Ухвала суду № 82410886, 03.06.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9559/19

Провадження № 1-кс/234/4351/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

03 червня 2019 року місто Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Марченко Л.М., за участю секретаря Коваленко Н.Є., прокурора Слісаренко Б.В., слідчого Борщ В.С., захисника Корольової О.І., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №12019050390002046 від 01.06.2019 року старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Борщ В.С., погоджене прокурором Краматорської місцевої прокуратури Слісаренко Б.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краматорська Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, розлученого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Борщ В.С. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Краматорської місцевої прокуратури Слісаренко Б.В., про застосування до ОСОБА_1 , який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України 01.06.2019 року о 03-25 годині.

Повідомлення про підозру від 01.06.2019 року вручено підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику 01.06.2019 року о 13-00 годині.

Копію цього клопотання підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник отримали 01.06.2019 року.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 31.05.2019 року приблизно о 15-45 годині, перебуваючи біля буд.№6 по вул.Металургів у м.Краматорську, де стояв припаркований автомобіль «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 підійшов до вказаного автомобіля, в якому знаходилася потерпіла ОСОБА_3 , та застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, схватив останню за плечі та притримав, після чого відкрито, умисно, повторно з сидіння автомобіля викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: два мобільних телефони « Самсунг Гелаксі Т585», вартістю 500 грн., та «Нокіа», вартістю 300 грн., а також планшет «Самсунг SM Т 585», вартістю 5000 грн., після чого з місця чинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 5800 грн.

Зазначаючи про обґрунтованість підозри слідчий посилається на протоколи допиту потерпілої та свідків, протоколи впізнання, протокол затримання, в ході якого у ОСОБА_1 були вилучені викрадені речі.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, то до нього відповідно до ст. 183 ч.2 п.5 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зазначаючи про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий посилається на той факт, що ОСОБА_1 розлучений та не працевлаштований, тобто не має стійких соціальних зв`язків, а також законного джерела доходів, у зв`язку з чим може продовжити вчинення злочинів, зокрема, спрямованих проти власності (на початку 2019 року до суду спрямовано обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України), може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків.

З приводу одночасного визначення застави та покладення на підозрюваного певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, слідчим у клопотанні не зазначається.

У судовому засіданні прокурор Слісаренко Б.В. та слідчий Борщ В.С. підтримали клопотання з підстав зазначених у ньому та просили задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин - грабіж, а також раніше крадіжку, однак з кримінальними елементами стосунків не має та переховуватися не бажає. Просить врахувати те, що фактично проживає у будинку по АДРЕСА_2 , що достався йому після батьків, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з жінкою, яка має дитину. Має намір працевлаштуватися. Просить в задоволенні клопотання відмовити, застосувавши до нього нічний домашній арешт.

У судовому засіданні захисник Корольова О.І. проти клопотання заперечувала, зазначила про те, що ОСОБА_1 співпрацює за слідством, свою вину у скоєнні злочину визнає. Заявлені прокурором ризики вважає недоведеними, а лише припущеннями. Просить обмежитися домашнім арештом у нічний час для забезпечення можливості працевлаштування підозрюваного.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та надані матеріали в обґрунтування доводів та заперечень, суд вважає, що клопотання слід задовольнити.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Відповідно до ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст.183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного з`ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст.177 КПК.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Смирнови проти Росії» вказав, що якщо держава не приведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої в правопорушенні особи, така особа завжди повинна бути звільнена після затримання і перебувати на свободі до початку судового розгляду її справи. У рішенні по справі «Лабіта проти Італії» Європейський Суд зазначив, що підстави, на які спиралися органи влади Італії, тобто небезпека чинення тиску на свідків та ризик фальсифікації доказів, небезпека з боку обвинуваченого, складність справи та вимоги розслідування мають надто загальний характер, хоча, на перший погляд, заслуговують на довіру. Судові органи не вказали жодного факту, який міг би довести, що зазначені підстави справді існували. Тобто, мають бути конкретні докази можливої неправомірної поведінки особи.

