Рішення № 8242274, 24.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/65224.11.09 За позовомПриватного підприємства «Білоцерківсппроект» До           Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

Пророзірвання договору, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Золотоверх О.М. –дов.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про розірвання договору банківського рахунку б/н від 26.12.2006р., укладеного між Приватним підприємством «Білоцерківсппроект»та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»та стягнення з відповідача 1521,00 грн. безпідставно списаних коштів, 5069,81 грн. пені. Крім того просить зобов’язати відповідача виконати платіжне доручення шляхом списання з поточного рахунку коштів в сумі 159560,57 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить розірвати договір банківського рахунку від 26.12.2006р., стягнути з відповідача 2521,00 грн. безпідставно списаних коштів, зобов’язати перерахувати кошти в сумі 158563,23 грн., та стягнення пеню в розмірі 5069,81 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 30.11.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2006 року між Приватним підприємством «Білоцерківсппроект»та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»був укладений договір банківського рахунку б\н від 26.12.2006 року.

Відповідно до п. 1.1. якого Банк відкриває Клієнту поточні рахунки № 2600300583800 для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогоір платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України та зобов'язується приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1.2. Договору Банк надає Клієнту платні послуги відповідно до переліку та на умовах, викладених у затверджених Банком «Тарифах на розрахунково-касове обслуговування.

Пунктом 2.1. розділу 2 передбачені права та обов'язки сторін, Банк має право використовувати грошові кошти на Рахунку Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до п. 2.2. Клієнт має право розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, крім випадків обмеження права розпоряджатися коштами на Рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 2.3.3. Банк взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України.

Починаючи з лютого 2009 року Відповідачем неналежно виконувались взяті зобов'язання по Договору, які полягали в несвоєчасному виконанню доручень Позивача на списання власних коштів з рахунку № 2600300583800 по сплаті обов'язкових платежів, податків та зборів, а також утримань із заробітної плати та у невиконанні доручення по видачі готівки на заробітну плату на підставі чеків, а також у відмові виконати доручення по списанню з поточного рахунку грошових коштів, пов'язаних з господарською діяльністю Позивача.

Суду також доведено, що з червня 2009р. Банком за розрахунково-касове обслуговування Позивача безпідставно списано грошових коштів 2521,00грн.

Залишок коштів на рахунку за станом на 30.10.2009 р. становить 158563,23 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору банківського рахунку від 26.12.2009 року, за несвоєчасне чи неправильне списання з вини Банку суми з Рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, що належить Клієнту, Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасного або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожен день прострочення, але не більше 10 % процентів від суми переказу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині вимоги про розірвання договору банківського рахунку від 26.12.2006р., стягнення з відповідача 2521,00 грн. безпідставно списаних коштів, зобов’язання відповідача перерахувати кошти в сумі 158563,23 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

26.12.2006.р. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та Приватним підприємством «Білоцерківсппроект»було укладено договір № б/н банківського рахунку.

Згідно до п.2.3.3. договору, відповідач зобов’язувався своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідно з чинним законодавством України.

Матеріалами справи доведено, що починаючи з лютого 2009 року Відповідачем неналежно виконувались взяті зобов'язання по Договору, які полягали в несвоєчасному виконанню доручень Позивача на списання власних коштів з рахунку № 2600300583800 по сплаті обов'язкових платежів, податків та зборів, а також утримань із заробітної плати та у невиконанні доручення по видачі готівки на заробітну плату на підставі чеків, а також у відмові виконати доручення по списанню з поточного рахунку грошових коштів, пов'язаних з господарською діяльністю Позивача.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 1 статті 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховуються на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами (ч. 3 ст.. 1075 ЦК України).

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтом (володільцем рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Статтею 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходженням до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, Відповідач не перерахувавши грошові кошти Позивача на користь вказаних вище одержувачів, порушив зобов'язання за договором та прострочив його виконання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

В листі № ВОЗЗ-560 від 06.10.2009 року Відповідач повідомив позивача щодо ситуації із закриттям рахунку, зокрема Відповідач зазначив, що на поточному рахунку приватного підприємства «Білоцерківсппроект»є залишок коштів у сумі 159061,88 грн., саме тому Банк не може закрити поточний рахунок до повного зняття Позивачем грошових коштів з нього.

В листі № В0338561 від 06.10.2009 року Банк повідомив про ситуацію з платежами, зокрема, у листі зазначено, що Позивач може скористатись спеціальною пропозицією «Ефективне управління грошовими коштами», відновивши співпрацю з Банком

Згідно ч.2. ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За таких обставин, враховуючи наявність з боку Відповідача істотних порушень умов договору, зважаючи на положення ст. 651 ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розірвання договору банківського рахунку від 26.12.2006р..

