Рішення № 82418024, 14.06.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2026/19

2/705/1587/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ « Ресурс Центр –М » про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом ТОВ « Ресурс Центр –М » про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2019 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, що відповідає вимогам ст.274 ЦПК України.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Заяв про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та ( або ) заперечення не надійшло.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1 , 16 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ « Ресурс Центр – М » був укладений попередній договір купівлі – продажу земельних ділянок. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2 даного договору, позивач та відповідач зобов`язуються укласти до 28 квітня 2019 року основний договір купівлі – продажу земельних ділянок та посвідчити його нотаріально, на умовах визначених даним попереднім договором, відповідно до якого відповідач ( продавець ) передасть, а позивач ( покупець ) прийме у власність земельні ділянки, та зобов`язується сплатити продавцю за зазначене нерухоме майно гроші згідно з домовленістю, встановленою цим договором. Визначене наступне нерухоме майно за договором: земельна ділянка 1- місце розташування нерухомого майна: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для будівництва та розміщення виробничої бази. Кадастровий номер земельної ділянки – НОМЕР_1 , площа земельної ділянки – 0,034 га, право власності відповідача на відчужувану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 21.11.2012. Земельна ділянка 2- місце розташування нерухомого майна: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для будівництва та розміщення виробничої бази. Кадастровий номер земельної ділянки – НОМЕР_3 , площа земельної ділянки – 1,1774 га, право власності відповідача на відчужувану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 16.12.2011.

Відповідно до пункту 2.1. продаж нерухомого майна буде вчинено за погоджену сторонами ціну 195 400,00 грн., з яких вартість земельної ділянки 1 складає 35 400,00 грн., вартість земельної ділянки 2 складає 160 000,00 грн., з яких авансовий внесок в розмірі 10 000,00 грн. підлягає перерахунку в строк до 28.03.2019 року покупцем на підставі рахунку виставленого продавцем, гроші в сумі 185 400,00 грн. будуть сплачені покупцем продавцю в день укладення основного договору. Сторони домовилися, що укладення основного договору відбудеться в строк до 28.04.2019 року. У строк до 15 квітня 2019 року відповідач був зобов`язаний письмово повідомити покупця про дату, місце, час укладення основного договору. Станом на 24 квітня 2019 року відповідач ухиляється від укладення основного договору купівлі – продажу. Квитанцією №11379695 від 28.03.2019 року позивач перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж згідно договору від 16.01.2018 року у розмірі 10000,00 грн. На письмове звернення позивача від 16.04.2019 року про необхідність виконання зобов`язань, за попередньо досягнутими домовленостями, відповідач надав позивачу відповідь від 19.04.2019 року, в якій зазначив, що на даний час змінилися істотні обставини, а саме зросла ціна на земельні ділянки, тому товариству фінансово недоцільно відчужувати земельні ділянки за ціною визначеною в попередньому договорі від 16.01.2018 року, тому товариство досягло домовленості з третьою особою, з якою 02 травня 2019 року буде укладено договір купівлі – продажу, про що досягнуто домовленість з нотаріусом, проведено оцінку та передано документи нотаріусу для підготовки правочину.

Позивач вважає таку поведінку відповідача неправомірною, такою, що порушує його права, які підлягають захисту в судовому порядку. Просить зобов`язати відповідача ТОВ « Ресурс Центр – М » укласти з позивачем ОСОБА_1 договір купівлі – продажу земельних ділянок: земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею – 0,034 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для будівництва та розміщення виробничої бази, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 88421871243, номер запису про право власності 1387768, зареєстроване 19.06.2013 за ТОВ « Ресурс Центр – М » ( код ЄДРПОУ 36780963 ); земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 , загальною площею 1,1774 для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для будівництва та розміщення виробничої бази, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 88461871243, номер запису про право власності 1388351, зареєстроване за ТОВ « Ресурс Центр – М » ( код ЄДРПОУ 36780963 ), на умовах визначених попереднім договором від 16.01.2018 року.

Станом на 14 червня 2019 року від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи із слідуючого.

Судом встановлено.

