Ухвала суду № 82418787, 12.06.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-ві/759/26/19

ун. № 759/2075/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

за участі секретаря Медвідчук В.В.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Яворовського Г.Л. про відвід судді Величко Т.О. в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «ТММ-Енергобуд» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «ТММ-Енергобуд» про стягнення заборгованості.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду (суддя Мазур І.В) від 29.02.2016 року відкрито провадження у справі.

В подальшому ухвалою суду (суддя Заєць Т.О.) 20.10.2016 року прийнято справу до провадження судді Зайця Т.О.

Ухвалою суду (суддя Величко Т.О.) від 02.07.2017 року прийнято справу до провадження судді Величко Т.О.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.02.2019 року закінчено підготовче провадження призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.03.2019 року на 14 год.00 хв.

Згідно заяви відповідача ОСОБА_1 . від 06.03.2019 року останній просив перенести розгляд справи.

11.03.2019 року розгляд справи було зняти зі складу у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті, призначено розгляд на 27.03.2019 року, повідомлено представника позивача та представника відповідача під розписку

27.03.2019 року розгляд справи знято зі складу у зв`язку із великою кількістю прийнятих рішень, наявності 19 вакансій суддів у Святошинському районному суді м. Києва та необхідністю суддею відписувати рішення суду, розгляд справи призначено на 24.04.2019 року, повідомлено представника позивача та представника відповідача під розписку

24.04.2019 року адвокат позивач ОСОБА_1 ( а.с.207 т.3) подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи надав до заяви Договір про надання правової допомоги, та копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, згідно ст. 62 ЦПК України такі докази не дають право адвокату представляти інтереси відповідача у суді, а тому клопотання подано не уповноваженою особою.

Суд прийняв рішення розпочати розгляд справи по суті 25.04.2019 року ( а.с.216-217 т.3) та було оголошено перерву у судовому засідання з метою з`ясування розміру заборгованості відповідачів до 05.06.2019 року.

05.06.2019 року до канцелярії Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява про відвід судді Величко Т.О. за підписом не уповноваженого представника відповідача ОСОБА_1, оскільки до заяви про відвід надано Договір про правову допомогу, який у розумінні вимог ст.62 ЦПК України не належним документом, що підтверджує представництво у судовому процесі.

Також відповідно до вимог ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.2. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Суддею встановлено, що відвід судді не вмотивований, заявлений після початку розгляду справи по суті, та заява подана не уповноваженим представником, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Згідно ст. 40 ЦПК України Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 05 червня 2019 р. заяву про відвід судді Величко Т.О. визнано необґрунтованою та в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України передано заяву для вирішення питання про відвід.

10.06.2019 р. вказана справа передана для розгляду питання про відвід судді П`ятничук І.В.

В силу приписів ч.8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді можливо розглянути без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про відвід головуючому у справі судді Величко Т.О. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві представника відповідача адвоката Яворовського Г.Л. як підстави для відводу, не підтверджені належними доказами, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість, прихильності, уподобання стосовно однієї з сторін у справі.

Відтак, заява про відвід головуючому справі судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача адвоката Яворовського Г.Л. про відвід судді Величко Т.О. в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «ТММ-Енергобуд» про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.П`ятничук