Вирок № 82412623, 13.06.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2020/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді - Гедз Б.М.

з участю секретаря - Рущак Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12018140060004044 від 07.11.2018 р. разом з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоний Яр Кілійського району Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 23.04.2012 р. вироком Кілійського районного суду Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Галича Б.Б.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника Шевчук М.І.

перекладача Шай Д.І.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи раніше судимий, 23.04.2012 р. Кілійським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та відносно якого на тепершіній час направлено кримінальні провадження: № 12016160150002391 від 09.08.2016 р. за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 189 КК України та № 12018160150000201 за ч. 2 ст. 186 КК України в Ізмаїльський міськрайонний суд, повторно вчинив новий корисливий злочин.

Так, ОСОБА_1 07.11.2018 р. приблизно о 01:30, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої скеровано до суду із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, перебуваючи неподалік зупинки громадського транспорту, що на площі Двірцевій, 1 у м. Львові, користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, відкрито заволоділи його майном, а саме: кросівками марки "Splinter", вартістю 500 грн., десятьма пачками сигарет марки "PHILIP MORRIS", вартістю 30 грн. кожна, однією купюрою номіналом 100 доларів США, офіційний курс якого станом на 07.11.2018 року становить 27,95 гривень (2795 гривень), 90 польськими злотими, офіційний курс яких станом на 07.11.2018 року становив 7,4 гривень (666 гривень), чим завдали шкоду потерпілому в сумі 4261 гривня.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину заперечив, пояснив, що він 07.11.2018 р. зустрівся з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і потерпілим на вокзалі. Він мав намір поїхати на Одещину, грошей при собі не мав. Заперечує проти показань потерпілого. Пояснив, що потерпілий кричав, що його б`ють, маючи конфлікт з ОСОБА_3 , натомість він став на його захист. Зазначає, що жодних речей потерпілого не викрадав і не висловлював вимог до потерпілого про надання грошей чи речей. При затриманні їх з ОСОБА_3 , у нього жодних речей не виявлено. При цьому, в останньому слові заявив, що бажає стати на шлях виправлення.

Незважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що факт скоєння злочину та винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинних дій стверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що 07.11.2018 р. близько 6 год. прибув на Приміський вокзал з метою поїздки в Польщу на роботу, однак забув документи, тому придбав квитки на потяг у м. Київ. Під час перебування на вокзалі, у нього виник конфлікт з військовослужбовцями, його наче б то розбороняли обвинувачений і особа на ім`я ОСОБА_3 , при таких обставинах і познайомилися. Після чого, обвинувачений, який представився ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 і він пішли в кафе на пл. Двірцевій, 1, перебували на літньому майданчику, де розпивали спиртні напої. Обвинувачений і ОСОБА_3 активно спілкувалися, а свідок ОСОБА_6 мовчав. Після вжитого спиртного, вони обоє, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , почали вимагати в нього гроші. Він відмовився, сказав, що грошей немає. Коли він перебував в сидячому положенні, ОСОБА_3 застосував насильство, заламавши йому праву руку, вперши обличчя в стіл, обшукав обидві кишені, і забрав гроші в сумі 100 доларів США, 90 злотих і невелику суму гривень із задньої кишені джинсів, а ОСОБА_4 в той час забирав із сумки речі: кросівки та сигарети. Потерпілий пояснив, що заперечував проти їхніх дій, старався чинити опір, але не міг, бо був в стані алкогольного сп`яніння і розумів, що ОСОБА_3 сильніший за нього. Проте заявив, що події пам`ятає чітко. При цьому ОСОБА_6 мовчки за всім спостерігав, не вчиняючи жодних дій. Після вчинених протиправних дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли в невідомому напрямку. Потерпілий двічі о 1:30 і 1:37 телефонував в поліцію, на місце прибули патрульні, він описав осіб, які його пограбували, через 40-50 хв. їх затримали і доставили в райвідділ.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що 07.11.2018 р. він перебував на головному залізничному вокзалі, оскільки запізнився до відправлення електропоїзда. На пероні залізничного вокзалу він познайомився з особою на ім`я ОСОБА_3 та вони вирішили розпивати алкогольні напої. Після цього як він придбав пляшку горілки, вони повернулися в зал очікування, за столики, під час цього підійшов обвинувачений. Між потерпілим ОСОБА_2 і військовослужбовцем сталася сутичка, тому ОСОБА_3 з потерпілим вийшли на вулицю і він також. Після чого, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (він так представився), ОСОБА_3 і він пішли в кафе, де розпивали спиртні напої. ОСОБА_3 побачив, що в ОСОБА_2 є гроші, почав їх вимагати, але потерпілий сказав, що грошей не має. Тоді ОСОБА_3 заламав руку потерпілому, забрав у нього гроші із задньої кишені штанів, в той час ОСОБА_1 діставав речі з сумки потерпілого: сигарети, кросівки. Він був переляканий, тому не втручався. Після чого ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вдвох пішли, він пішов окремо, а ОСОБА_2 залишився біля вокзалу.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12018140060004044, згідно з яким потерпілий ОСОБА_2 07.11.2018 р. звернувся із заявою про те, що ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 , перебуваючи на пл. Двірцевій, 1 відкрито заволоділи майном потерпілого, а саме кросівками марки "Splinter", вартістю 500 грн., десятьма пачками сигарет марки "PHILIP MORRIS", вартістю 30 грн. кожна, однією купюрою номіналом 100 доларів США, 90 польськими злотими, чим завдали шкоду потерпілому в сумі 4261 гривню. (а.с. 1-2 Том №1).

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.11.2018 р., відповідно до якого ОСОБА_2 звернувся із заявою, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності двох невідомих йому осіб, які 07.11.2018 р. близько 01:30 год., перебуваючи за адресою: м. Львів, пл.Двірцева, 1 відкрито заволоділи майном: грошовими коштами в сумі 100 доларів США та 90 злотих, які витягнули із задньої кишені джинсів (а.с.8,9 Том №1).

Протоколом огляду місця події від 07.11.2018 р., згідно з яким виявлено та вилучено: 100 доларів США, купюрами по 50, 500 грн., 10 грн. - три купюри, 2 грн.- дві купюри, мобільний телефон марки «Нокіа 6303с» ІМЕІ НОМЕР_1 без батареї, кросівки одна пара, шість пачок цигарок "PHILIP MORRIS" (а.с. 12-14 Том №1).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.11.2018 р. з фототаблицею, відповідно до якого ОСОБА_2 впізнав особу під №2 на ім`я ОСОБА_4 , яка, перебуваючи на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові відкрито заволоділа його особистим майном (а.с.26-31 Том №1).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.11.2018 р. з фототаблицею, відповідно до якого ОСОБА_2 впізнав особу під №2 на ім`я ОСОБА_3 , яка вчинила відносно нього пограбування (а.с. 32-37 Том №1).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.11.2018 р. з фототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав особу під №4 (обвинувачений), яка, перебуваючи на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові причетна до відкритого викрадення особистого майна потерпілого ОСОБА_2 (а.с.38-43 Том №1).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.11.2018 р. з фототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав особу під №1 ( ОСОБА_3 ), яка, перебуваючи на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові причетна до відкритого викрадення особистого майна потерпілого ОСОБА_2 (а.с.44-49 Том №1).

Протоколом огляду предметів та постановою про визнання речових доказів від 07.11.2018 а саме: грошових коштів в сумі 100 доларів США, 534 гривні, кросівки "Splinter", шість пачок цигарок фірми "PHILIP MORRIS"(а.с.50-51). З постанови вбачається, що вказані речі і грошові кошти були вилучені в ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Рапортом слідчого СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області Іващенко Л.В. від 08.11.2018 р., згідно якого встановлено, що затримана особа на ім`я ОСОБА_4 являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Червоний Яр Кілійського району Одеської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.82 Том №1).

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 09.11.2018 р. про накладення арешту на речові докази (а.с.123 Том №1).

Крім того, суд не бере до уваги покликання захисника Шевчук М.І. на недопустимість вищенаведених доказів. Зокрема, захисник зазначає, що в порушення вимог ч. 3 ст. 104 КПК України у вступній частині протоколу огляду місця події від 07.11.2018 р. відсутні відомості про місце, всіх присутніх осіб, інформація про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання. В описовій та резолютивній частинах не вказано ні місця виявлення даних речей, ні осіб, в яких вони були виявлені. З відомостей, зазначених у протоколі огляду місця події від 07.11.2018 р. та у постанові про визнання речових доказів та їх зберігання від 07.11.2018 р. вбачається, що під час проведення огляду місця події слідча здійснила іншу слідчу дію - особистий обшук ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що є порушенням встановленого КПК України порядку проведення даної слідчої (розшукової) дії, оскільки особистий обшук проведений до внесення відомостей до ЄРДР.