Відповідно до попереднього договору купівлі – продажу земельних ділянок від 16.01.2018 року ТОВ « Ресурс Центр – М » ( продавець ) та ОСОБА_1 ( покупець ) зобов`язувалися укласти до 28 квітня 2019 року основний договір купівлі – продажу земельних ділянок та посвідчити його нотаріально, на умовах визначених даним попереднім договором, відповідно до якого продавець передасть, а покупець прийме у власність земельні ділянки, та зобов`язується сплатити продавцю за зазначене нерухоме майно гроші згідно з домовленістю, встановленою за цим договором.

Предметом договору є земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 152-в з цільовим призначенням земельних ділянок: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для будівництва та розміщення виробничої бази. Вказані земельні ділянки належать відповідачу згідно державних актів серії НОМЕР_2 , виданого 21.11.2012 та серії ЯМ 421916, виданого 16.12.2011 ( а.с. 13-16 ).

16.04.2019 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ « Ресурс Центр – М » надіслав звернення в якому просив відповідача виконати взяті на себе зобов`язання, вчинити дії на призначення місця, дати та часу вчинення основного правочину та повідомити про це позивача у відповідності до умов попереднього договору від 16.01.2018 року, та укласти в строк до 28.04.2019 року основних договорів. ( а.с. 18.19 ).

Листом від 19.04.2019 року ТОВ « Ресурс Центр – М » повідомив ОСОБА_1 про те, що на даний час змінилися істотні обставини, що змусили товариство досягти домовленості з іншими особами, щодо кращої ціни, тому по даним земельним ділянкам вже досягнуто домовленість, а на 02 травня 2019 року підготовлені документи для відчуження земельних ділянок та нотаріального посвідчення правочинів. ( а.с. 20 ).

Згідно п.1.4 договору продавець у строк до 15 квітня 2019 року зобов`язаний письмово повідомити покупця про дату, місце, час укладення основного договору, що підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно п.2.1 сторони погодили, що продаж нерухомого майна буде вчинено за погоджену сторонами ціну 195 400,00 грн., з яких вартість земельної ділянки 1 складає 35 400,00 грн., вартість земельної ділянки 2 складає 160 000,00 грн., з яких авансовий внесок в розмірі 10 000,00 грн. підлягає перерахунку в строк до 28.03.2019 року.

Згідно рахунку на оплату №12 від 16.01.2018 року ОСОБА_1 здійснив авансовий платіж на користь ТОВ « Ресурс Центр – М » згідно умов попереднього договору в сумі 10 000, 00 грн. ( а.с. 12 )

У ст.ст.3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положення ч.2 ст.635 ЦК України містять спеціальну норму, якою передбачено перелік правових наслідків порушення попереднього договору.

Цією нормою встановлено обов`язок сторони, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями ЦК України й інших актів цивільного законодавства, прямо не передбачено такий правовий наслідок невиконання попереднього договору, як зобов`язання укласти основний договір.

За змістом ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності невстановлена судом.

Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.

Примусове виконання зобов`язання в натурі суперечить вимогам ст.635 ЦК України про правові наслідки порушення зобов`язання за попереднім договором і положенням ст.321 ЦК України про непорушність права власності.

Стаття 635 ЦК України не передбачає такого правового наслідку порушення взятого на себе в попередньому договорі зобов`язання щодо укладення основного договору, як спонукання до його укладення в судовому порядку.

Зазначене узгоджується з вимогами ч.3 ст.635 ЦК України, згідно з якою зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором.

За таких обставин інша сторона попереднього договору може претендувати на відшкодування збитків відповідно до ч.2 ст.635 ЦК України.

Саме до цього зводяться правові висновки ВСУ викладені в постанові від 2 вересня 2015 року №6-226цс14.

В зв`язку з тим, що припинення зобов`язання з попереднього договору внаслідок не укладення основного договору протягом встановленого попереднім договором строку унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов`язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов`язання як правової підстави для виникнення в набувача права власності на майно, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3,6,203,321,328,626,627,628,635 ЦК України, ст.ст. 11-13,76-81,89,259,263-265, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ « Ресурс Центр –М » про зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.Л. Гудзенко