Рішення № 82409073, 28.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6957/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: САВЛУК Т.В.

при секретарі: Бурячек О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне підприємство «Авен - Єзєр» про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

УСТАНОВИВ:

11 травня 2017 року, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду позивач посилається на наступне, що відповідач є винним у ДТП, яка мала місце 03.01.2014 року в м. Києві за участю автомобіля «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , на момент вчинення ДТП між власником автомобіля « Богдан », д.н.з. НОМЕР_1 та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було укладено Договір обов`язково страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого як Поліс №АС/8037060, об`єкт страхування, транспортний засіб «Богдан», державний номер НОМЕР_3 . Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2014 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП. ОСОБА_4 звернулась до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП, яка мала місце 03.01.2014 року. 07 квітня 2014 року, складено Страховий акт №140000004459, згідно якого, розмір страхового відшкодування пошкодженого транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 становить 33078,43 грн., яка сплачена на рахунок ОСОБА_4 .. Оскільки ДТП настало внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам ПДР, в наслідок чого, у позивача виникло право на регрес ний позов.

Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за адресою, вказаною у позовній заяві, про причини неявки відповідач суд не повідомив, процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористався.

Представник третьої особи - Приватного підприємства «Авен - Єзєр» в судове засідання не зяявився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні матеріали справи №755/442/14-п про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпП, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, на підставі постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 19.02.2014 року ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на момент винесення постанови стан6овить 340 гривень (а.с 6).

Як зазначено у мотивувальній частині постанови: «З протоколу серії АА2 № 905967 від 03.01.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 03.01.2014 року о 09:45 годині керуючи транспортним засобом Богдан А09202, д/н НОМЕР_3 в місті Києві по пр. Броварському (електроопора № 7) не забезпечив безпеки дорожнього руху, перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, в результаті чого під час руху відпала задня права ось з колесами, що призвело до зіткнення осі з автомобілем Hyundai, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п.2.3 ПДР України».

Відповідно до частини третьої ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою..

Як вбачається з матеріалів справи, 23 листопада 2013 року, між ПрАТ «УСК« Княжя Вієна Іншуранс Груп» та ОСОБА_6 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого як Поліс №АС/8037062, строк дії якого з 24.11.2013 року по 23.11.2014 року включно. Об`єктом страхування відповідно до даного договору є транспортний засіб - автомобіль «Богдан», державний номерний знак НОМЕР_3 . (а.с. 4)

05 травня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до ПрАТ «УСК« Княжя Вієна Іншуранс Груп» із заявою про відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2 , яка заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 03 січня 2014 року з вини водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом - «Богдан», державний номерний знак НОМЕР_3 . (а.с. 9)

Відповідно до п. 34.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

07 квітня 2014 року, складено страховий акт №140000004459, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту, завданого власнику автомобіля «Хюндай», номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 33078,43 грн. (а.с. 7)

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

06 травня 2014 року ПрАТ «УСК« Княжя Вієна Іншуранс Груп» було перераховано страхове відшкодування за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу в розмірі 33078,43 грн. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 3Р021209. (а.с. 36

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно положень п.38.1.1 (г) ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Однак згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13).

Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при вчиненні ДТП, яка мала місце 03 січня 2014 року, керував транспортним засобом «Богдан» д.н.з. НОМЕР_3 перебуваючи в трудових відносинах з ПП «Авен-Єзєр», наведене підтверджується поясненнями наданими під час розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених ст. 124 КУпАП.

Згідно з інформації про юридичну особу, ПП «Авен - Єзєр» здійснює діяльність, передбачену КВЕД 49.31, тобто здійснення перевезень пасажирів.

За таких обставин, суд вважає, що Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» безпідставно пред`явила позов до ОСОБА_7 , як особи винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03 січня 2014 року, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою потерпілій особі ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 33078,43 грн., внаслідок пошкодження транспортного засобу - автомобіля «Хюндай», номерний знак НОМЕР_2 , який є об`єктом страхування, оскільки на момент вчинення ДТП відповідач перебував у трудових відносинах з ПП «Авен-Єзєр», яке відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.. 4 Цивільного - процесуального кодексу України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне підприємство «Авен - Єзєр» про відшкодування шкоди в порядку регресу є необгрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню в повному обсязі..

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межа даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, п. 38.2.1 ст. 38, п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 274, Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне підприємство «Авен - Єзєр» про відшкодування шкоди в порядку - відмовити.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я