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про зобов’язання виконати платіжне доручення шляхом перерахування коштів в сумі 158563,23 грн. підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 2521,00 грн. безпідставно списаних коштів також підлягає задоволенню, оскільки суду доведено, що відповідачем безпідставно було здійснено списання коштів з рахунку позивача за обслуговування рахунків клієнта за новими тарифами.

Так, відповідно до п.9.1 договору, 24.06.2009р. позивач подав заяву до банку з вимогою розірвати договір, закрити рахунок та повернути безпідставно списані кошти, на підставі ст..1073 ЦК України, відповідно до якої, у разі безпідставно списання банком коштів з рахунку клієнта, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта.

Відповідно до ч.3 ст.1075 ЦК України та п.9.4 договору, у разі закриття рахунку Банк здійснює остаточні операції за рахунком клієнта, у тому числі перераховує залишок коштів на інший, відкритий клієнтом рахунок, зазначений у заяві на закриття рахунку від 24.06.2009р.

Але, відповідач, незважаючи на заперечення клієнта, банк (відповідач) в односторонньому порядку, змінив тарифи на обслуговування рахунку та безпідставно списав кошти у сумі 2521,00грн. з рахунку клієнта (позивача). Порушуючи положення п.2.2.5 та 9.3 договору та ч.1 ст.1075 ЦК України, банк відмовився закрити рахунок клієнта на підставі заяви позивача та розірвати договір.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог в частині зобов’язання здійснити розрахунок по наданому платіжному дорученню, оскільки стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов’язань за Договором.

Частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку Відповідача за Договором.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Вимога позивача про стягнення 5069,81 грн. пені не задовольняється судом, оскільки нарахована під час дії мораторію.

Згідно зі ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині вимог позивача про розірвання договору банківського рахунку, стягнення з відповідача 2521,00 грн. безпідставно списаних коштів, зобов’язання відповідача перерахувати кошти в сумі 158563,23 грн.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги про розірвання договору банківського рахунку від 26.12.2006р., стягнення з відповідача 2521,00 грн. безпідставно списаних коштів, зобов’язання відповідача перерахувати кошти в сумі 158563,23 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, в частині позову про стягнення пені у сумі 5069,81грн., суд відмовляє з підстав зазначених вище.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При розгляді справи, судом встановлено, що Позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито в сумі 1661,52 грн., але враховуючи, що дві позовні вимоги мають не майновий характер (85грн.х2) та майновий характер (1% від суми, але не менше 102грн.), державне мито повинно було бути сплачено у розмірі 272 грн., тому зайво сплачене державне мито підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір банківського рахунку б\н від 26.12.2006 року, укладений між Приватним підприємством «Білоцерківсппроект»та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»по обслуговуванню рахунку № 2600300583800, відкритого Приватному підприємству «Білоцерківсппроект»(код ЄДРПОУ: 34688377), адреса: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пролетарська, б. 13, кв. 195 в Київському регіональному відділенні ВАТ КБ «Надра», МФО 320564.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра»(01001, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) виконати платіжне доручення Приватного підприємства «Білоцерківсппроект»№ 35 від 26.06.2009 року шляхом списання з поточного рахунку № 2600300583800, належного Приватному підприємству «Білоцерківсппроект»(09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пролетарська, б. 13, кв. 195, код ЄДРПОУ 34688377) відкритого в Київському регіональному відділенні ВАТ КБ «Надра», МФО 320564 та перерахувати на поточний рахунок № 26008304065 належний приватному підприємству «Білоцерківсппроект»(код ЄДРПОУ: 34688377) в ВАТ «Державний Ощадний банк України»відділення № 211 МФО 320047 грошові кошти в сумі 158563,23 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»(01001, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Приватного підприємства «Білоцерківсппроект»(09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пролетарська, б. 13, кв. 195, код ЄДРПОУ 34688377) безпідставно списані грошові кошти в сумі 2521,00 грн., 272 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повернути Приватному підприємству «Білоцерківсппроект»(09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пролетарська, б. 13, кв. 195, код ЄДРПОУ 34688377) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 1389грн.52коп. Оригінал квитанції № 143 від 14.09.2009р. знаходиться в матеріалах справи.

В частині позову про стягнення пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Дата підписання рішення: 31.12.2009р.