Ухвала суду № 82417357, 21.05.2019, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/229/18

Ухвала

іменем України

21.05.2019 року м. Калинівка

Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В.,

за участю секретаря Олійник Т.В.,

Слідчого СВ Калинівського

ВП ГУНП у Вінницькій області Бартоша А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Жукова В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Мельника В.А. про арешт майна, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020160000636 від 14.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, погоджене прокурором Калинівської місцевої прокуратури Федонюком В.О.,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2019 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Мельника В.А про арешт майна підозрюваного ОСОБА_1 шляхом заборони його відчуження і продажу, з метою забезпечення цивільного позову й можливості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 , будучи головою ФГ «Корделівка» з весни 2013 року по грудень 2017 року (точну дату та час під час досудового слідства встановити не представилось можливим), не дотримуючись ст. 14 Конституції України, всупереч вимогам ст. ст. 116-126 Земельного кодексу України та статей 6, 13-20 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що земельні ділянки перебувають у законному володінні ФГ «Україна», за допомогою сільськогосподарської техніки та осіб, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані в законності виконання вказаних робіт, вчинив самовільне зайняття земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , загальною площею 50,344 га приватної форми власності, віднесених до земель категорії сільськогосподарського призначення, які розміщуються на території Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування соняшнику, кукурудзи та ріпаку.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дії, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, ОСОБА_1 діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного наміру щодо отримання матеріального прибутку у період з весни 2013 по грудень 2017 р.р. (точну дату та час під час досудового слідства встановити не представилось можливим), зловживаючи повноваженнями голови фермерського господарства, надавав усні протиправні доручення особам (які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані в законності виконання вказаних робіт) проводити передпосівну обробку ґрунту зазначених земельних ділянок - культивацію, посів сільськогосподарських культур на них, внесенню добрив, а також оброблення міжрядь посівів культиваторами для знищення бур`янів, розпушування ґрунту та збір урожаю, а ті в свою чергу, будучи переконаними у законності розпоряджень голови ФГ «Корделівка» та достовірно не знаючи про відсутність належних правових підстав ФГ «Корделівка» використовувати земельну ділянку та здійснювати на ній сільськогосподарські роботи, виконувати їх та використовувати сільськогосподарську техніку, проводили зазначені сільськогосподарські роботи.

Тим самим, ОСОБА_1 здійснив самовільне зайняття земельних ділянок з вищевказаними кадастровими номерами загальною площею 50,3440 га, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.

Відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р., розрахунку Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Калинівського, Літинського, Козятинського та Хмільницького районів, а також м. Козятин і м. Хмільник, ОСОБА_2 та Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області ОСОБА_3, розмір шкоди заподіяної ФГ «Україна» внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 50,3440 га, склав 86493,300 грн., що підтверджується висновком судової економічної експертизи №4251/18-21 від 22.11.2018.

ОСОБА_1 02.05.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Потерпілою юридичною особою ФГ «Україна» подано цивільний позов для відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на суму 2 355 476,00 гривень.

Відповідно до відповіді на запит №31/2-4194 «Про надання інформації» з Територіального сервісного центру № 0541 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області від 06.12.2018 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані наступні транспортні засоби:

-«ВАЗ 2107», 1992 року випуску, дата реєстрації 31.07.1999 рік;

-«ГАЗ-САЗ 35071», 1991 року випуску, дата реєстрації 24.03.2006 рік;

-«MAN 18.410», 2001 року випуску, дата реєстрації 06.11.2012 рік;

-«SCHMITZ SCS 24», 1998 року випуску, дата реєстрації 06.11.2012 рік;

За ФГ «Корделівка» згідно цієї ж довідки транспортних засобів не зареєстровано.

Відповідно до інформаційною довідки № 160919012 від 25.03.2019 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості:

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,9 м2;

-земельна ділянка площею 0,0841 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_23 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва й обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_24 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_25 , за адресою: АДРЕСА_2 ;

-житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 71,4 м2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Слідчий СВ Калинівського ВП ГУНП України у Вінницькій області Бартош А.В. в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з мотивів наведених у ньому.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Жуков В.П. в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, так як клопотання не відповідає діючому законодавству, та надав суду письмові заперечення в яких посилається на те, що відповідно до підозри, врученої ОСОБА_1 , розмір матеріальної шкоди завданої його діями становить 86493,30 грн., а приблизна (середня) вартість майна на яке слідчий СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області просить накласти арешт становить 1210000,00 грн., що не є співмірним. Розмір матеріальної шкоди в розмірі 2355476,00 грн., заявленої в цивільному позові ФГ «Україна» до підозрюваного ОСОБА_1 , нічим не підтверджена. Тому в задоволенні клопотання слідчого просив відмовити в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про арешт майна заперечував.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши клопотання та долучені до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Як зазначено у ч. 3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати, зокрема правову підставу для арешту майна.

Зазначених вимог закону слідчий СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Мельник В.А. в клопотанні про арешт майна, не дотримався.

Також, в клопотанні про арешт майна слідчий СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Мельник В.А. при визначені вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, посилається на те, що ФГ «Україна» подано цивільний позов до підозрюваного ОСОБА_1 для відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на суму 2 355 476,00 грн., проте такий розмір матеріальної шкоди нічим не підтверджений. Натомість, відповідно до підозри, врученої ОСОБА_1 , розмір матеріальної шкоди, завданої його діями, становить 86493,30 грн., а приблизна (середня) вартість майна (згідно сайту «Дом Ріа» та «Авто Ріа»), на яке слідчий СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області просить накласти арешт, становить 1 210 000,00 грн.

Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Крім того, слідчий СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Мельник В.А. в своєму клопотанні не навів жодних обставин, які б свідчили про те, що підозрюваним ОСОБА_1 може бути відчужене майно, на яке слід накласти арешт, чи вже були такі спроби.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законодавством підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Калинівського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Мельника В.А. про арешт майна - відмовити.

Повний текст ухвали складено 23.05.2019 року

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Павленко І.В.