Рішення № 82424788, 12.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1798/19За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 17 354,28 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Козятинський І.П., довіреність №341 від 07 травня 2019 року, провідний юрисконсульт департаменту з правового забезпечення

Від відповідача: Ковальчук Д.Ю., довіреність №2 від 22 березня 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва адвоката №2709 від 29.10.2012

С У Т Ь С П О Р У:

У травні 2019 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради заборгованість у розмірі 17 354,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії №065156 від 01.02.2013 в частині оплати за недовраховану електричну енергію згідно акту №102469 від 11.03.2016.

Відповідач, Комунальне підприємство "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради, заперечує порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31,07.1996 та, відповідно, не вбачає підстав для застосування відносно нього оперативно-господарської санкції згідно рішення комісії від 20.09.2016 № 9-18, з наступних підстав:

- позивач пропустив трирічний строк позовної давності, у зв`язку з чим відповідач подає заяву про застосування наслідків спливу позовної давності (ч.3 ст. 267 ЦК України);

- в Акті про порушення від 11.03.2019 № 102469 зазначено, що відповідачем було порушено ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" та п.п. 6.40, 6.41 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електропостачальної організації після відключення 23.11.2015 без порушення схеми обліку. При цьому до позовної заяви додано копію акту пломбування відключення обладнання від 23.11.2015, який був підписаний електромонтером аварійної служби ОСОБА_1 . Відповідач не звертався до позивача із заявами про відключення ліфтів за адресою: АДРЕСА_1 .Дніпро, вул АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , та не підписував акт пломбування відключення обладнання від 23.11.2015. ОСОБА_1 не працював у відповідача станом на 23.11.2015, що підтверджується довідкою, доданою до відзиву на позовну заяву. Позивач не здійснював пломбування відключення 23.11.2015, а відтак, не здійснював повторного підключення без дозволу позивача, як це зазначено в Акті про порушення № 102469 від 11.03.2016;

- позивачем не надано будь-яких документів, які підтверджують знаходження будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Карла Лібкнехта 1/2 на балансі відповідача або що відповідач є управителем даного будинку. Не надано додатку до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2013, що відповідач виступає споживачем електричної енергії за вказаною адресою;

- в акті про порушення № 102469 від 11.03.2016 не зазначено в пункті 3 даних проводу (дроту) самовільного підключення та не вказано на схемі точку самовільного підключення. Так, в даному акті про порушення зазначено про порушення відповідачем ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 6.40 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу енергопостачальника після відключення 23.11.2015 року без порушення схеми обліку електроенергії.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху, Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" запропоновано в строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

17 травня 2019 року до господарського суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви, надано копії фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист від 13.05.2019 у якості доказу направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, враховуючи її малозначність, суд 23.05.2019 ухвалив про визнання поданих матеріалів достатніми для відкриття провадження у справі; прийняти позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на підставі приписів статей 12, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України; призначити перше судове засідання у справі на 12.06.2019.

У судовому засіданні 12.06.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (енергопостачальник) та Комунальним підприємством "Жилсервіс-2" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 065156, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1260 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка (точки) продажу електричної енергії – межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємними частинами даного Договору (п. 1.1 Договору).

Обсяги постачання електроенергії визначаються відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору за додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", за тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України (п. 2.2.2. договору).

За змістом п.4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушеннями у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу або зняття пломб з засобів обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Цей договір укладається на строк до 31 грудня 2013 року і набирає чинності з 22.03.2013 та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.8.1 договору).

11 березня 2016 року Публічним акціонерним товариством "ДТЕК "Дніпрообленерго" була проведена перевірка дотримання споживачем Правил користування електричною енергією у багатоквартирному житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 / АДРЕСА_4 , т.у 126.

За результатами перевірки складено Акт про порушення №102469, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: вул. Карла Лібкнехта, 1,2, т.у 126, порушив вимоги статті 27 Закону України "Про електроенергетику", пункти 6.40, 6.41 Правил користування електричною енергією, а саме: здійснив самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, без дозволу енергопостачальної організації після відключення 23.11.2015 без порушення схеми обліку.

Пункт 6.41. Правил користування електричною енергією містить певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті.

Відповідно до п.5 Акту про порушення, перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи:

Ліфти – 10,5кВт; замір навантаження – ІА=15,9А;ІВ=15,9А; ІС-15,9А. Дозволена потужність споживання відповідно до умов договору – 10,5кВт. Час роботи струмоприймачів – 24год.

Акт про порушення №102469 був складений за участю представників постачальника та споживача - ОСОБА_2 ; порушення виявлено за допомогою технічного засобу - струмовимірювальних кліщів РК 120 та продемонстровано споживачу.

В Акті про порушення зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного Акту про порушення буде проводити засідання 05.04.2016 з 13:00 год. по 15:00 год. за адресою вул. Ленінградська, 40 (вул. Ярослава Мудрого, 40) каб. 217.

Отже, у відповідності до п. 6.42 Правил, позивач належним чином був повідомлений про проведення дня та часу засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 102469 від 11.03.2016.

