Рішення № 82420973, 12.06.2019, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2787/18

Провадження №2/173/356/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідача Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору «КП «Верхньодніпровське БТІ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 :

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.11.2018 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 22.01.2019 року.

22.01.2019 року постановлена ухвала про розгляд справи за правилами загального провадження. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 27.03.2019 року.

27.03.2019 року розгляд справи відкладений в зв`язку з неявкою сторін в с удове засідання. справа призначена до розгляду на 28.05.2019 року.

28.05.2019 року в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва. Справа призначена до розгляду на 12.06.2019 року.

28.05.2019 року позивачем надана заява про уточнення позовних вимог

12.06.2019 року проведене підготовче судове засідання. справа призначена до розгляду на 12.06.2019 року

Відповідач в установлений строк відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно уточненої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування садибний житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_5 ..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5 .

На момент смерті ОСОБА_5 , відкрилась спадщина, яка складається в тому числі і з садибного житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний будинок був побудований нею та її чоловіком господарським способом, проте правовстановлюючий документ на будинок отриманий не був.

21.08.2018 року вона звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва після смерті чоловіка. Проте постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу , що й стало підставою звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилась подавши заяву про розгляд справи у її відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач представник відповідача - Новомиколаївської селищної ради в судове не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Терті особи ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явились подавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог. представник КП «Верхньодінпровське БТІ» в судове не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16, ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про одруження

Після смерті ОСОБА_5 , відкрилась спадщина майно, яка складається в тому числі і з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Позивач звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса від 21.08.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що за життя позивач та її покійний чоловік ОСОБА_5 , побудували спадковий будинок господарським способом, але правовстановлюючого документу на нього не отримали.

Так в 1988 році ОСОБА_5 , отримав дозвіл на будівництво добудови до житлового будинку розміром 1.85Х 1.5.

Відповідно до рішення Новомиколаївської селищної ради народних депутатів № 8 від 15.03.1974 року визнано право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовник зобов`язаний протягом семи календарних днів з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта письмово проінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцем знаходження об`єкта будівництва.

Механізм прийняття в експлуатацію таких об`єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та їх інженерних мереж визначено наказом Мінрегіону від 24.06.2011 року № 91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та П категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж».

Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного Порядку - документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складаний за результатами технічної інвентаризації.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що так як будинок був побудований покійними ОСОБА_5 в 1988 році. В 1990 році виготовлений технічний паспорт на будинок, тобто до 05.08.1992 року, то введення його в експлуатацію не потребується, так як на будинок складений технічний паспорт за результатами технічної інвентаризації. Та побудований будинок не є самочинним будівництвом.

Таким чином судом встановлено, що за життя у покійного ОСОБА_5 , виникло право власності на побудований будинок, яке він не оформив в установленому порядку не отримавши свідоцтва про право власності на даний будинок.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та нездійснення ним реєстрації права власності на майно, яке ним вже отримане.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , спадщину бажає прийняти позивач, яка є дружиною померлого ОСОБА_5 , що підтверджується копією одруження та є спадкоємцем за законом першої черги.

Згідно копії спадкової справи, інші спадкоємці із заявами про в прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину не звертались.

Третя особа, ОСОБА_2 , який зареєстрований в спадковому будинку та є сином покійного, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та самостійних вимог щодо предмету спору не заявив, як спадкоємиць який фактично прийняв с падщину.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за спадкоємцем - позивачем ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 705.00 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв`язку з недотриманням порядку оформлення права власності на спадкове майно спадкодавцем.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на будинок АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Витрати по сплаті судового збору в сумі 705.00 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 12.06.2019 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване: 12.06.2019 року

Оприлюднене: 14.06.2019 року

Дата набрання законної сили: 13. 07.2019 року