Тобто, всі висновки органів досудового слідства, які вони викладають у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають підтверджуватися такою сукупністю доказів, яка б, по-перше, переконувала б суд у тому, що особа вчинила злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки; по-друге, свідчила б про необхідність обрання до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу тримання під вартою. Це докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов`язків і його належної поведінки.

Вказані вище дані мають бути підтверджені матеріалами кримінального провадження, зокрема показаннями свідків, потерпілих, речовими доказами.

Закон не зобов`язує обирати запобіжний захід кожному підозрюваному, обвинуваченому. Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, то слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу (ч.2 ст.177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен також врахувати обставини, зазначені в ст.178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

- вік і стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги те, що особа є неповнолітньою чи похилого віку, наявність тяжких хвороб, інвалідності чи нездатність самостійно пересуватися;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців. Слід враховувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості;

- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

- репутацію підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання, дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері;

- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Дана обставина має важливе значення при обранні запобіжного заходу у вигляді застави. Тому, доцільно враховувати наявність належних цій особі грошових банківських вкладів, їх розмір чи наявність нерухомого майна, транспортних засобів тощо;

- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше. Слід врахувати дані про застосування інших запобіжних заходів як у цьому кримінальному провадженні, так і в інших;

- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Наведений вище перелік обставин не є вичерпним. Зокрема, слідчий суддя, суд може врахувати те, що особа сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодувала завдану потерпілому шкоду. Вказані обставини повинні ретельно аналізуватися в їх сукупності.

Встановлено, що слідчим відділом Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019050390002046, внесеного до ЄРДР 01.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України.

ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України 01.06.2019 року о 03-25 годині.

Повідомлення про підозру від 01.06.2019 року вручено підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику 01.06.2019 року о 13-00 годині.

Копію цього клопотання підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник отримали 01.06.2019 року.

В обґрунтування повідомленої ОСОБА_1 підозри надані та слідчим суддею досліджені наступні матеріали кримінального провадження: витяг з ЄРДР, протоколи допиту потерпілої ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_5 , пред`явлення осіб для впізнання, затримання, повідомлення про підозру за ст.186 ч.2 КК України та копію раніше спрямованого до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019050390000559 від 11.02.2019 року відносно ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України, інші наявні докази.

Слідчим суддею прийняті до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_1 , відомості про його майновий та сімейний стан, соціальні зв`язки тощо.

Так, ОСОБА_1 не судимий, має середню освіту, розлучений, дітей не має, не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, але фактично проживає за іншою адресою.

Також, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, спрямованого проти власності. На початку цього року до суду вже був спрямований обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України, по якому здійснюється судове провадження.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, а також законного джерела доходів, у зв`язку з чим може продовжити вчинення злочинів, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи дані про особу, наявність вищенаведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підстав та доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Даний запобіжний захід вважається найбільш прийнятним з огляду на всі досліджені за клопотанням про застосування запобіжного заходу обставини.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вважає необхідним визначити ОСОБА_1 заставу у мінімальному розмірі в залежності від тяжкості інкримінованого злочину, а саме у виді 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи таку заставу достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених цим Кодексом, та таким, що не є завідомо непомірним для нього.

При визначенні обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, слідчий суддя виходить з положень ст.194 КПК України, одночасно роз`яснивши наслідки їх невиконання.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання у кримінальному провадженні №12019050390002046 від 01.06.2019 року старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Борщ В.С., погоджене прокурором Краматорської місцевої прокуратури Слісаренко Б.В., про застосування до ОСОБА_1 , підозрюваного за ст.186 ч.2 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бухмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 (шістдесят) діб, а саме з 01.06.2019 року по 30.07.2019 року включно.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) діб, тобто з 01.06.2019 року по 30.07.2019 року включно.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібв сумі 38420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень 00 коп.), яка може бути внесена як самім підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквизитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, розр.рахунок 37311047011792, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м.Київ, код банку - 820172, код ЄДРГІОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Бухмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Бухмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчий відділ Краматорського ВП ГУНП в Донецькі області, Краматорську місцеву прокуратуру та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12019050390002046 від 01.06.2019 року.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено у судовому засіданні 03.06.2019 року, повний текст виготовлено 04.06.2019 року.

Слідчий суддя Л.М.Марченко