Рішення № 82416820, 13.06.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/815/19

провадження №2/619/616/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: головуючого-судді - Жорняк О.М.

за участю секретаря судового засідання - Герасименко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 30.03.2015 року згідно наказу №34-К від 25.03.2015 вона була звільнена за власним бажанням з посади чергового Солоницівської дільниці бази виробничого резерву і комплектації КП «Південукргеологія». На час її звільнення у відповідача існувала заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2014 року по 30 березня 2015 року. При звільненні розрахунок по заробітній платі з нею не був проведений.

23.03.2018 року вона була змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених відповідачем трудових прав.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 26 червня 2018 року у справі № 619/1076/18 стягнуто з Казенного підприємства «Південукргеологія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 01.01.2014 по 30.03.2015 в розмірі 26262,34 гривень, матеріальну допомогу за жовтень 2014 року в сумі 500 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 85722,00 гривень, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 27524 ,92 гривень та моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

Суми коштів, заявлених до стягнення, з урахуванням поданих 22.05.2018 року уточнень, та задоволені рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 26.06.2018 року у справі № 619/1076/18, розраховані станом на 21.05.2018 року. Однак рішення суду було виконано відповідачем в примусовому порядку лише 08.02.2019 року шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок, що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк». Тобто днем фактичного розрахунку відповідача з позивачем по заробітній платі є 08.02.2019 року.

У зв`язку з чим вона має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року включно.

Відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26.06.2018 року у справі № 619/1076/18 заробітна плата за останні два місяці роботи позивача, яка має враховуватись при розрахунку середньої заробітної плати складає 2104,00 + 2373,13 = 4477,13 гривень Кількість робочих днів у лютому та березні 2015 року дорівнює 41 день. Виходячи з цього, середньоденна заробітна плата складає 4477,13 грн./41 день = 109,20 гривень/день.

При розрахунку середнього заробітку за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року включно необхідно враховувати, що кількість робочих днів за цей період дорівнює 182 робочі дні. Розрахунок кількості робочих днів за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року включно:

Період Кількість робочих днів

за 2018 рік

Травень 7 днів

Червень 20 днів

Липень 22 дні

Серпень 22 дні

Вересень 20 днів

Жовтень 22 дні

Листопад 22 дні

Грудень 20 днів

за 2019 рік

Січень 21 день

ОСОБА_2 06 днів

Всього 182 дні.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року включно дорівнює добутку середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за час затримки і визначається як 109,20 гривень, отже 182 робочі дні = 19874,40 гривень.

Відповідач допустив затримку у виплаті заробітної плати позивачу більш ніж на один місяць, тому зобов`язаний здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Індекс інфляції за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року дорівнює:1.0*0.993* 1,0* 1,019* 1,017*1,014* 1,008* 1,01=1,0623.

Відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26.06.2018 року у справі № 619/1076/18 сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати станом на травень 2018 року складає- 27524,92 грн.

Сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року дорівнює добутку суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати станом на травень 2018 року та індексу інфляції за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року.

Сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року = 27524,92 грн * 1,0623 = 1714,80 гривень.

Враховуючи той факт, що вказане рішення суду від 26.06.2018 року не було виконано відповідачем добровільно, а було виконано лише в примусовому порядку 08.02.2019 року, позивачу довелось чекати виплати належних їй коштів більш ніж півроку. Так, як відповідач вчасно не виплачував їй заробітну плату, вона змушена була

економити на харчах, одязі, а вона є людиною похилого віку, пенсіонером за віком. Вимушена неможливість користуватись власними коштами внаслідок неправомірних дій відповідача призводила до її значних душевних переживань, погіршення психологічного стану, що безумовно відображалось на її фізичному здоров`ї, тому вона вважає, що незаконними діями відповідача їй було спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Просить стягнути з казенного підприємства «Південукргеологія» на її ОСОБА_1 користь гроші в сумі 26589,20 гривень, з яких: середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року включно в розмірі 19874,40 гривень; компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року включно в розмірі 1714,80 гривень; моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

28 лютого 2019 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28 березня 2019 року на 09 годин 00 хвилин.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03 травня 2019 року підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду на 03 червня 2019 року на 09 годин 30 хвилин.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, згідно заяв позов підтримують повністю, просять справу розглядати без їх участі та без звукозапису судового процесу, що суд вважає за можливе.