Суд дійшов висновку, що огляд місця події проводився з додержанням вимог ч. 3 ст. 214 КПК України, якою врегульовано проведення огляду місця події до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В протоколі містяться необхідні відомості, передбачені ч. 3 ст. 104 КПК, в тому числі місце та назва технічного засобу, який був застосований. Крім того, як вбачається з постанови про визнання речових доказів та їх зберігання від 07.11.2018 р. під час огляду місця події речі та гроші були вилучені саме в ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджує їх присутність при проведенні огляду місця події. Разом з тим, слідчою, на виконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, виконано обов`язок щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та розпочато розслідування.

Крім того, протоколи пред`явлення осіб для впізнання відповідають вимогами ст. 104 КПК України та пред`явлення осіб до впізнання проводилося відповідно до вимог ст. 228 КПК України, що і було підтверджено в судовому засіданні як потерпілим ОСОБА_2 , так і свідком ОСОБА_9

Між тим, суд вважає, що окремі порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, що слідчий не відобразив в протоколі про огляд саме місцевості, лише зазначив м. Львів, невнесення в протокол огляду місця події всіх присутніх осіб, на які посилається сторона захисту, не спростовують беззаперечний факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 відкритого викрадення чужого майна. Всі докази, на яких ґрунтується висновок суду, знаходяться у своєму взаємозв`язку, доповнюють один одного і сумніву в їх достовірності, не викликають.

Також, суд не бере до уваги покликання захисника на істотне порушення права на захист, з огляду на наступне. З метою забезпечення права на захист обвинуваченому, було задоволено його клопотання в суді і забезпечено участь перекладача в судових засіданнях, хоча на досудовому розслідуванні в присутності захисника йому роз`яснено його процесуальні права, в тому числі право користуватися рідною мовою, обвинувачений на досудовому розслідуванні послуг перекладача не потребував, клопотання про забезпечення участі перекладача не заявляв. Разом з тим, слід зазначити, що обвинувачений громадянин України, постійно проживав та здобував освіту на території України, неодноразово був судимий на території України, судочинство здійснювалося на українській мові, при цьому участь перекладачів не забезпечувалася.

Крім того, посилання захисника та обвинуваченого на те, що до останнього було застосоване насильство з метою отримання визнавальних показань на стадії досудового розслідування не обгрунтоване жодними належними та допустимими доказами. При цьому, слідчим суддею, на виконання вимог ст. 206 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу доручено керівнику Львівської місцевої прокуратури № 2 провести дослідження фактів, викладених в усній заяві підозрюваного.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що факт скоєння злочину та винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій доведені повністю.

Заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 суд відхиляє, оскільки вони є суперечливими, не конкретними та не містять послідовності.

Також твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність його винуватості у скоєному злочині спростовуються показаннями потерпілого та свідка, які безпосередньо буди допитані в судовому засіданні, чітко та послідовно пояснили участь обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину щодо потерпілого ОСОБА_2 зокрема і послідовність дій обвинуваченого щодо відкритого викрадення майна потерпілого.

Оцінюючи показання потерпілого та свідка ОСОБА_9 , суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються дослідженими судом доказами та беззаперечно вказують на скоєння ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Висновки суду щодо вчинення обвинуваченим злочину ґрунтуються на всебічно досліджених і об`єктивно оцінених судом доказах та для цього проаналізовані і оцінені всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановленні істини у кримінальному провадженні.

Дати іншу оцінку доказам, про що фактично просить захисник Шевчук М.І. та фактично виправдати обвинуваченого, на переконання суду, підстав немає.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб доведена повністю і його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості злочину, який є тяжким, обставини та корисливі мотиви скоєння злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий (а.с.83-85), згідно характеристики з місця проживання з сусідами підтримував добрі відносини, працював по найму, на даний час, тобто станом на 14.11.2018 р., та території села не проживає, раніше судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (а.с.93), на обліку у наркологічному диспансері не перебуває, на обліку у психоневроголічному диспансенрі перебуває (а.с.88, 89), не сприяв встановленню істини у справі, обставини, які пом`якшують покарання - відсутні, обставини, які обтяжують покарання - відсутні, а тому покарання слід обрати в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід рахувати з моменту фактичного затримання 07.11.2018 р.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання 07.11.2018 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 залишити до часу набрання вироком законної сили.

Речові докази: грошові кошти в сумі 100 доларів США, 534 гривні, кросівки "Splinter", шість пачок цигарок фірми "PHILIP MORRIS"(а.с.51) повернути потерпілому ОСОБА_2

Ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 09.11.2018 р. про накладення арешту на речові докази скасувати (а.с.123).

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення, засудженим у цей же термін з моменту вручення копії вироку

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя: (підпис) Б.М.Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз