Рішення № 8242307, 16.02.2010, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-754\2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська

в складі:

головуючого судді Л.А. Васіної

при секретарі О.М. Гаврилові

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» про стягнення вкладу, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» у якому просить суд:

- стягнути з відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» в особі Дніпропетровського відділення № 1 на користь позивача:

- суму вкладу в розмірі 50 000 гривень відповідно договору № ДРГ.021 В12-1492-12-2007 про строковий банківський вклад «Карнавал» від 19.12.2007 року та додаткової угоди № 1 до нього від 11.11.2008 року, які розташовані на депозитному рахунку № 26306021.980.0.000011;

- проценти відповідно зазначеного договору та додатковій угоді в сумі 4 770, 26 гривень;

- пеню в сумі 500 гривень;

- відсотки відповідно ст. 625 ЦК України в сумі 273, 86 гривень;

- моральну шкоду в сумі 5 000 гривень;

- послуги адвоката в сумі 2 000 гривень;

- витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 797, 44 гривень.

- усього 63 341, 56 гривень.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилається на те, що 19.12.2007 року ним з ОСОБА_2 акціонерним товариством «Родовід банк», в особі начальника Дніпропетровського відділення № 1 ОСОБА_3, діючого на підставі довіреності №К-741 від 22.03.2007 року, було укладено договір №ДРГ.021.В12-1492/12-2007 по строковий банківський вклад «Карнавал» на суму 50 000 гривень строком на дванадцять місяців та два дні.

В листопаді 2008 року банк запропонував позивачу продовжити строк договору іще на три місяці і так як гроші позивачу мали бути потрібними тільки в квітні 2009 року він уклав з банком додаткову угоду № 1 від 11.11.2007 року до вище значеного договору.

21.03.2009 року сплинув строк вкладу по додатковій угоді, однак вклад в сумі 50 000 гривень та відсотки по ньому в сумі 4 770, 26 гривень, позивачу не були повернуті.

Пунктом 5.2 договору №ДРГ.021.В12-1492/12-2007 від 19.12.2007 року передбачена відповідальність банка за порушення строків повернення вкладу у вигляді стягнення пені в розмірі 0,1% від суми вкладу за кожний день прострочки, але не більше одного процента від суми вкладу, щ складає станом на 25.05.2009 року (65 днів х 50 000 гривень х 0, 1 % = 3 250 гривень) 500 гривень.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник прострочивший виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 % річних від простроченої суми, що складає станом на 25.05.2009 року – 273, 86 гривень ( 54 770, 26 гривень : 100 х 3 = 1 643, 1078 гривень : 12 місяців + 273, 86 гривень).

Усього позивачу не повернуто 55 544, 12 гривень.

На письмове звернення про повернення грошових засобів 13.04.2009 року начальник Дніпропетровського відділення №1 ВАТ «Родовід банк» ОСОБА_4 листом від 13.04.2009 року № 35.1-18/264 повідомив, що у зв’язку з світовою глобальною фінансовою кризою банк не може виконати взяті на себе зобов’язання та, крім того, постановою правління національного банка України від 13.03.2009 року № 138 «Про призначення тимчасової адміністрації» В ВАТ «Родовід банк» з 16.03.2009 року до 15.03.2010 року національним банком України призначено тимчасовий адміністратор банка і цією ж постановою введено мораторій на задоволення вимог вкладників.

Таким чином банк порушує ст. 526 ЦК України відповідно якої зобов’язання повинні виконуватися відповідним чином та у відповідності з умовами договору та вимогами ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а також ст. 530 ЦК України, передбачаючи виконання зобов’язання у встановлений строк виконання. Посилання позивача на постанову НБУ від 16.03.2009 року про введення мораторію на задоволення вимог вкладника являється необґрунтованою, так як вона противорічить діючому цивільному законодавству, а також ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, які мають вищу юридичну силу.

У зв’язку із тим, що банк не повернув позивачу гроші, йому довелося відмовитися від коштовного лікування, в тому числі і санаторно-курортного. Порушено нормальний спосіб життя, доводиться докладати додаткових зусиль для організації життя. в теперішній час гроші позивачу необхідні для участі в аукціоні по приватизації орендованого ним приміщення, в противному випадку позивача виселять із цього приміщення. Доводиться позичати гроші, оформляти кредит під високі проценти. Неповерненням банком грошей позивачу спричинено моральну шкоду в сумі 5 000 гривень.

