Ухвала суду № 82423369, 13.06.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2803/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

13 червня 2019 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2019 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд ухвалити стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) безпідставно набуті грошові кошти у сумі 30 000гривень, інфляційні втрати грошових коштів в розмірі 67 800, 80 грн, відсотки в розмірі 2700 грн, всього стягнути 100 500, 80 грн. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у національній валюті України відшкодування вартості безпідставно набутого майна у розмірі еквівалентному 42 000 доларам США за курсом НБУ на момент ухвалення рішення. Стягнути з стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені в справі судові витрати.

07 червня 2019 року провадження по справі відкрито, призначено підготовче судове засідання.

13 червня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача про забезпечення позовної заяви, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), та встановленням заборони суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, у тому числі приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій щодо житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 . Обгрунтував заяву тим, що ОСОБА_2 зобов`язаний повернути йому 30000 грн., що становлять належну йому на праві власності частку в отриманих ним 15.11.2008 року і безпідставно неповернутих грошових коштах, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три проценти річних від простроченої суми. Три проценти річних за останні три роки перед зверненням з цим позовом до суду становлять 2700 гривень ( 30000 х 3% х 3).Інфляційні втрати вартості вказаних грошових коштів (30000 грн.) за час безпідставного користування ними складають 67800,80 гривень.

Загальна сума боргу ОСОБА_2 за безпідставне користування належними йомуі грошовими коштами, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, становить 100500,80 гривні (30000 + 67800,80 + 2700).

Крім того, позивач зазначає, що ОСОБА_2 зобов`язаний відшкодувати йому в національній валюті України (гривні) понесені ним у зв`язку з реконструкцією будівлі магазину витрати в сумі 42000 доларів США.

За курсом іноземної валюти, встановленим Національним Банком України на день подання цього позову, 42000 доларів США становили 1096722,94 гривні (26,112451 грн. х 42000 дол.).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо зміни власника, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно

п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підстави для забезпечення позову передбачено статтею 151 ЦПК України.

В порядку ст. 152 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Оскільки відповідач добровільно не бажає сплачувати кошти, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, враховуючи те, що предмет позову містить матеріальну складову у розмірі 1197223.74 грн., а відповідач являється пенсіонером, іншого майна за ним не зареєстровано, у випадку відчуження будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , про ймовірність чого відомо з його слів, який належить на праві власності відповідачу існує реальна загроза порушення прав позивача та неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову спів розмірні із предметом позову.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове правоволодіння особи житловим будинком, оскільки забезпечення позову носить тимчасовий характер.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 354 ЦПК України, п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, у тому числі приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій щодо житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Суд роз`яснює відповідачу, що він може у відповідності до положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення. Питання про зустрічне забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Козирський Є.С.