Рішення № 8242416, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/63421.12.09 За позовомв.о. Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Київській області в особі Бориспільського управління Державного казначейства України та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

прозобовязання повернути кошти в сумі 4137848,45 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Кошовий С.В. (довіреність № 14-28/46 від 05.05.2009); від відповідача не зявився;

від прокуратури Пінкас Т.А. СУТЬ СПОРУ:

В.о. Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Київській області в особі Бориспільського управління Державного казначейства України та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом про зобовязання Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі Банк або відповідач) повернути Бориспільській районній державній адміністрації Київської області (далі Райдержадміністрація) грошові кошти у сумі 4 137 848,45 гри. шляхом їх перерахування на поточний рахунок Райдержадміністрації № 31524777899103, відкритий в Бориспільському УДК в Київській області.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за строковим договором банківського вкладу № 98/Ю-08 від 26.05.2008, укладеного між Банком та Райдержадміністрацією, щодо повернення в установлений цим Договором строк суми вкладу.

Відповідач у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) письмового відзиву не подав, в судові засідання не з'являвся, хоча належним чином повідомлявся про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвали про відкладення розгляду справи надсилались відповідачу за юридичною адресою: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26. Про отримання відповідачем поштової кореспонденції з ухвалою суду про порушення провадження у справі за вказаною адресою, зокрема, свідчить наявне у матеріалах справи повідомленням про вручення уповноваженому представнику відповідача поштового відправлення (№08444998).

Про поважні причини неявки в судові засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2008 між Банком та Райдержадміністрацією (далі також Вкладник) було укладено договір банківського вкладу в національній валюті № 98/Ю-08 (строковий) (далі Депозитний договір), відповідно до якого Банк прийняв від Вкладника на відкритий у Банку рахунок № 2546902302718 (далі Рахунок) грошові кошти в сумі 4137848,45 грн. на строк до 04.06.2009 під 13,5 процентів річних (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4).

Факт перерахування вказаної суми коштів на зазначений рахунок у Банку підтверджується платіжним дорученням № 2 від 26.05.2008 (копія міститься у матеріалах справи).

Згідно з підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 Депозитного договору Банк зобовязувався повернути Вкладнику Вклад та виплатити проценти згідно умов Договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються Банком в безготівковій формі на поточний рахунок Вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 Договору. Якщо днем повернення Вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за Вкладом повертається на наступний робочий день.

Розділом 7 Депозитного договору передбачені наступні реквізити поточного рахунку Райдержадміністрації: п/р № 31524777899103 в Бориспільському УДК ГУДКУ у Київській області, код банку 821018.

Проте, відповідач у встановлений пунктом 1.3 Депозитного договору строк свого зобовязання щодо повернення суми депозиту не виконав. Згідно з листа Бориспільського управління Державного казначейства від 18.12.2009 за № 03-16/122 кошти в сумі 4137848,45 грн. після закінчення строку дії Депозитного договору не були повернуті на відповідний рахунок районного бюджету.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 1 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Як убачається з Депозитного договору, його було укладено на умовах строкового вкладу.

Частиною 3 статті 1058 ЦК України передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 (статті 1066-1076) цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно зі статтею 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).

Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Банк зобовязаний був повернути вклад у строк 04.06.2009.

Однак, відповідач всупереч вище вказаним положенням законодавства та умовам Депозитного договору свого зобовязання як у зазначений строк, так і на дату судового засідання не виконав. Доказів зворотного суду не надано.

Факт невиконання Банком свого зобовязання за Депозитним договором щодо повернення суми вкладу, позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відтак, позовна вимога визнається судом за законну та обґрунтовану, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України № 19/БТ від 20.01.2009 «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 21.01.2009 до 21.01.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009, а відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 за № 447 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 21.01.2010, крім зобовязань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобовязаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Судом встановлено, що строк виконання того зобовязання, стягнення за яким є предметом даного спору, настав після призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію у Банку та до 06.08.2009. Отже, враховуючи вищезазначене та положення статті 610 ЦК України, вказані зобовязання вважаються порушеними з боку Банку, а тому судом встановлений факт порушення прав позивача, пов'язаний з несвоєчасним повернення відповідачем суми банківського вкладу.

Судом також враховано, що Законом України № 1617-VI від 24 липня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»було внесення зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті «Урядовий курєр»№ 141 за 6 серпня 2009 року).

Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у Законі України «Про банки і банківську діяльність»у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм стало розумітися зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Разом з тим, як вже зазначалось, мораторій у Банку було продовжено за винятком, зокрема, зобовязань за договорами банківських вкладів (депозитів) у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Крім того, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань за Депозитним договором.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту шляхом присудження до виконання обовязку відповідача за Договором.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) повернути Бориспільській районній державній адміністрації Київської області (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 74, ідентифікаційний код 24209740) грошові кошти у сумі 4 137 848,45 гри. (чотири мільйони сто тридцять сім тисяч вісімсот сорок вісім гривень 45 коп.), шляхом їх перерахування з рахунку № 2546902302718, відкритого в ТОВ «Український промисловий банк», код банку 321228, на поточний рахунок Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 31524777899103, відкритий в Бориспільському УДК ГУДКУ у Київській області, код банку 821018.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) на користь Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 28.12.2009.