Посилаючись на вищевикладене позивач просить позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, та просив задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Родовід банк» у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, про причини неявки суд до відома не поставив.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що передбачено положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд вислухавши доводи позивача, вважає що позовні вимоги позивача в частині стягнення сум банківських вкладів, відсотків, пені по ним підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом по справі встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.12.2007 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Родовід банк» в особі начальника Дніпропетровського відділення № 1 ВАТ «Родовід банк» ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності №К-741 від 22.03.2007 року та ОСОБА_1 укладено договір №ДРГ.021.В12-1492/12-2007 про строковий банківський вклад «Карнавал». ( а. с. 06-07)

Предметом договору №ДРГ.021.В12-1492/12-2007 від 19.12.2007 року, відповідно до п. 1.1. є те, що банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок №26351021.980.001492 грошову суму в розмірі 50 000 гривень строком на 12 місяців та 2 дні та зобов’язує повернути вкладникові суму вкладу 21 грудня 2008 року і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

За змістом пп. 4.1.1. договору протягом одного робочого дня з моменту укладання договору вкладник зобов’язаний передати для зарахування суми вкладу, встановлену п. 1.1. цього договору, шляхом внесення коштів готівкою або безготівкового перерахування коштів на рахунок. Пунктом 2.1 укладеного між сторонами договору від 19.12.2007 року № ДРД.021.В12-1492/12-2007 встановлено, що даною надходження суми вкладу до банку є дата зарахування грошових коштів на рахунок у розмірі, встановленому п. 1.1. цього договору від позивача.

Згідно п. п. 4.3.2 відповідач зобов’язався на вимогу вкладника повернути вклад та виплатити проценти на нього на умовах та в строки, встановлені цим договором.

11.11.2008 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Родовід банк» в особі начальника Дніпропетровського відділення №1 ВАТ «Родовід банк» ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності № 1543 від 03.04.2008 року і ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №ДРГ.021.В12-1492/12-2007 від 19.12.2007 року про строковий банківський вклад «Капітал». ( а. с. 08)

Предметом додаткової угоди є те, що з дати підписання цієї додаткової угоди, банк нараховує та виплачує вкладнику 20 процентів річних від суми вкладу (п. 1.1.) Після закінчення строку, вказаного в п. 1.1 договору, банк переховує фактичний залишок суми вкладу (без урахування процентів) на день закінчення строку дії договору на депозитний рахунок №26306021.980.0.000011 строком на 3 місяці та зобов’язується повернути вкладникові суму вкладу 21 березня 2009 року і проценти за ним на умовах та в порядку, встановлених цим договором та цією додатковою угодою (п. 1.2.). Датою надходження суми вкладу відповідно до умов п. 1.2 цієї додаткової угоди, від вкладника, що підтверджується відповідними внутрішніми платіжним документам (п. 1.3.). Нарахування процентів відповідно до п. 1.2 цієї додаткової угоди починається наступного дня з дати зарахування коштів на депозитний рахунок №26306021.980.0.000011 (п. 1.4). Сума процентів за вкладом після закінчення строку вказаного в п. 1.1 договору виплачується вкладнику у день закінчення такого строку (п. 1.5.). Усі інші пункти договору залишаються без змін (п. 1.6.).

18.03.2009 року ОСОБА_1Г . на виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем договору та додаткової угоди, звернувся до відповідача із заявою про свій намір отримати вклад у зв’язку із закінченням строку дії договору, розміщених на умовах, визначених договором від 19.12.2007 року № ДРД.021.В12-1492/12-2007 ( а. с. 10) але його заяву задоволено не було.

Пунктом 5.2. договору №ДРГ.021.В12-1492/12-2007 про строковий банківський вклад «Карнавал» від 19.12.2007 року, у разі порушення банком строку повернення вкладу, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0, 1 відсотка від суми вкладу за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми вкладу. У разі порушення банком строку виплати процентів, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0, 1 відсотка від суми процентів за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми невиплачених в строк процентів.

