Рішення № 8241591, 08.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/6208.04.09 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 48/60                                                                                                    08.04.2009р.

За позовомНаціонального банку України Фабрика банкнотного паперу НБУ

ДоПриватного підприємства «Атлант 1»

Провимогу передання кількості товару, якої не вистачає та стягнення грошових коштів.

За зустрічним

позовомПриватного підприємства "Атлант - 1"

ДоНаціонального банку України Фабрика банкнотного паперу

Провиконання обов’язку за договором та стягнення збитків Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача:           Кучеренко О.П. –пред. за довір.,

Від відповідача:           Булавіна А.О. –пред. за довір.; Лиходська В.Б. –пред. за довір.

У судовому засіданні 12.03.09р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 26.03.09р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва для виготовлення повного тексту рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України Фабрику банкнотного паперу НБУ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов’язання Приватного підприємства «Атлант 1»передати Позивачу товар в кількості, якої не вистачає, а саме: за позиціями №№ 4, 7 та 8 згідно додатку 1 до договору від 25.11.08р. № 139фт, загальною вартістю 1485,00 грн., та про стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) за несвоєчасну поставку товару в обумовлений договором строк в розмірі 1132,95 грн. неустойки (штрафу, пені).

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що під час передавання товару представником Покупця було виявлено факт поставки товару не в повному обсязі, а саме: товар не був поставлений за позиціями №№ 4, 7 та 8 згідно додатку 1 до договору на суму 1485,00 грн.; надані супровідні документи не відповідали дійсності; 12.12.08р. Відповідачу було направлено вимогу щодо поставки комплектуючих до комп’ютерної техніки та сплати штрафних санкцій станом на 11.12.08р.; станом на 19.01.09р. відповіді Відповідача на вимогу Позивачем не отримано.

06.02.09р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі №48/60 та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні 24.02.09р. Позивачем було надано уточнення до позовної заяви про вимогу передання кількості товару, якої не вистачає, та стягнення неустойки (штрафу, пені) в сумі 1132,95 грн., в яких просить суд зобов’язати Відповідача передати Позивачу товар в кількості, якої не вистачає, а саме: за позиціями №№ 4, 7 та 8 згідно додатку 1 до договору від 25.11.08р. № 139фт: жорсткий диск (HDD) для сервера, 73Gb, ULTRA-U320 SCSI, форм фактор IU Seagate, у кількості 1 штука вартістю 1044,60 грн.; корпусний вентилятор для персонального комп’ютера 50х50х15 мм Titan TFD-5010M12B, у кількості 10 штук загальною вартістю 193,20 грн.; корпусний вентилятор для персонального комп’ютера (на задню стінку) 90х90х25 мм Titan TFD-9225L12B 2 Ball, у кількості 10 штук загальною вартістю 247,20 грн., всього вартістю 1485,00 грн.; а також просив стягнути з Відповідача неустойку (пеню, штраф) за несвоєчасну поставку товару в обумовлений договором строк в розмірі 1132,95 грн.

24.02.09р. Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про виконання обов’язку за договором та стягнення збитків, в якому просив розглянути зустрічний позов спільно з первісним у справі № 48/60; зобов’язати Національний банк України Фабрику банкнотного паперу прийняти товар за коригованим Додатком № 1 до договору № 139 фт на закупівлю комплектуючих до комп’ютерної техніки від 25.11.08р. у Приватного підприємства «Атлант 1»; зобов’язати Національний банк України Фабрику банкнотного паперу здійснити остаточний розрахунок з Приватним підприємством «Атлант1»за поставлений товар за договором № 139фт на закупівлю комплектуючих до комп’ютерної техніки від 25.11.08р. після поставки та підписання акту прийому-передачі; стягнути з відповідача за зустрічним позовом упущену вигоду в розмірі 2908,05 грн. та пеню в розмірі 56,94 грн.; а також просив покласти на відповідача за зустрічним позовом судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.09р. у справі № 48/60 прийнято до спільного розгляду зустрічний позов Приватного підприємства «Атлант 1»до Національного банку України Фабрики банкнотного паперу НБУ.

Також Національний банк України Фабрику банкнотного паперу НБУ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов’язання Приватного підприємства «Атлант 1»передати Позивачу товар в кількості, якої не вистачає, а саме: за позиціями №№ 1-8, 24, 25, 27 згідно додатку 1 до договору від 25.11.08р. № 137фт, загальною вартістю 14214,48 грн., та про стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) за несвоєчасну поставку товару в обумовлений договором строк в розмірі 7414,48 грн. неустойки (штрафу, пені).

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що під час передавання товару представником Покупця було виявлено факт поставки товару не в повному обсязі, а саме: товар не був поставлений за позиціями №№ 1-8, 24, 25, 27 згідно додатку 1 до договору на суму 14214,48грн.; надані супровідні документи не відповідали дійсності; 12.12.08р. Відповідачу було направлено вимогу щодо поставки комплектуючих до комп’ютерної техніки та сплати штрафних санкцій станом на 11.12.08р.; станом на 19.01.09р. відповіді Відповідача на вимогу Позивачем не отримано.

