час звернення позивача з позовом до суду, 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" сплатило заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу №18 НХ 06 ВІПВ від 05.03.2018 в повному обсязі у добровільному порядку, що свідчить про високий ступінь виконання зобов`язання, а також те, що відповідач не ухиляється від виконання свого обов`язку за договором.

Судом також встановлено, що відповідач перебував у 2018 році в скрутному фінансовому становищі, що підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.12.2018, звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2018р (а.с.134-137), а також тим, що з метою виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу №18 НХ 06 ВІПВ від 05.03.2018 в частині проведення розрахунків за отриманий товар, відповідачем було укладено з ПАТ "Креді Агріколь Банк" Договір №11 від 26.12.2018 про зміну договору про надання банківських послуг №12 від 30.12.2012, яким збільшено розмір ліміту кредитної лінії та 12.03.2019 отримано кредит для погашення заборгованості перед позивачем, що підтверджується наданим до матеріалів справи договором про надання банківських послуг та випискою банку (а.с.138-159).

Господарський суд, розглядаючи клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення сум пені та штрафу, враховує фінансовий стан відповідача та його дії щодо виконання зобов`язання, а також те, що відповідачем неумисно порушено умови договору. При цьому, проаналізувавши подані відповідачем докази в обгрунтування заявленого клопотання про зменшення штрафних санкцій, суд виходить з того, що стягнення у даному випадку з відповідача пені та штрафу у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд визнав за можливе реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені та штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50%, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 179271,19грн та штраф у розмірі 133904,19грн - 50% від обґрунтовано нарахованої суми пені та штрафу.

Судом також враховується, що нарахування та стягнення з відповідача 20% річних та інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов`язання від несплаченої ціни товару до дня повної оплати, а також певної частини штрафних санкцій, у повній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачем умов договору.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 179271,19грн пені, 133904,19грн штрафу, 199190,19грн 20% річних, 94589,10грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (м.Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 179271,19грн та розмір штрафу до 133904,19грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" (12601, Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів, вул.Чапаєва, буд.3; ідентифікаційний код 30046311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (03022, м.Київ, вул.Смольна, буд. 9 Б; ідентифікаційний код 38948033):

- 179271,19грн пені,

- 133904,19грн штрафу,

- 199190,19грн 3% річних,

- 94589,10грн інфляційних втрат,

- 13801,95грн витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.06.19

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з пов.)