Рішення № 8241599, 18.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/53518.12.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

до Житлово-будівельного кооперативу “Річковик-2” м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 417065,46 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Драган Ю.О.,

від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2009 року Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним як правонаступником Державного комунального об’єднання “Київводоканал” та відповідачем укладено договір № 7475/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення від 11 січня 2000 р., згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній –оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом травня 2006-квітня 2009 років питну воду та надані послуги водовідведення вартістю 447434,64 грн., заборгувавши йому станом на 1 травня 2009 р. 319651,35 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу за час прострочення 97414,10 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність у нього боргу по оплаті за спірними договором, необґрунтованість нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення за тарифами, які в установленому порядку не набрали чинності, безпідставність вимог щодо оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, також заявив про застосування строку позовної давності. У попередньому судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративним судом справ № 8/131 за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Престиж” до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпоряджень та № 8/588 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Київгума” до Київської міської державної адміністрації про визнання нечемними розпоряджень. У задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки розгляд вищевказаних адміністративних справ не перешкоджають розгляду даного господарського спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 січня 2000 р. між Державним комунальним об’єднанням “Київводоканал” та відповідачем укладено договір № 7475/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення. На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 359 від 20 липня 2001 р. перше підприємство реорганізоване на Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал”.

За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній –оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1, 3.2 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Кількість стічних вод згідно п. 3.4 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об’ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Строк оплати за договором відповідно до умов п. 3.6 встановлений п’ять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до розділу 5 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

З урахуванням наявних у матеріалах справи даних про виставлення позивачем платіжних документів, вимоги щодо оплати послуг за договором? наданих до 1 вересня 2006 р., заявлені з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач. Доказів поважності причин пропуску зазначеного стоку суду не надано.

З цих підстав у позові про стягнення 27845,09 грн. боргу по оплаті послуг за договором, наданих протягом травня-серпня 2006 року, а також 9333,44 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення слід відмовити.

Також не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, gjставленої після жовтня 2008 року, оскільки згідно з п. 3.13 чинних з цього часу Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р., розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Згідно з наявними доказами на балансі відповідача тепловий пункт, з якого йому здійснюється постачання гарячої води, не перебуває.

Таким чином, у позові про стягнення 34098,95 грн. боргу по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих протягом жовтня 2008-квітня 2009 років, слід відмовити.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення протягом вересня 2006-квітня 2009 років.

Відповідач заперечив щодо розміру тарифів на ці послуги. Доказів скасування рішень виконавчого органу Київської міської ради про затвердження тарифів, на підставі яких позивачем проводилося нарахування вартості послуг у спірний період, суду не надано.

Доводи відповідача щодо чинності тарифів, на підставі яких позивачем визначено вартість наданих за договором послуг є необґрунтованими, оскільки рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення (погодження) цін (тарифів), видані в межах його компетенції, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Заперечення відповідача щодо обов’язку сплачувати обсяги питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, суперечать вимогам п. 12.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 р., тому є безпідставними.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, який в частині визначення вартості питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення за період вересня 2006-квітня 2009 років, а також вартості питної води для потреб гарячого водопостачання за період вересня 2006-вересня 2009 років відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору, проведений на підставі даних маршрутних листів і розшифровок рахунків абонента, актів про зняття показань водо лічильника, стверджується факт постачання позивачем відповідачу у вказані вище періоди питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення вартістю 265220,66 грн., питної води для потреб гарячого водопостачання вартістю 74890,55 грн., а загалом за договором 340111,21 грн.

Як пояснив позивач, розмір проведених відповідачем платежів за надані протягом позовного періоду послуги за договором становить 82403,89 грн. При цьому, з наданого ним розрахунку слідує, що одержані протягом цього періоду кошти в розмірі 122000 грн. зараховані ним в рахунок погашення боргів відповідача попередніх періодів. Суду не надано доказів існування заборгованості відповідача за договором в інші періоди. Тому зазначені кошти повинні бути зараховані в рахунок оплати послуг спірного періоду.

З цих підстав пояснення та розрахунок позивача в цій частині суд оцінює критично.

Відповідач у поданому ним контррозрахунку посилався на оплату одержаних від позивача послуг у розмірі 209928,97 грн. Проте, доказів здійснення оплат у розмірі понад 204403,89 грн. суду не надав.

Отже, загальний розмір проведених відповідачем оплат за договором в межах строку позовної давності становить 204403,89 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 130182,24 грн. боргу (340111,21-204403,89).

Вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 18390,56 грн.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Річковик” (02232, м. Київ, вул. Закревського, 85, кв. 256, код 23697417) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код 03327664) 130182,24 грн. боргу, 18390,56 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1485,72 грн. витрат по оплаті державного мита, 84,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар