Ухвала суду № 82419493, 14.06.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 468/378/17-к

Провадження № 1-кп/484/69/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді - Шикері І.А.

суддів - Медведєвої Н.А., Закревського В.І.

запасного судді - Мельничука О.В.

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової В.О.

прокурора - Єгорова І.М.

захисників - Свєтликова Д.Ю., Частій І.І.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017150140000059, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Мала Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області, освіта середня, не одруженого, зі слів зареєстрованого в АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв, освіта середня, не одруженого, зі слів зареєстрованого по АДРЕСА_2 реабілітації бездомних, раніше судимого:

-31 серпня 2006 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст. 309 КК України до обмеження волі з іспитовим строком 1 рік;

-26 листопада 2007 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 263 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця обмеження волі, звільнився 5 грудня 2008 року за постановою Новобугського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2008 року умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України на 11 місяців 17 днів;

-22 липня 2009 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України з застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 9 місяців позбавлення волі; звільнився 6.09.2013 року за постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 серпня 2013 року умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України на 1 рік 4 місяці 5 днів;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Нове Очаківського району Миколаївської області, освіта середня, не одруженого, зі слів зареєстрованого по АДРЕСА_2 реабілітації бездомних, раніше судимого:

-03.10.2014 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України 1 рік, ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 грудня 2015 року звільнення від відбування покарання скасовано та направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України,

встановив:

В провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області знаходиться обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 , відносно якого судове провадження зупинено, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.

Ухвалою суду від 26.04.2019 року обвинуваченим: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 24 червня 2019 року включно.

В судове засідання не було доставлено обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки з ксерокопії лікарського свідоцтва про смерть № 35 від 21.01.2019 року наданого в судове засідання прокурором, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.

Кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою суду від 06.03.2019 року було зупинено у зв`язку з тяжкою тривалою хворобою до видужання обвинуваченого. Судове провадження стосовно інших обвинувачених продовжено.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 60 днів, мотивуючи зокрема тим, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не зменшився, а саме, можливість обвинуваченого переховуватись від суду на теперішній час не зменшилась і продовжує мати місце, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується в скоєнні тяжкого і особливо тяжких кримінальних правопорушень, санкція статей яких передбачає позбавлення волі від семи до дванадцяти років, не має постійного джерела доходу, ніде не працює, характеризується як особа, схильна до скоєння злочинів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Частій І.І. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просили відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання в АДРЕСА_1, посилаючись на те, що прокурором не доведені ризики та обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою. ОСОБА_1 , крім того, зазначив, що на даний час вилікувався від туберкульозу, тому не хоче більше знаходитись в СІЗО, але відповідної довідки не надав.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшився. Також враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох умисних особливо тяжких злочинів, за які законом може бути призначено покарання на строк від 7 до 12 років, його вік, відсутність працевлаштування та міцних соціальних зв`язків, наявність у нього погашеної судимості, відсутність доказів про стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 на даний час, суд прийшов до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, тому суд вважає, що відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою - домашнього арешту, а також для застосування й інших більш м`яких запобіжних заходів, оскільки таке не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1

Крім того, в судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 до 60 днів, обґрунтовуючи його зокрема тим, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість обвинуваченого переховуватись від суду на теперішній час не зменшився і продовжує мати місце, оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується в скоєнні тяжкого і особливо тяжких кримінальних правопорушень, санкція статей яких передбачає позбавлення волі від семи до дванадцяти років, не має постійного джерела доходу, ніде не працює, характеризується як особа, схильна до скоєння злочинів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин під час ухилення від відбування покарання за вироком Очаківського районного суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Свєтликов Д.Ю. заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, поскільки ризики, якими прокурор обґрунтовує клопотання, нічим не доведені. Просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в Центрі реабілітації бездомних в м. Миколаєві.

Вирішуючи клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшився. Також враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні двох умисних особливо тяжких злочинів, за які законом може бути призначено покарання на строк від 7 до 12 років, його вік, відсутність працевлаштування, наявність невідбутого покарання у виді позбавлення волі, відсутність достовірних даних про місце його реєстрації, суд прийшов до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Суд вважає, що даний запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При цьому продовження обвинуваченим даного запобіжного заходу відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а ризики не зменшились, є дійсними та триваючими, тому на даний час вони виключають можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання в права і свободи обвинувачених, суд на даному етапі не встановив і доказів цьому суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 12 серпня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 12, 176-178, 182, 183, 196, КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - залишити без змін та продовжити до 12 серпня 2019 року включно.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою - залишити без змін та продовжити до 12 серпня 2019 року включно.

Ухвала суду може бути оскакржена протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Головуючий суддя: І.А Шикеря

Судді: Н.А Медведєва

В.І Закревський