06.02.09р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі №48/61 та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні 24.02.09р. Позивачем було надано уточнення до позовної заяви про вимогу передання кількості товару, якої не вистачає, та стягнення неустойки (штрафу, пені) в сумі 7414,48 грн., яких просить суд зобов’язати Відповідача передати Позивачу товар в кількості, якої не вистачає, а саме: за позиціями №№ 1-8, 24, 25, 27 згідно додатку 1 до договору від 25.11.08р. № 137фт: бокс з чистячими салфетками Patron д/оргтехніки в тубі 120 штук F5-008, у кількості 24 штуки загальною вартістю 443,52 грн.; картридж СТ31BLK чорний, 18000 стор., (до принтера Rex-Rotary 7010 формату А3) CT31BLК, 1 штука вартістю 519,60 грн.; картридж СТ31CYN чорний, 10000 стор., (до принтера Rex-Rotary 7010 формату А3) CT31CYN, 1 штука вартістю 1632,48 грн.; картридж СТ31MGT чорний, 10000 стор., (до принтера Rex-Rotary 7010 формату А3) CT31MGT, 1 штука вартістю 1632,48 грн.; картридж СТ31YLW чорний, 10000 стор., (до принтера Rex-Rotary 7010 формату А3) CT31YLW, 1 штука вартістю 1632,48 грн.; картридж Epson T0442 Dyra Brite ink, синій, 13 мл., 450 стор., оригінал (до принтера Epson Stylus C84/C86) Epson C13T044240, у кількості 40 штук загальною вартістю 2582,40 грн.; картридж Epson T0443 Dyra Brite ink, червоний, 13 мл., 450 стор., оригінал (до принтера Epson Stylus C84/C86) Epson C13T044340, у кількості 40 штук загальною вартістю 2582,40 грн.; картридж Epson T0444 Dyra Brite ink, жовтий, 13 мл., 450 стор., оригінал (до принтера Epson Stylus C84/C86) Epson C13T044440, у кількості 40 штук загальною вартістю 2582,40 грн.; модуль перенесення зображення (до принтера НР COLOR LJ 3500) HP Q3658A, 1 штука вартістю 466,08 грн., коврик для маніпулятора Mouse, гелевий у кількості 10 штук загальною вартістю 56,40 грн.; чистяча рідина WWM CL-06 для промивання головок струменевих принтерів Epson (пігментні чорнила), у кількості 2 штуки загальною вартістю 84,24 грн., всього на загальну вартістю 14214,48 грн.; а також просив стягнути з Відповідача неустойку (пеню, штраф) за несвоєчасну поставку товару в обумовлений договором строк в розмірі 7414,48 грн.

24.02.09р. Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про виконання обов’язку за договором та стягнення збитків, в якому просив розглянути зустрічний позов спільно з первісним у справі № 48/61; зобов’язати Національний банк України Фабрику банкнотного паперу прийняти товар за коригованим Додатком № 1 до договору № 137 фт на закупівлю комплектуючих до комп’ютерної техніки від 25.11.08р. у Приватного підприємства «Атлант 1»; зобов’язати Національний банк України Фабрику банкнотного паперу здійснити остаточний розрахунок з Приватним підприємством «Атлант1»за поставлений товар за договором № 137фт на закупівлю комплектуючих до комп’ютерної техніки від 25.11.08р. після поставки та підписання акту прийому-передачі; стягнути з відповідача за зустрічним позовом упущену вигоду в розмірі 19031,47 грн. та пеню в розмірі 745,24 грн.; а також просив покласти на відповідача за зустрічним позовом судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.09р. у справі № 48/61 прийнято до спільного розгляду із первісним позовом у справі 48/61 зустрічний позов Приватного підприємства «Атлант 1»до Національного банку України Фабрики банкнотного паперу НБУ.

Національний банк України Фабрику банкнотного паперу НБУ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов’язання Приватного підприємства «Атлант 1»передати Позивачу товар в кількості, якої не вистачає, а саме: за позиціями №№ 1 та 4 згідно додатку 1 до договору від 25.11.08р. № 138фт, загальною вартістю 47097,36 грн., та про стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) за несвоєчасну поставку товару в обумовлений договором строк в розмірі 28383,33 грн. неустойки (штрафу, пені).

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що під час передавання товару представником Покупця було виявлено факт поставки товару не в повному обсязі, а саме: товар не був поставлений за позиціями №№ 1 та 4 згідно додатку 1 до договору на суму 47097,36грн.; надані супровідні документи не відповідали дійсності; 12.12.08р. Відповідачу було направлено вимогу щодо поставки комплектуючих до комп’ютерної техніки та сплати штрафних санкцій станом на 11.12.08р.; станом на 19.01.09р. відповіді Відповідача на вимогу Позивачем не отримано.