ВАТ «Родовід банк» своїм листом №3S 1-18/264 від 13.04.2009 року повідомив, що на даний час склалася складна ситуація на грошово-кредитному та фінансовому ринках України, яка підсилюється глобальною загальносвітовою кризою, що призвело до уповільнення проведення розрахунків. Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2009 року № 138 «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «РОДОВІД БАНК» з 16.03.2009 року до 15.03.2010 року НБУ призначив у ВАТ «РОДОВІД БАНК» тимчасового адміністратора. Цією ж постановою з 16.03.2009 року НБУ ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів (вкладників). (а. с. 09).

Відтак, такою своєю відмовою видати належні позивачу грошові кошти, відповідач порушує законні права та інтереси позивача, істотні умови укладеного між ним та позивачем договору про строковий банківський вклади, та імперативні вимоги чинного законодавства України.

Таким чином, невиплата відповідачем у встановлений строк належних позивачу грошових коштів є істотним порушенням умов договору про строковий банківський вклад та вимог чинного законодавства України, які покладають на банк обов'язок здійснити виплату таких сум за першою вимогою вкладника. Укладаючи договори із відповідачем позивач розраховував, що на його першу вимогу, він матиме можливість отримати належні йому грошові кошти без ускладнень, а за таких обставин, коли банк фактично відмовляється від виплати належних йому сум, він позбавлений можливості реалізувати в повному обсязі своє право власності на належні йому грошові кошти, які є необхідними для організації його життя, забезпечення належних умов існування його родини.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Згідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із ст. 41 Конституції України , кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума банківського вкладу: за договором №ДРГ.021.В12-1492/12-2007 про строковий банківський вклад «Карнавал» від 19.12.2007 року та додатковій угоді № 1 до нього від 11.11.2008 року, в розмірі: сума вкладу 50 000 гривень, сума процентів по вкладу в сумі 4 770, 26 гривень, сума пені 500 гривень, проценти в сумі 273, 86 гривень.

Що стосується позовних вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору, умовами якого не передбачено відшкодування моральної шкоди, тому відсутні правові підстави для задоволення позову в даній частині.

Що стосується позовних вимог позивача щодо стягнення 2 000 гривень послуги адвоката, які у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи. А згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позивачем документально не підтверджено витрати на правову допомогу, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідач на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 23, ч. 1 ст. 321, ст. 610, 611, 614, ч. 2 ст. 651,ч. ч. 1, 2 ст. 1058, ст.1060 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» про стягнення вкладу – задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» в особі Дніпропетровського відділення № 1 ВАТ «Родовід банк» на користь ОСОБА_1: суму вкладу в розмірі 50 000 гривень відповідно договору № ДРГ.021 В12-1492-12-2007 про строковий банківський вклад «Карнавал» від 19.12.2007 року та додаткової угоди № 1 до договору № ДРГ.021 В12-1492-12-2007 від 19.12.2007 року про строковий банківський вклад «Карнавал» від 11.11.2008 року, які розташовані на депозитному рахунку № 26306021.980.0.000011, проценти відповідно договору № ДРГ.021 В12-1492-12-2007 про строковий банківський вклад «Карнавал» від 19.12.2007 року та додаткової угоди № 1 до договору № ДРГ.021 В12-1492-12-2007 від 19.12.2007 року про строковий банківський вклад «Карнавал» від 11.11.2008 року в сумі 4 770, 26 гривень, пеню в сумі 500 гривень, відсотки відповідно ст. 625 ЦК України в сумі 273, 86 гривень, витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 807, 44 гривень, а усього 56 351, 56 гривень (п’ятдесят шість тисяч триста п’ятдесят одну гривню п’ятдесят шість копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги.

Суддя Л.А. Васіна

УКРАЇНА

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49101, місто Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, 29

8(0562)335024

ОСОБА_1

49054

місто Дніпропетровськ,

АДРЕСА_1

ОСОБА_2 акціонерне товариство «Родовід банк»

49101

місто Дніпропетровськ,

проспект Кірова, будинок 1/9

Кіровський районний суд міста Дніпропетровська надсилає Вам копію заочного рішення від 16.02.2010 року по цивільній справі №2-754\2010 за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» про стягнення вкладу, для відома.

Додаток кожному адресату: копія заочного рішення від 16.02.2010 року.

Суддя

Кіровського районного суду

міста Дніпропетровська ОСОБА_6