Згідно листа споживача від 08.09.2016 розгляд комісією енергопостачальника акту про порушення № 102469 від 11.03.2016 було перенесено на 20.09.2016.

20.09.2016 комісією енергопостачальника по розгляду акту про порушення №102469 від 11.03.2016 було прийнято рішення, оформлене протоколом №9-18 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії. Нарахування було здійснено у відповідності до п. 2.7 і по формулі 2.10 Методики. Період нарахування було взято з 23.11.2015 по 11.03.2016 та складає 17354,28грн.

Протокол №9-18 від 20.09.2016 підписаний представником споживача (відповідача) Поліщук ОСОБА_3 .С. без жодних зауважень (а.с.20). Протокол було отримано відповідачем разом з розрахунком та рахунком.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність стягнення недоврахованої електричної енергії згідно акту №102469 від 11.03.2016 у розмірі 17354,28грн.

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктом 1.2. Правил встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

Стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачає, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.

За порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства, умов укладеного позивачем з відповідачем договору вбачається, що рішення комісії постачальника електричної енергії про нарахування споживачу вартості недоврахованої електроенергії у загальній сумі 17354,28 грн. є саме оперативно-господарською санкцією.

У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України).

Рішення комісії енергопостачальника від 20.09.2016 по розгляду акту про порушення №102469 від 11.03.2016, оформлене протоколом №9-18 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії, відповідачем не оскаржене, є чинним та обов`язковим для виконання.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 6.41. Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Також, п. 6.41. Правил користування електричною енергією містить певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті.

Акт про порушення від 11.03.2016 відповідає наведеним вимогам, підписаний споживачем без зауважень.

Отже, порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог п.6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення.

Відповідно до ч. 1 п. 6.42. Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (ч. 4 п. 6.42. Правил користування електричною енергією).

Актом про порушення №102469 від 11.03.2016 встановлено порушення споживачем (відповідачем) ст. 27 Закону України "Про електроенергію", п. 6.40, 6.41 Правил користування електричною енергією, яке полягає у самовільному підключенні струмоприймачів.

Відповідно до п.1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі- енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Акт про порушення №102469 від 11.03.2016, яким зафіксовано порушення, мстить всі вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Сума нарахувань склала 17354,28 грн. згідно розрахунку кількості недорахованої електроенергії по Акту № 102469 від 11.03.2016.

Відповідно до п. 6.43. ПКЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Для оплати донарахованого обсягу недооблікованої активної електричної енергії 20.09.2016 споживачу було надано рахунок №111/65-156-1/9/№102469 на суму 17 354,28 грн. (отримання рахунку відповідачем судом встановлено).

В установлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії сплачена відповідачем не була.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 17 354,28 грн., є обгрунтованою.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує на те, що позивач не здійснював пломбування відключення 23.11.2015. Акт пломбування відключення обладнання від 23.11.2015 був підписаний електромонтером аварійної служби ОСОБА_1 , який не працював у відповідача станом на 23.11.2015, що підтверджується довідкою, доданою до відзиву на позовну заяву. Зазначені доводи відповідача, що позивач не здійснював пломбування відключення 23.11.2015, відхиляються судом, оскільки в самому акті про порушення зазначено, що самовільне підключення відбулося без дозволу енергопостачальної організації після відключення 23.11.2015. З цим Актом відповідач погодився, жодних заперечень щодо його змісту не висловив.

Щодо відсутності у позивача документів, які підтверджують знаходження будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Карла Лібкнехта 1/2 на балансі відповідача або, що відповідач є управителем даного будинку, або, що відповідач виступає споживачем електричної енергії за вказаною адресою, суд зазначає таке. Відповідач не надав доказів припинення дії договору про постачання електричної енергії №065156 від 01.02.2013, відповідно до змісту якого відповідач є споживачем. Отже, враховуючи приписи п.9.8.1. договору про постачання електричної енергії, договір є діючим.

Розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії відповідає вимогам Методики. Порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог п.6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення, зазначені в Акті про порушення необхідні дані є достатніми для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Щодо застосування позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Саме такої правової позиції дотримався Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 17.10.2018 у справі №904/40/18.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в даному випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Відповідач заявляє про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Разом з тим, за змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду (п.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії заявлені правомірно, однак заявлені з пропуском позовної давності: Акт про порушення №102469 складено 11 березня 2016 року, а з вимогою про стягнення позивач звернувся лише 02 травня 2019 року.

Враховуючи, що перебіг позовної давності згідно з частиною першою статті 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався про порушення свого права і про особу, яка його порушила, тобто з дня проведення перевірки і складання акта про порушення (Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 23.12.2014 у справі № 907/1214/13).

З урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог. Доказів поважності причин пропуску позовної давності позивачем не зазначено та не подано.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1921,00грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради про стягнення 17 354,28 грн. – відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн. покласти на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.06.2019

Суддя Н.М.Євстигнеєва