06.02.09р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі №48/62 та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні 24.02.09р. Позивачем було надано уточнення до позовної заяви про вимогу передання кількості товару, якої не вистачає, та стягнення неустойки (штрафу, пені) в сумі 28383,33 грн., яких просить суд зобов’язати Відповідача передати Позивачу товар в кількості, якої не вистачає, а саме: за позиціями №№ 1 та 4 згідно додатку 1 до договору від 25.11.08р. № 138фт: персональні комп'ютери Intel Соrе 2 Duo Е7200 2.53 Ghz/3072с/1066МНz S775 ВОХ з 3МВ кеш-пам'яті другого рівня, частотою FSВ 1066 МНz; МВ gIGAbYTE Socket 775 Ig33 GA-G33М-S2L Чіпсет Іntel G33G775 з підтримкою системної шини 1066 МГц; Dual; з технологією зменшення шуму охолоджуючої системи; оперативна пам'ять 1 Gb (2хDDR II 512 MB) РС2-6400 Kingston (800МНz); 4 слоти для оперативної пам'яті; інтегрована графічна підсистема Intel GMA3100 з підтримкою вимог Windows Vista для роботи з Aero; звуковий адаптер інтегрований; мережевий адаптер інтегрований 100/1000 Мбит/сек; 2 вільних РСІ слоти; жорсткий диск 80 Гб; Sеrіа1-АТА II; 7200 об.; (NCQ) Seagate STM380815AS 8МВ 7200 rpm; оптичний дисковод DVD+RW/DVD-RW 2048 Кb сасhе NECАD-7200S 16х; флопі-дисковод розмір - 3.5" об'єм - 1.44 МБ; порти вводу/виводу: 4 х USB 2,0; 1 х VGA; 1 х LAN; 1 х паралельний порт; 2 х РS2; аксесуари: миша оптична зі скролінгом Genius NS 120 USВ Black Hanger; клавіатура Genuis КВ-06Х2 РS/2 Веіgе ВВ; ак. система Genuis SР-F120 2.0 Silver-Black; корпус MICROLAB М4719 360W(20+4) ВLАСК, формат Міdіtower АТХ; відсіків 5,25" - 4; 3,5" - 1; на лицьовій панелі - 2 USВ порти; задня панель з корпусним вентилятором 90 мм. ? 1800 РRМ; на боковій панелі воздуховоду СРU; на передній панелі решітка обдуву; блок живлення: 220В, 50Гц, 360 Вт, вимикач, сертифікація СЄ; програмне забезпечення: Комплект драйверів на CD для МS Windows 98/ХР/Vista, у кількості 20 штук загальною вартістю41205,60 грн.; принтери матричні формату А4 Ерsоn FХ 890 18 (9x2) голкова друкуюча головка; швидкість друку до 600 символів в секунду; роздільна здатність, dрі до 240x144; українізований під DOS; комплект драйверів на СD для МS Windows 98/ХР/Vista; 4 запасних картриджа С13S015329 на кожен принтер; інтерфейсний кабель USВ 3 м; встановлений послідовний інтерфейсній модуль СОМ1 Еpson Sеrіа1 Internal І/F 0k Buffer FХ-890, у кількості 2 штуки загальною вартістю 5891,76 грн., всього вартістю 47097,36 грн.; а також просив стягнути з Відповідача неустойку (пеню, штраф) за несвоєчасну поставку товару в обумовлений договором строк в розмірі 28383,33 грн.

24.02.09р. Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про виконання обов’язку за договором та стягнення збитків, в якому просив розглянути зустрічний позов спільно з первісним у справі № 48/62; зобов’язати Національний банк України Фабрику банкнотного паперу прийняти товар за коригованим Додатком № 1 до договору № 138 фт на закупівлю комплектуючих до комп’ютерної техніки від 25.11.08р. у Приватного підприємства «Атлант 1»; зобов’язати Національний банк України Фабрику банкнотного паперу здійснити остаточний розрахунок з Приватним підприємством «Атлант1»за поставлений товар за договором № 138фт на закупівлю комплектуючих до комп’ютерної техніки від 25.11.08р. після поставки та підписання акту прийому-передачі; стягнути з відповідача за зустрічним позовом упущену вигоду в розмірі 72854,26 грн.; а також просив покласти на відповідача за зустрічним позовом судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.09р. у справі № 48/62 прийнято до спільного розгляду із первісним позовом у справі 48/62 зустрічний позов Приватного підприємства «Атлант 1»до Національного банку України Фабрики банкнотного паперу НБУ.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.02.09р. у справах №№ 48/60, 48/61 та 48/62 об’єднано справи №№ 48/60, 48/61 та 48/62 в одне провадження та присвоєно їм номер № 48/60.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

Представникам сторонам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач за зустрічним позовом від 17.03.09 № 15-108/398 надав суду відзив на зустрічні позовні заяви з огляду на уточнення Позивача, в якому просить відмовити Приватному підприємству «Атлант 1»у задоволенні усіх зустрічних позовних вимог у повному обсязі з наступних мотивів: договори були укладені в результаті проведених Відповідачем тендерних процедур; у тендерній документації, наданій Позивачем, було зокрема зазначено, що тендерна пропозиція є дійсною протягом 90 календарних днів від дати розкриття тендерних пропозицій, а тому посилання Позивача за зустрічним позовом на те, що вартість товару була визначена з врахуванням ризику коливання курсу долара США до гривні; відповідно до п. 3.2 договорів вартість товару є незмінною та перегляду не підлягає; згідно із п. 9.2 договорів постачальник не має права вимагати зміни або розірвання договорів у зв’язку з істотною зміною обставин, якими керувалися під час укладення цих договорів; відповідно до умов договір товар мав бути поставлений у повному обсязі 26.11.08р., а тому вимоги від 25.12.08р., 12.01.09р. та зустрічних позовних заяв не відповідає вимогам чинного законодавства та договорам; твердження Позивача про те, що він здійснив 26.11.08р. поставку не відповідає дійсності, а подані рахунки-фактури, видаткові накладні та рахунок № 605 віл 26.11.08р. (транспортні послуги) та акт виконання транспортних послуг № 616 від 26.11.08р. не є належними доказами здійснення поставки товару 26.11.08 до пункту призначення, оскільки основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля; у листі від 27.11.08р. № 1БМ/10 Позивач просить надіслати уповноваженого представника відповідача для приймання системних блоків по договору № 138 від 11.11.08, однак договорів, укладених 11.11.08р. між ПП «Атлант 1» та Національним банком України не існує, натомість згідно п. 1.1 договору № 138ф від 25.11.08р. поставка товару повинна здійснюватися Позивачем власним транспортом за власний рахунок за адресою Відповідача; відповідно до п. 4.1 договорів остаточний платіж здійснюється протягом 10 банківських днів після отримання для оплати покупцем акту передавання-приймання товару, підписаного уповноваженими особами сторін в повному обсязі, оскільки товару не був поставлений позивачем у повному обсязі, підстав для проведення Відповідачем остаточних розрахунків згідно договорів не виникло; оскільки Позивачем у зустрічних позовах не доведено складу цивільного правопорушення в діях Відповідача, не надано доказів його вини, вимоги про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди є безпідставними; Відповідач не бачить підстав для розірвання договорів, оскільки порушення цих договорів Відповідачем не здійснювалося, прострочення виконання зобов’язань Відповідачем не було, Відповідач жодного разу не ухилявся від прийняття товару і, наразі, готовий прийняти товар на умовах, що визначені в договорах.

12.03.09р. Відповідач надав суду уточнення до зустрічної позовної заяви у справи № 48/60, якому просив розірвати договір № 137фт на закупівлю витратних матеріалів до комп’ютерної техніки від 25.11.08р., укладений між Національним банком України Фабрика банкнотного паперу та Приватним підприємством «Атлант 1»; розірвати договір № 138фт на закупівлю комп’ютерної техніки від 25.11.08р., укладений між Національним банком України Фабрика банкнотного паперу та Приватним підприємством «Атлант 1»; розірвати договір № 139фт на закупівлю комплектуючих до комп’ютерної техніки від 25.11.08р., укладений між Національним банком України Фабрика банкнотного паперу та Приватним підприємством «Атлант 1»; стягнути з Національного банку України Фабрика банкнотного паперу 17952,54 грн. вартості товару; стягнути з Національного банку України Фабрика банкнотного паперу 36162,63 грн. збитків; стягнути з Національного банку України Фабрика банкнотного паперу 1239,46 грн. пені.

26.03.09р. сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку розгляду спору на більш тривалий строк відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.09р. продовжено строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2008 року Національний банк України (покупець) та Приватне підприємство «Атлант 1»(продавець) уклали наступні договори:

договір № 137 фт на закупівлю витратних матеріалів до комп’ютерної техніки (надалі –«Договір № 137»).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 137 продавець зобов’язався поставити власним транспортом за свій рахунок за адресою: Фабрика банкнотного паперу НБУ, м. Малин, вул. Приходька, 62, Житомирська обл., 11602, витратні матеріали до комп’ютерної техніки (товар) з технічними характеристиками згідно з додатком 1 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною.

Строк постачання встановлений у п. 2.1 Договору № 137: постачання товару за Договором в повному обсязі, здійснюється протягом 1 (одного) робочого дня з дати підписання Договору уповноваженими сторонами.

У п. 3.1 Договору № 137 встановлено, що загальна вартість товару за договором становить 31483,08 грн.

Згідно із п. 7.1 Договору № 137 за несвоєчасну поставку товару в обумовлений цим договором строк Постачальник повинен сплати Покупцю на його вимогу штраф у розмірі 20% від загальної вартості договору та неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної вартості договору за кожен день прострочення;

договір № 138 фт на закупівлю комп’ютерної техніки (надалі –«Договір № 138»).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 138 продавець зобов’язався поставити власним транспортом за свій рахунок за адресою: Фабрика банкнотного паперу НБУ, м. Малин, вул. Приходька, 62, Житомирська обл., 11602, комп’ютерну техніку (товар) з технічними характеристиками згідно з додатком 1 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною.

Строк постачання встановлений у п. 2.1 Договору № 138 постачання товару за Договором в повному обсязі, здійснюється протягом 1 (одного) робочого дня з дати підписання Договору уповноваженими сторонами.

У п. 3.1 Договору № 138 встановлено, що загальна вартість товару за договором становить 120520,20 грн.

Згідно із п. 7.1 Договору № 138 за несвоєчасну поставку товару в обумовлений цим договором строк Постачальник повинен сплати Покупцю на його вимогу штраф у розмірі 20% від загальної вартості договору та неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної вартості договору за кожен день прострочення;

договір № 139 фт на закупівлю комплектуючих до комп’ютерної техніки (надалі –«Договір № 139»).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 139 продавець зобов’язався поставити власним транспортом за свій рахунок за адресою: Фабрика банкнотного паперу НБУ, м. Малин, вул. Приходька, 62, Житомирська обл., 11602, комплектуючі до комп’ютерну техніку (товар) з технічними характеристиками згідно з додатком 1 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною. Строк постачання встановлений у п. 2.1 Договору № 139 постачання товару за Договором в повному обсязі, здійснюється протягом 1 (одного) робочого дня з дати підписання Договору уповноваженими сторонами. У п. 3.1 Договору № 139 встановлено, що загальна вартість товару за договором становить 4810,68 грн. Згідно із п. 7.1 цього Договору за несвоєчасну поставку товару в обумовлений цим договором строк Постачальник повинен сплати Покупцю на його вимогу штраф у розмірі 20% від загальної вартості договору та неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної вартості договору за кожен день прострочення.

26.11.08р. Відповідач здійснив поставку за зазначеними Договорами:

за Договором № 137 здійснена часткова поставка товару на суму 17268,60 грн.;

за Договором № 138 здійснена часткова поставка товару на суму 73422,84 грн.;

за Договором № 139 здійснена часткова поставка товару на суму 3325,68грн.

Зазначене виконання за Договорами підтверджується наступним:

за Договором № 137: рахунок-фактура № СФ-000090 від 26 листопада 2008 року; видаткова накладна № РН-000046 від 26 листопада 2008 року; рахунок № 605 від 26 листопада 2008 року (транспортні послуги); акт виконання транспортних послуг № 616 від 26 листопада 2008 року;

за Договором № 138: рахунок-фактура № СФ-000091 від 26 листопада 2008 року; видаткова накладна № РН-000047 від 26 листопада 2008 року; рахунок № 605 від 26 листопада 2008 року (транспортні послуги); акт виконання транспортних послуг № 616 від 26 листопада 2008 року;

за Договором № 139: рахунок-фактура № СФ-000092 від 26 листопада 2008 року; видаткова накладна № РН-000048 від 26 листопада 2008 року; рахунок № 605 від 26 листопада 2008 року (транспортні послуги); акт виконання транспортних послуг № 616 від 26 листопада 2008 року.

Судом встановлено, що Позивач не виконав свого обов’язку із прийняття товару в повному обсязі 26.11.08р., оскільки його працівники на території Фабрики банкнотного паперу НБУ відмовилися прийняти товар, посилаючись на свою некомпетентність у технічних питаннях.

Враховуючи часткове прийняття Позивачем Товару за Договорами, Відповідач здійснив повторну поставку Товару 27.11.08р., для чого Відповідач звернувся до Позивача з проханням врегулювати питання щодо прийняття товару із листом № 1БМ/10 від 27.11.08р., який був направлений йому факсимільним зв’язком, в якому Відповідач просив надіслати уповноваженого представника Позивача для приймання товару, повідомити про це Відповідача та зобов’язати уповноваженого представника Позивача прийняти останню частину товару за Договорами. Позивач не заперечував проти звернення до нього Відповідача із зазначеним листом з використанням факсимільного зв’язку.

Проте, фактичні обставини справи свідчать, що Позивач не забезпечив присутність уповноваженого та компетентного представника для прийняття Товару у повному обсязі й 27.11.08р., не зважаючи на звернення із такою вимогою Відповідача.

Виконання повторної поставки Відповідачем 27.11.08р. за Договорами підтверджується наступним:

за Договором № 137: рахунок-фактура № СФ-000090 від 26 листопада 2008 року; видаткова накладна № РН-000046 від 26 листопада 2008 року; рахунок № 651 від 27 листопада 2008 року (транспортні послуги); акт виконання транспортних послуг № 626 від 27 листопада 2008 року;

за Договором № 138: рахунок-фактура № СФ-000091 від 26 листопада 2008 року; видаткова накладна № РН-000047 від 26 листопада 2008 року; рахунок № 651 від 27 листопада 2008 року (транспортні послуги); акт виконання транспортних послуг № 626 від 27 листопада 2008 року;

за Договором № 139: фактура № СФ-000092 від 26 листопада 2008 року; видаткова накладна № РН-000048 від 26 листопада 2008 року; рахунок № 651 від 27 листопада 2008 року (транспортні послуги); акт виконання транспортних послуг № 626 від 27 листопада 2008 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимоги посилається на застереження, зроблене представником Відповідача під час прийняття Товару за Договорами 27.11.08р. на видаткових накладних № РН-000046 від 26.11.08р., № РН-000047 від 26.11.08р. та № РН-000048 від 26.11.08р. про поставку в неповному обсязі. Суд дослідив надані Позивачем зазначені вище видаткові накладні та встановив, що представник Відповідача за цих накладних зазначив, який Товар не було прийнято Позивачем. З огляду на зазначене, суд вважає, що застереження представника Відповідача на вищезазначених видаткових накладних підтверджують твердження Відповідача про те, що Позивачем була прийнята лише частина поставленого Товару за Договорами, оскільки застереження не містять відомостей про те, що неприйнятий Товар не було поставлено одночасно з прийнятим Позивачем.

В той же час, у Договорах у п. 1.2 сторони погодили, що приймання товару за цим Договорами за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України.

Порядок приймання товару за якістю та кількістю визначений Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7, (Інструкція № П-7) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року № П-6, (Інструкція № П-6).

Інструкція № П-6 та Інструкція № П-7 застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки чи іншими обов’язковими правилами не встановлений інший порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, якістю, комплектності, а також тари під продукцією чи товарами.

Відповідно до пунктів 16, 17 Інструкції № П-6 якщо при прийомці продукції буде виявлена недостача, то отримувач зобов’язаний призупинити подальшу прийомку, забезпечити схоронність продукції. Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, що здійснювали прийомку продукції. Одночасно з призупиненням прийомки отримувач зобов’язаний викликати для участі в продовженні прийомки продукції та складання двохстороннього акту представника відправника згідно до вимог пунктів25-27Інструкції№П-6.

Судом встановлено, що під час приймання Товару за Договорами сторонами не було складено відповідних актів про нестачу товару, Позивач не повідомляв Відповідача про нестачу Товару.

Таким чином, Позивачем не було доведено поставки Товару за Договорами Відповідачем у неповному обсязі.

Відповідач після здійснення повторної поставки Товару за Договорами 27.11.08р. звертався з пропозицією прийняти Товари, які не були прийняті Позивачем 26.11.08р. та 27.11.08р.

Так, Відповідач направив поштою Позивачу лист № 1БМ/10 від 27.11.08р., який останній отримав 02.12.08р. (квитанція № 05218697 від 02.12.08р. та повідомлення про вручення поштового відправлення) про вимогу забезпечити присутність компетентного представника Відповідача для здійснення поставки товару. Позивач у відповідь направив Відповідачу вимогу від 12.12.08р. № 14-005/1843 щодо поставки Товару та сплати пені, в якій вимагає негайну поставку комп’ютерної техніки та сплатити 25213,49 грн. штрафних санкцій. Однак, Позивач не вказав Відповідачу, яким чином він може виконати свій обов’язок поставки за Договорами, оскільки вимога не містить відомостей, де і коли буде присутній уповноважений та компетентний представник Позивача для прийняття Товару, який він раніше не прийняв.

Разом з тим, лист від 27.11.08р. № 1БМ/10, отриманий Позивачем двічі, повідомляв його про існування перешкод у належному виконанні Відповідачем своїх обов’язків через обставини, за які відповідає Позивача. Фактичні обставини справи свідчать, що Позивачем невмотивовано не було усунено перешкод для належного виконання Відповідачем свого обов’язку за Договорами із поставки Товару в повному обсязі. Так, 02 та 25 грудня 2008 року Відповідач здійснив повторні поставки на території Фабрики банкнотного паперу НБУ, але працівники Позивача відмовлялися прийняти товар, посилаючись на свою некомпетентність у технічних питаннях і відсутністю фахівців, що хворіли.

Відповідач вжив залежні від нього заходи для здійснення поставки у повному обсязі, а саме неодноразово усно звертався з пропозицією забезпечити приймання товару. Так, Відповідач направив Позивачу 25.12.08р. вимога № 1 БМ/25 щодо неприймання обладнання за договорами № 138 фт, № 137 фт, 139 фт. У зазначеній вимозі було зазначено, що Позивач невмотивовано відмовляється від прийняття Товару та не здійснює оплату у повному обсязі, що призвело до завдання збитків Позивачу. Також у вимозі було запропоновано узгодити непорозуміння та визначити на даний час кошторис обладнання з урахуванням нового курсу гривня/долар США (за яким закуповується обладнання), прийняти і розрахуватися за нього за новою узгодженою ціною або розірвати договори № 138 фт, № 137 фт, 139 фт, повернути отримане обладнання, компенсувати збитки та відповідно отримати свої кошти часткової оплати за обладнання. Зазначену вимогу Позивач отримав 16.01.09р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач в обґрунтування своєї позиції щодо вимоги Відповідача про зміну ціни Товару за Договорами посилається на те, що тендерні пропозиції Відповідача є дійсними протягом 90 днів, тобто до 23.12.08р. включно, а тому Відповідач не має права вимагати зміни умов Договорів щодо ціни. Разом з тим, суд звертає увагу Позивача на те, що Відповідач звернувся до нього із пропозицією внести зміни щодо ціни вже після спливу 90 днів –25.12.08р.

Відповідач повторно направив зазначену вимогу Позивачу 12.01.09р. № 1/БМ-12.

Позивач листом від 23.01.09р. № 14-005/113 відповів на вимогу № 1/БМ/25 від 25.12.08р., де посилався на умови п.1.1 Договорів № 137 фт, № 138 фт, 139 фт (місце поставки), але не вказав, що забезпечить присутність фахівців, за відсутності яких він раніше відмовлявся прийняти товар у повному обсязі. Також Позивач вказав на те, що 27.11.08р. Відповідачем була здійснена часткова поставка товару, а тому відповідно до п. 4.1 Договору в нього відсутні підстави для здійснення остаточного розрахунку. Щодо ж до вимоги змінити вартість Товару за Договорами Позивач відмовився, посилаючись на п. 3.2 Договорів, який передбачає незмінність вартості товару.

Таким чином, судом було встановлено, що Позивачем було прийнято Товар за Договорами частково на загальну суму 96359,52 грн. Водночас Позивач сплатив лише 50% вартості Товару за Договорами у сумі 78406,98 грн.

Крім того, судом було встановлено, що Позивач порушив умови Договорів шляхом невмотивованої відмови прийняти Товар за Договорами, внаслідок чого Відповідач не здійснив поставку за Договорами у повному обсязі.

Суд не приймає посилання Позивача на те, що він у даний момент готовий прийняти недопоставлений Товар, оскільки ним не було надано доказів того, що він повідомив Відповідача до моменту прийняття судового рішення у справі по наявність уповноваженого та компетентного представника у місці поставки Товару за Договорами, тобто не було повідомлено Відповідача про усунення перешкод виконання умов Договорів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Статтею 689 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов’язок прийняти товар. Так, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Як встановлено судом, Позивач не повідомив в строк з 27.11.08р. по 12.12.08р. про порушення Договорів щодо кількості Товару, поставленого за Договорами. Разом з тим, Відповідач неодноразово звертався до Позивача з вимогою забезпечення прийняття Товару в повному обсязі, а саме забезпечити присутність компетентного працівника, який здійснить приймання Товару, який Позивачем не було прийнято 26 та 27 листопада 2008 року.

