Рішення № 82424925, 18.06.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/405/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат", вул. Центральна, 42, с.Немиринці, Ружинський район, Житомирська область, 13643, адреса для листування: вул. Кирилівська, 63-Д, м. Київ, 04080,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Бобриса Андрія Олеговича, АДРЕСА_1 ,

про стягнення безпідставно набутих та незаконно утриманих коштів в сумі 100 000,00 грн.

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Бобриса Андрія Олеговича (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих та незаконно утриманих коштів в сумі 100 000,00 грн.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23.04.2019 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст. 252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 23.04.19, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (вх. №8449/19 від 06.05.19 та вх. №8912 від 13.05.19). Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Відповідач відзив на позов та будь-яких клопотань по справі суду не надав. Разом з тим, від відповідача на адресу суду повернулась ухвала суду від 23.04.2019 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його місцем реєстрації, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення його належним чином про час і місце розгляду справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до платіжного доручення №3637 від 27.11.2018 року та банківської виписки про рух коштів за 27.11.2018 року (копії долучені до матеріалів справи) позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 100 000 грн 00к. Вказаний платіж був здійснений внаслідок помилки.

Листом №41 від 27.03.2019 року позивач звернувся до відповідача із проханням про повернення безпідставно набутих та незаконно утриманих грошових коштів в розмірі 100 000 грн 00к. Однак вказана вимога залишилась без виконання.

Разом з тим, при дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що 05.04.2019 фізична особа - підприємець Бобрис Андрій Олегович припинив свою діяльність, як суб`єкт підприємницької діяльності, про що свідчить запис №21200060002012282 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, що відображена у ряді його рішень, зокрема у Постанові від 13.02.2019 року по справі №910/8729/18 та постанові від 05.06.2018 року №338/180/17 з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що стороною у справі, зокрема відповідачем у справі є фізична особа Бобрис Андрій Олегович .

З урахуванням наведеного, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

В спірному випадку неналежним отримувачем є фізична особа Бобрис Андрій Олегович (відповідач у справі).

Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

В спірному випадку неналежним платником є товариство з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" (позивач у справі).

Зі змісту ч.1 ст. 1212 ЦК України вбачається, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави з цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів повернення вказаних коштів позивачу або правомірності їх набуття суду не подано.

Отже, матеріалами справи доведено безпідставність набуття відповідачем по справі та незаконно утримання ним грошових коштів в сумі 100 000,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення безпідставно набутих та незаконно утриманих коштів в сумі 100 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

З урахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. 13, 43, 76, 86, 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" до Фізичної особи Бобриса Андрія Олеговича про стягнення безпідставно набутих та незаконно утриманих коштів в сумі 100 000,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи Бобриса Андрія Олеговича ( АДРЕСА_1 , інд.код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" (вул. Центральна, 42, с.Немиринці, Ружинський район, Житомирська область, код38085913) безпідставно набутих та незаконно утриманих коштів в розмірі 100 000грн 00к. (сто тисяч гривень) та 1921 грн 00к. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Фанда О. М.