Відповідач представник казенного підприємства «Південукргеологія» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом рекомендованим поштовим відправленням було направлено судову повістку про виклик, яка була вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2015 року згідно наказу №34-К від 25.03.2015 позивач ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням з посади чергового Солоницівської дільниці бази виробничого резерву і комплектації КП «Південукргеологія». На час її звільнення у відповідача існувала заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2014 року по 30 березня 2015 року. При звільненні розрахунок по заробітній платі з нею не був проведений.

23.03.2018 року позивач була змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених відповідачем трудових прав.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 26 червня 2018 року у справі № 619/1076/18 стягнуто з Казенного підприємства «Південукргеологія» на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 01.01.2014 по 30.03.2015 в розмірі 26262,34 гривень, матеріальну допомогу за жовтень 2014 року в сумі 500 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 85722,00 гривень, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 27524 ,92 гривень та моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

Суми коштів, заявлених до стягнення, з урахуванням поданих 22.05.2018 року уточнень, та задоволені рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 26.06.2018 року у справі № 619/1076/18, розраховані станом на 21.05.2018 року. Однак рішення суду було виконано відповідачем в примусовому порядку лише 08.02.2019 року шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок, що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк». Тобто днем фактичного розрахунку відповідача з позивачем по заробітній платі є- 08 лютого 2019 року .

У зв`язку з чим позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року включно.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статей 1,2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів, випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Відповідач допустив затримку у виплаті заробітної плати позивачу більш ніж на один місяць, тому зобов`язаний здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати” сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року включно дорівнює добутку середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за час затримки і визначається як 109,20 гривень, отже 182 робочі дні = 19874,40 гривень.

Відповідач допустив затримку у виплаті заробітної плати позивачу більш ніж на один місяць, тому зобов`язаний здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Індекс інфляції за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року дорівнює:1.0*0.993* 1,0* 1,019* 1,017*1,014* 1,008* 1,01=1,0623.

Відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26.06.2018 року у справі № 619/1076/18 сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати станом на травень 2018 року складає- 27524,92 грн.

Сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року дорівнює добутку суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати станом на травень 2018 року та індексу інфляції за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року.

Сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22.05.2018 року по 08.02.2019 року = 27524,92 гривень * 1,0623 = 1714,80 гривень.

Сума розрахунку надана позивачем не викликає сумнівів.

Відповідно частини першої статті 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. при визначені середньої заробітної плати слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р., якою затверджено порядок обчислення середньої заробітної плати. Згідно вимог абз. 3 розділу ІІ Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1996 року (далі - Порядок) нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 4 від 31.03.1995р. (з наступними доповненнями та змінами) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Вказане рішення суду від 26.06.2018 року не було виконано відповідачем добровільно, а було виконано лише в примусовому порядку 08.02.2019 року. Тобто позивачу довелось чекати виплати належних їй коштів більш ніж півроку, і знову відповідач вчасно не виплатив позивачу заробітну плату, у зв`язку з чим вона змушена була економити на харчах, одязі. Позивач є людиною похилого віку, пенсіонером за віком. Вимушена неможливість користуватись власними коштами внаслідок неправомірних дій відповідача призводила до значних душевних переживань, погіршення психологічного стану, що безумовно відображалось на фізичному здоров`ї позивача тому суд вважає за можливе задовольнити позов в частині стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст. 2, 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» п. 1 ст. 46 Конвенції рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Судова колегія звертає увагу, що поняття «майно» яке міститься у статті 1 Першого Протоколу Європейської Конвенції, є значно ширшим, ніж закріплено у ст. 41 Конституції України та чинному ЦК України. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішеннях у справах «Онерїлдіз проти Туреччини» п. 128, та «Беєлер проти Італії» п. 119.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат та стягнення моральної шкоди.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 знайшов своє обґрунтування і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі - 768 гривень 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.47,117 КЗпП України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» місцезнаходження: вул. Чернишевського, буд. 11, м. Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ: 01432150 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.05.2018 по 08.02.2019 включно в розмірі 19874,40 гривень, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22.05.2018 по 08.02.2019 включно в розмірі 1714,80 гривень та моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (Ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Казенне підприємство «Південукргеологія», місцезнаходження: вул. Чернишевського, буд. 11, м. Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ: 01432150

Повний текст рішення виготовлено 13 червня 2019 року.

Суддя О. М. Жорняк