Відповідно до ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства України після відмови Позивача прийняти Товар за Договорами у повному обсязі Відповідач зобов’язаний був вивезти Товар. Таким чином, застереження представника Відповідача, підтверджені підписами представника Позивача, на видаткових накладних доводять, що Позивач прийняв лише частину Товару, а іншу неприйняту частину Відповідач згідно із приписами ст. 690 Цивільного кодексу України забрав.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 4 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ст. 613 Цивільного кодексу України).

Фактичні обставини справи свідчать, що Позивач допустив прострочення прийняття Товару за Договорами в повному обсязі, а тому суд вважає безпідставним твердження Позивача, що Відповідач допустив прострочення поставки Товару.

Позивач просить зобов’язати Відповідача поставити йому недопоставлений Товар за Договорами, посилаючись на положення ст. 670 Цивільного кодексу України, а саме: якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Суд враховує, що Позивач не усунув перешкод у прийманні Товару за Договорами, а тому Відповідач недопоставив Товар саме з вини Позивача, а тому вважає його посилання на ст. 670 Цивільного кодексу України безпідставним, оскільки зазначена норма встановлює права покупця у разі порушення продавцем обов’язку з поставки Товару.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені ст. 611 Цивільного кодексу України, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

Як свідчать фактичні обставини справи Відповідачем не було допущено порушень умов Договору, а тому в Позивача не виникло правових підстав для вимоги про стягнення неустойки (штрафу пені) з Відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом безпідставними та необґрунтованими.

Правові наслідки відмови від прийняття товару, встановлені у ч. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно із ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує здійснення поставки Товару за Договорами 26.11.08р., посилаючись на те, що факт перебування чи відсутність представників Позивача на території Фабрики у той чи інший час може бути підтверджено відповідними технічними засобами. Проте, Відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували цей факт, а тому суд не приймає це заперечення до уваги.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти позовних вимог про розірвання Договорів, посилаючись на те, що Договорами у п. 9.2 встановлено, що постачальник не має права вимагати зміни або розірвання договорів у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час укладення цих Договорів.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту прав та інтересів особи, зокрема, зміна правовідношення; припинення правовідношення.

Отже, положення п. 9.2 Договорів обмежують права Позивача за зустрічним позовом, встановлені чинним законодавством України, а тому суд відхиляє посилання на цю умову Договорів.

Судом встановлено, що Відповідач за зустрічним позовом невмотивовано ухилявся від прийняття Товару за Договорами в повному обсязі, в той час як Позивач неодноразово вчинював дії, спрямовані на належне здійснення поставки Товару за Договорами. Проте прострочення Відповідачем прийняття Товару за Договорами існувало тривалий час, що потягло за собою додаткові транспортні витрати, внаслідок чого зобов’язання за Договорами втратило інтерес для Позивача, а тому його вимоги в частині розірвання Договорів ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають гарантіям, встановленим чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Оскільки Відповідачем за зустрічним позовом було сплачено лише частково Товар за Договорами, а саме аванс у розмірі 50% від загальної вартості Товару за Договорами, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача за зустрічним позовом про стягнення вартості за фактично прийнятий Товар у розмірі 17952,54 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами Договорів не передбачено право продавця вимагати сплату неустойки у разі прострочення покупцем прийняття Товару, в тому числі й внаслідок відмови покупця від прийняття Товару, а тому суд вважає вимоги за зустрічним позовом про стягнення з Відповідача пені у сумі 1239,46 грн. безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Сторони у пункті 7.4 Договорів погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором вина сторона, що встановлюється за згодою сторін або за рішенням суду, повинна компенсувати іншій стороні на її вимогу завдану шкоду в повному обсязі, якщо вона завдана в період чи внаслідок виконання цих Договорів.

Згідно із Господарським кодексом України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Визначаючи ці показники, підприємства незалежно від форми власності повинні керуватися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким прибуток визначається як скоригований валовий доход відповідного звітного періоду, зменшений на суму валових витрат виробництва та обігу і суму амортизаційних відрахувань, і включає зокрема загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг). У торговельних організаціях виручка від реалізації визначається за валовим доходом, що є сумою торговельних надбавок, знижок і націнок на реалізовані товари. Отже, якщо підприємство не одержало запланований ним доход з вини контрагента, який не виконав свого зобов'язання, і між фактом неодержання цього доходу та невиконанням контрагентом зобов'язання є прямий причинний зв'язок, боржник на вимогу кредитора має відшкодувати завдані цим збитки незалежно від того, що позивач виконав або навіть перевиконав свій план по доходах за рахунок перевиконання плану виробництва по інших видах продукції (товарів).

Таким чином, підприємства-продавці за договором постачання мають право вимагати відшкодування неодержаних ними сум торговельних надбавок, знижок, націнок, які б вони одержали від реалізації продукції (товарів) у разі належного виконання їх контрагентами своїх зобов'язань. Підприємство планує свою діяльність, у тому числі одержання прибутку (доходу), на певний період своєї господарської діяльності, враховуючи укладені ним договори на одержання продукції (товарів), матеріалів, сировини тощо та договори на реалізацію ним готової продукції (товарів), надання послуг. Такі збитки складають, зокрема, не одержаний постачальником прибуток (доход), який він одержав би в результаті виконання зобов'язання, а також сума, на яку збільшились його витрати.

Отже в усіх випадках невиконання або неналежного виконання зобов'язання винна сторона за договором поставки повинна відшкодувати контрагентові не тільки завдані цим прямі збитки, а й не одержані доходи, які були б одержані, якби зобов'язання було б виконано (упущену вигоду).

