Ухвала суду № 82412434, 30.05.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2019 Справа №607/13016/19

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., при секретарі судового засідання Грабській Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Бонді Н.В., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойловим П.Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю м. Краснодар Російська Федерація, жителю АДРЕСА_1 , білорусу, гр. України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, раніше судимого:

- 25.11.1986 Тернопільським міськрайонним судом за ч.2,3 ст.140 КК України (1960 року) до позбавлення волі на 3 роки,

-01.11.1990 Козівським районним судом Тернопільської обл. за ч.2 ст.140 КК України до позбавлення волі на 2 роки,

-01.06.2000 Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.140, ч.1 ст.145 КК України (1960 року) до позбавлення волі на 4 роки і 6 місяців,

-10.11.2004 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до виправних робіт на 1 рік і 6 місяців,

-13.07.2005 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на 3 роки,

-04.12.2006 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.162, ч.2 ст.15 ч.3 ст.186 КК України до позбавлення волі на 5 років,

-10.09.2010 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на 3 роки і 6 місяців;

-07.06.2016 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки і 6 місяців. На підставі ч.1ст.71 КК України частково приєднано покарання по вироку тернопільського міськрайонного суду від 10.09.2010 року всього 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.72 КК України зарахувати в строк тримання під вартою із 15.11.2014 по 06.03.2015, із 23.10.2015 по 07.06.2016;

-16.05.2017 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки і 5 місяців;

-29.09.2017 року направлено до Тернопільського міськрайонного суду з обвинувальним актом;

-10.12.2018 року направлено до Тернопільського міськрайонного суду з обвинувальним актом

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;

- за участю: прокурора Самойлова П.Г., захисника - адвоката Молиня Р.П., слідчої Бондя Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Бондя Н.В за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойловим П.Г. в рамках кримінального провадження № 12019210010001582 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України звернулася до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 травня 2019 року близько 14 год. 20 хв. у ОСОБА_1 , який перебував біля будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 28 травня 2019 року близько 14 год. 20 хв. ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки зайшов у під`їзд будинку АДРЕСА_2 . Після чого, попробувавши, що вхідні двері квартири № 7 на замок не зачинені, шляхом вільного доступу через залишені відімкнені вхідні двері проник у дану квартиру. В подальшому переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно з корисливих мотивів викрав з коридору вказаної квартири жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходились грошові кошти у розмірі 1500 доларів США, що в перерахунку за 1 долар 26,32 гривень становить 39 480 гривень, 650 Євро, що в перерахунку за 1 євро 29,47 гривень становить 19 155,5 гривень, які належать ОСОБА_2 .

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_2 шкоду на загальну суму 58 635,5 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 Кк України.

29 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У клопотанні зазначено та вказано прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події від 28 травня 2019 року;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ;

- актом вилучення предметів під час їх добровільної видачі;

- протоколом предявлення особи для впізнання;

- висновком дактилоскопічної експертизи;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;

- протоколом освідування;

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що підставою до застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_1 вчинив умисний корисливий тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, ніде не працює, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, він продовжуватиме злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення, отже вказує на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Окрім цього, зважаючи на санкцію статті інкримінованого йому кримінального правопорушення та відповідно, усвідомлюючи покарання, яке йому може бути призначене судом в разі визнання його винним у вчиненні такого кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховуватися від слідства і суду, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Також, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу у досудового розслідування є підстави вважати, що останній може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному проваджені шляхом схиляння їх до відмови у дачі показів чи до дачі показів на його користь чи іншим чином впливати на зазначених учасників кримінального провадження, показання яких є основними доказами злочинних дій ОСОБА_1 , що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, позицію підозрюваного та захисника, які просили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаного з позбавленням волі, оскільки вважають, що долучені до клопотання матеріали не підтверджують викладені в ній обставини, приходжу до висновку, що клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Бонді Н.В., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойловим П.Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 необхідно задовольнити, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання підозрюваного та захисника про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавлення волі, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні - навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та усвідомлюючи суворість зазначеного злочину та покарання, передбаченого за його вчинення, підозрюваний може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, вчинити інші злочини чи незаконно впливати на свідків чи

При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він проживає в м.Тернополі , розлучений, ніде не працює, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, не має постійного джерела доходів, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки.

Відтак, із врахуванням наведеного, а також обставин, передбачених ст. 178 КПК України, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним нового умисного корисливого злочину, існують підстави вважати, що інший більш м`який запобіжний захід а ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному та обсягу пред`явленої йому підозри.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до вимог ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Молиня Р.П., підтримане підозрюваним ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі - відмовити.

Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Бонді Н.В., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойловим П.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 26 липня 2019 року.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави у сумі 96 050 грн. (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят гривень) для внесення на депозитний рахунок Управління ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р НОМЕР_1 в ДКС України в м.Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12019210010001582 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2019 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком до 00 год. 00 хв. 26 липня 2019 року наступні обов`язки:

-- з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

-- не відлучатися із м.Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-- утриматися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Л. Дзюбич