Ухвала суду № 82414445, 13.06.2019, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/656/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої -судді Янжули С.А.

секретар - Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2019 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду зі скаргою, заінтересовані особи Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з серпня 2014 року в провадженні Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на примусовому виконання знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП №48585342 відносно боржника ОСОБА_2 .

По даному зведеному провадженню до суду було подано більше десяти скарги на бездіяльність, дії та рішення державних виконавців.

Незважаючи на судові рішення, якими визнавалася бездіяльність державних виконавців, начальник Першотравенського МВ ДВС - Козир Ю.Ю. тривалий час не здійснює жодних дій з примусового виконання зведеного виконавчого провадження.

30 січня 2019 року, після дворічної бездіяльності, ОСОБА_3 для прикриття своєї бездіяльності, а також злісного ухилення від виконання передбачених законом обов`язків, виїхав за адресою проживання боржника ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 .Першотравенська щоб здійснити примусові дії з примусового виконання зведеного виконавчого провадження, боржник не допустив його до домоволодіння, пославшись на відсутність у виконавчому провадженні документів, в кількості 6 штук, що підтверджують право власності на майно інших членів родини, державний виконавець склав акт, але від виклику поліції для забезпечення безперешкодного виконання своїх прямих обов`язків, відмовився. Тому він вважає, що 30 січня 2019 року відбулося продовження "клоунади", яка також відбувалася в травні 2018 року.

На протязі більш як чотирьох років не виконуються рішення суду, майно, яке арештоване, описане більш як два роки тому (акт від 27 січня 2017 року), не вилучене, не проведена оцінка майна та не передано його на реалізацію.

Рішення суду до цього часу не виконані, ніяких дій з примусового їх виконання не проведено.

Просить суд визнати бездіяльність державного виконавця, начальника Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ Козиря Ю.Ю. неправомірною; зобов`язати Першотравенський МВ ДВС ГТУЮ здійснити необхідні виконавчі дії у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження", а саме: вилучити, оцінити та передати арештоване, описане майно боржника (акт від 27 січня 2017 року) на примусову реалізацію до "СЕТАМ"; звернутися до органу опіки та піклування м.Першотравенська за попереднім дозволом на реалізацію 1/4 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 за рішенням суду; постановити окрему ухвалу в зв`язку з порушенням законодавства та виявлені чисельні недоліки в діяльності Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області та направити її до органів досудового розслідування; всі витрати, пов`язані з розглядом скарги, покласти на Першотравенський МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

В судове засідання заявник не з`явився, про дату розгляду скарги був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи Першотравенського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату розгляду скарги був належним чином повідомлений.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату розгляду скарги був належним чином повідомлений.

Відповідно ст.450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, в зв`язку з чим скарга розглянута за наявними матеріалами справи без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Вимоги скарги в частині визнання бездіяльності державного виконавця, а саме: не здійснення виконавчих дій з примусового виконання рішень суду, були предметом розгляду судами неодноразово.

В даній скарзі заявник зазначає про порушення з боку державного виконавця при проведенні примусових дій з примусового виконання зведеного виконавчого провадження під час виїзду за місцем проживання боржника, бездіяльності в частині реалізації арештованого майна боржника, згідно акту від 27 січня 2017 року та щодо незвернення державного виконавця до органу опіки та піклування за попереднім дозволом на реалізацію частки будинку, що належить боржнику.

Матеріалами зведеного виконавчого провадження встановлено, що на примусовому виконанні в Першотравенському МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавчий лист 186/656/14-ц, виданий 15 серпня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики в розмірі 100 000,00 гривень та судовий збір 1 000,00 гривень, а всього:101 000,00 гривень; виконавчий лист №186/1031/14-ц, виданий 30 вересня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 35 000,00 гривень та в рахунок повернення судових витрат по справі 471,80 гривень, а всього:35 471,80 гривень; виконавчий лист 186/1075/14-ц, виданий 14 жовтня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 20 000,00 гривень згідно розписок, складених на підтвердження позики та в рахунок повернення сплаченого судового збору 243,60 гривень, а всього:20 243,60 гривень.

Виконавчі провадження з примусового виконання вказаних рішень суду Першотравенським МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито.

01 вересня 2015 року постановою державного виконавця виконавчі провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №48585342.

До даного зведеного виконавчого провадження було приєднано виконавче провадження ВП №47084276 по примусовому виконанню виконавчого листа №186/136/15-ц, виданого судом 26 лютого 2015 року.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2016 року визначено, що частка ОСОБА_2 у спільній сумісній власності з ОСОБА_4 становить 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_2 .

22 березня 2016 року стягувач ОСОБА_1 звертався до ВДВС із заявою про звернення стягнення на доходи (заробітну плату, пенсію) боржника ОСОБА_2 та паралельним проведенням розшуку майна, його арешт, реалізацію.

07 квітня 2016 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

26 квітня 2016 року ВДВС направив Дніпропетровській філії ДП "Сетам" для реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів майно боржника. Згідно повідомлення від 06 червня 2016 року електронні торги не відбулися.

Інформаційною довідкою з державного Реєстру речових прав на нерухоме майно №16515936 від 14 квітня 2016 року підтверджується, що на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №44494861 ВДВС Першотравенського МУЮ, накладено арешт на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , та на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №44663065 ВДВС Першотравенського МУЮ, 26 грудня 2014 року накладено арешт на все нерухоме майно боржника.

Постановою від 19 грудня 2016 року про опис й арешт майна, в присутності стягувача, було накладено арешт на 1/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_2 , що належить боржнику.

Постановою від 25 січня 2017 року про опис й арешт майна, в присутності боржника та стягувача, було накладено арешт на ряд рухомого майна боржника.

Постановою від 14 вересня 2017 року звернуто стягнення на доходи боржника.

Звітами та розпорядженнями про здійснення відрахувань та виплати підтверджується, що з пенсії боржника ОСОБА_2 здійснюються утримання 20% доходу в рахунок сплати боргу за виконавчими провадженнями.

Зроблено запити про реєстрацію боржника та інших осіб, що зареєстровані по АДРЕСА_2 .

28 грудня 2016 року державним виконавцем направлено лист міському голові м.Першотравенська для вирішення питання та надання відповіді щодо дозволу на реалізацію 1/4 частки будинку, що належить боржнику, оскільки в даному будинку зареєстрована та проживає неповнолітня дитина.

25 січня 2017 року винесено постанову про опис й арешт майна, яким описано і накладено арешт на майно боржника.

24 квітня 2018 року винесено подання про забезпечення явки представника ДФ ДП "СЕТАМ" з метою приймання рухомого майна, з подальшим його зберіганням, що буде описано в зазначений день за боржником.

24 квітня 2018 року винесено вимогу до боржника про надання доступу до будинку АДРЕСА_2 .

03 травня 2018 року складено акт про відсутність боржника за місцем проживання.

04 травня 2018 року зроблено виклик боржника та зобов`язано його вказати причини відсутності у призначений день за місцем проживання.

30 січня 2019 року складено акт про те, що боржник здійснив перешкоди державному виконавцю та стягувачу до домоволодіння для опису майна, оскільки, на його думку, у виконавчому провадженні відсутні документи, що підтверджують право власності на майно інших членів родини.

29 січня 2019 року Першотравенським міським судом було залишено без розгляду подання начальника Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ про надання дозволу на реалізацію арештованого нерухомого майна, а саме: 1/4 частки вказаного житлового будинку.

26 лютого 2019 року зроблено запит до органу опіки та піклування щодо вирішення питання та надання відповіді щодо дозволу на реалізацію вказаної частки будинку, оскільки в ньому проживає неповнолітня дитина.

01 березня 2019 року державний виконавець звертався до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника.

Зроблено запити до АТ КБ "ПриватБанк" щодо наявності грошових коштів на рахунках боржника та отримано відповіді.

08 квітня 2019 року отримано відповідь виконавчого комітету Першотравенської міської ради, в якій зазначено, що з метою захисту законних прав та інтересів дитини і недопущення бездоглядності та безпритульності, не можуть надати дозвіл на реалізацію нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , право користування яким має дитина - ОСОБА_5 , 2003 року народження.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Права і обов`язки виконавця визначені у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". За змістом цієї норми виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, вправі накладати арешт на майно боржника, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках.

Статтею 26 вказаного Закону передбачено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Рішення судів та інших уповноважених органів (посадових осіб) захищають майнові та особисті немайнові права громадян, юридичних осіб і держави, вони (рішення) є обов`язковими і підлягають виконанню на всій території України. Не виконані відповідачами добровільно на стадії звернення рішення до виконання або боржниками в установлений державним виконавцем строк для самостійного виконання, вони виконуються примусово в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Отже, виконанням рішення суду та рішень інших органів (посадових осіб) завершується процес захисту майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у порядку виконавчого провадження, встановленого законом.

Реалізація арештованого майна проводиться на підставі "Порядку реалізації арештованого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29 вересня 2016 року та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року. Зокрема, в п.28 Інструкції зазначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

З наданих суду копій матеріалів зведеного виконавчого провадження не вбачається про проведення Першотравенським МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області всіх необхідних дій щодо вжиття заходів по реалізації арештованого рухомого майна боржника ОСОБА_2 , згідно постанови від 25 січня 2017 року про опис й арешт майна.

Тому вимоги скарги про визнання бездіяльності виконавчої служби в частині невжиття заходів, передбачених законодавством, щодо реалізації арештованого рухомого майна боржника, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, інші твердження заявника у скарзі щодо бездіяльності виконавчої служби в частині невжиття всіх необхідних заходів з примусового виконання рішень суду, зокрема, в незверненні до органу опіки та піклування виконавчого комітету за дозволом на реалізацію арештованої частки будинку боржника, в невиконанні рішень суду у повному обсязі, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки Першотравенським МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області вживалися та вживаються заходи щодо примусового виконання вказаного зведеного виконавчого провадження, а саме: звернуто стягнення на пенсію боржника, з якої щомісячно здійснюється відрахування грошових коштів на погашення боргу, перевіряється майновий стан боржника, в матеріалах провадження містяться звернення до органу опіки та піклування задля отримання дозволу на реалізацію 1/4 частки будинку боржника, однак, в інтересах неповнолітньої дитини, яка зареєстрована та проживає в даному будинку, отримано відмову.

Згідно ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі ст.452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно ст.453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

В зв`язку з чим, суд вважає, що державний виконавець не вчинив всіх виконавчих дій, спрямованих на реалізацію арештованого рухомого майна боржника, враховуючи встановлені судом обставини скарга підлягає частковому задоволенню.

В той же час вимоги заявника за скаргою, в іншій частині задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 18 ППВССУ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та п.7 постанови ВСУ №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Вимоги представника заявника про постановлення окремої ухвали суду, згідно ст. 262 ЦПК України, також не підлягають задоволенню, оскільки постановлення окремої ухвали з підстав, передбачених ч.3 ст.262 ЦПК України є правом, а не обов`язком суду. Крім того, вказані вимоги не є позовними вимогами, кримінального правопорушення під час розгляду даної справи не виявлено, а у разі дійсної наявності його ознак, особа має звернутись до органів поліції у встановленому законом порядку.

Заявник не надав підтвердження понесених ним судових витрат по справі, окрім квитанції про сплату судового збору в розмірі 384,20 гривень за подання апеляційної скарги на ухвалу Першотравенського міського суду від 28 лютого 2019 року, однак розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції є повноваженнями суду апеляційної інстанції, на підставі ст.382 ЦПК України. Тому, вимога про відшкодування судових витрат також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.450, 451,452,453 ЦПК України, - суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця – задовільнити частково.

Визнати бездіяльність Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо примусового виконання ЗВП №48585342 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сум боргу за договорами позики та судових витрат по справах - неправомірною в частині невжиття всіх необхідних заходів щодо реалізації рухомого майна боржника ОСОБА_2 , на яке накладено арешт згідно постанови від 25 січня 2017 року.

Зобов`язати Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вжити всі необхідні виконавчі дії у спосіб, порядку та строки, встановлені законом, з примусового виконання ЗВП №48585342, щодо реалізації рухомого майна боржника ОСОБА_2 , на яке накладено арешт згідно постанови від 25 січня 2017 року, з метою поновлення порушених прав стягувача.

Згідно ст.453 ЦПК України про виконання даної ухвали суду Першотравенському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомити суд і заявника ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

В задоволенні решти вимог за скаргою – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: Янжула С.А.