Чинне законодавство України покладає обов’язок доведення особи, яка вимагає відшкодування збитків, вживання ним заходів до зменшення збитків, наприклад, про неможливість реалізації продукції, від прийняття якої покупець відмовився, іншим споживачам. Крім того, Позивач повинен подати відповідний обгрунтований розрахунок заподіяних йому збитків.

Позивачем за зустрічним позовом не було надано доказів завдання їй збитків упущеної вигоди та не було надано обґрунтованого розрахунку упущеної вигоди, а тому суд відмовляє у задоволенні вимог за зустрічним позовом в частині стягнення упущеної вигоди у розмірі 33818,63 грн. у зв’язку із недоведеністю.

Позивач за зустрічним позовом також просить стягнути з Відповідача додаткові витрати, понесені ним у зв’язку із порушенням Договорів Відповідачем, на транспортні послуги, надані 27.11.08р., 02.12.08р. та 25.12.08р., що підтверджуються рахунком № 655 від 27.11.08р. на суму 700,00 грн., актом №626 від 27.11.08р. виконаних транспортних послуг по рахунку № 655 від 27.11.08р.; рахунком № 661 від 02.12.08р. на суму 750,00 грн., актом №632 від 02.12.08р. виконаних транспортних послуг по рахунку № 661 від 02.12.08р.; рахунком № 735 від 25.12.08р. на суму 750,00 грн., актом №709 від 25.12.08р. виконаних транспортних послуг по рахунку № 735 від 25.12.08р., на загальну суму 2200,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом у заперечення вищезазначених позовних вимог зазначає, що належним та допустимими доказами надання транспортних послуг товарно-транспортна накладна відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. № 363, є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Суд відхиляє зазначене посилання з огляду на наступне. Статтею 545 Цивільного кодексу України встановлено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. При цьому положення зазначеної норми не обмежує сторони договорів певними формами розписок про прийняття виконання, а тому акт приймання-передачі виконаних транспортних послуг є належним та допустимим доказом надання таких послуг в силу приписів чинного законодавства України.

В той же час ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано суду докази сплати транспортних послуг, а саме: квитанції до прибуткових ордерів № 626-27/11 від 27.11.08р. на суму 700,00 грн.; № 632/02-12 від 02.12.08р. на суму 750,00 грн. та № 709-25/12 від 25.12.08р. на суму 750,00 грн. Суд вважає вимоги в частині стягнення додаткових витрат на транспортні послуги в сумі 2200,00 грн. обґрунтованими, оскільки вони виникли у зв’язку із неприйняттям Відповідачем Товару у повному обсязі за Договорами, а тому задовольняє їх.

Що стосується вимоги про стягнення додаткових витрат на замовлення документів для суду для підтвердження статусу юридичної особи у сумі 144,00 грн., а саме довідки з органів статистики про внесення до єдиного державного реєстру –84,00 грн., довідка про наявність рахунків з обслуговуючого банку –60,00 грн., то суд відмовляє у її задоволені з тих підстав, що замовлення цих документів було здійснене на виконання вимог суду. Проте, відповідно до приписів ст. 225 Господарського кодексу України до збитків відносяться додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що первісний позов Національного банку України Фабрики банкнотного паперу НБУ до Приватного підприємства «Атлант 1»є необґрунтованим та безпідставним, а тому не підлягає задоволенню в повному обсязі; а зустрічний позов Приватного підприємства «Атлант 1»до Національного банку України Фабрики банкнотного паперу НБУ підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені первісного позову відмовити повністю.

2. Задовольнити зустрічний позов частково.

3. Розірвати договір № 137 фт на закупівлю витратних матеріалів до комп’ютерної техніки від 25.11.08р., укладений між Національним банком України Фабрика банкнотного паперу НБУ та Приватним підприємством «Атлант 1».

4. Розірвати договір № 138 фт на закупівлю комп’ютерної техніки від 25.11.08р., укладений між Національним банком України Фабрика банкнотного паперу НБУ та Приватним підприємством «Атлант 1».

5. Розірвати договір № 139 фт на закупівлю комплектуючих до комп’ютерної техніки від 25.11.08р., укладений між Національним банком України Фабрика банкнотного паперу НБУ та Приватним підприємством «Атлант 1».

6. Стягнути з Національного банку України Фабрика банкнотного паперу НБУ (11602, Житомирська обл., м. Малин, вул. Приходька, 62, код ЄДРПОУ 48037993601 в ОПЕРУ НБУ м. Києва, МФО 300001) на користь Приватного підприємства «Атлант 1»(юридична адреса: 03127, м. Київ, пр.. 40-річчя Жовтня, 116а, поштова адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, оф. 205, код ЄДРПОУ 30020230, п/р 26000014030193 в філії ВАТ «Держ. Ексімбанк»м.Київ, МФО 380333) вартість прийнятого товару у розмірі 17952,54 грн. (сімнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят дві гривні 54 копійки), вартість додаткових витрат на транспортні послуги у розмірі 2200,00 грн. (дві тисячі двісті гривень 00 копійок), державне мито в розмірі 284,27 грн. (двісті вісімдесят чотири гривні 27 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 42,48грн. (сорок дві гривні 48 копійок).

7. У задоволені вимог за зустрічним позовом про стягнення збитків у розмірі 33818,63грн. та пені у розмірі 1239,46 грн. відмовити.

8. Видати накази.

          Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                               В.В.Сулім