Рішення № 82407500, 12.06.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/732/19

2/357/1698/19

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Сливка І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області ГТУ у Київській області Приймак Альона Петрівна про продовження строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 1 / 2 частки квартири під АДРЕСА_1 . Спадкоємцем першої черги за законом згідно ст.1261 ЦК України, являється позивач. Позивач звернулася до нотаріуса, щоб оформити спадщину, але отримала відмову, оскільки пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Позивач не звернулася в установлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини для оформлення своїх спадкових прав, оскільки не знала про смерть батька, часто лікувалася, нотаріус не повідомив її про спадкування, а тому, уточнивши в судовому засіданні позовні вимоги, позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 протягом двох місяців з моменту набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали уточнені позовні вимоги.

Відповідач та представник відповідача позов не визнали, надали відзив на позов.

Представник 3-ї особи - державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області ГТУ у Київській області Приймак А.П. в судове засідання не з`явилася, про час розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду надіслано клопотання щодо розгляду справи без участі представника 3-ї особи, на розсуд суду.

Суд заслухавши пояснення учасників судового процесу, які приймали участь у справі, оглянувши матеріали даної справи, матеріали спадкової справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що стверджуєю свідоцтва про смерть НОМЕР_1 /а.с.9/.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.26).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у яке складається з

1 / 2 частки квартири під АДРЕСА_1 .

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановленим є те, що державний нотаріус надав позивачу роз`яснення щодо неможливості видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , оскільки, згідно відомостей із Спадкового реєстру, а також алфавітної книги обліку та реєстрації спадкових справ за 2016 рік, спадкова після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена в держнотконторі 23.03.2016 року за №169/2016 та на підставі ст.1272 УК України, позивач вважається такою, що спадщину не прийняла, тому свідоцтво про право на спадщину видати неможливо.

Суду надано копію спадкової справи №169/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно якої спадкоємцем за законом на 1 / 2 частки житлового будинку під АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, є дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

До матеріалів справи приєднано копію довідки ФОП ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у ФОП ОСОБА_4 в період з 01.08.2017р. по 21.08.2017 р. та довідку ТОВ «Наркологічного центру «Статус», про те, що ОСОБА_1 дійсно перебувала на стаціонарному лікуванні у наркологічному центрі «Статус» в період з 03.09.2018р. по 21.09.2018 р.

Позивач суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось майно (частина будинку), позивач бажає прийняти спадщину, однак не подала відповідну заяву у встановлений строк з поважних причин, оскільки , лише, через декілька місяців дізналася про смерть батька. Навесні 2016 року її хрещений ОСОБА_5 повідомив про смерть ОСОБА_3 Але позивач не мала фізичної змоги звернутись до органів нотаріату, оскільки сама хворіла, часто стаціонарно лікувалася з приводу алкоголізму. Позивач доглядала хвору маму, яка в 2017 році теж померла. Всі ці обставини стали перешкодою для оформлення спадкових прав. Після розлучення її батьків, позивач постійно спілкувалася з батьком та бабусею, які проживали за адресою АДРЕСА_1 та підтримувала з ними родинні стосунки. Однак, близько 30 років позивач не приходила до батька за місцем його проживання, іноді випадково зустрічалися. ОСОБА_3 не знав де мешкає позивач, телефонного зв`язку між ними не було. Позивач не мала телефонного зв`язку з дружиною ОСОБА_3 . Востаннє позивач бачилася з батьком на базарі в літку 2015 року. Позивач зазначає, що не подала нотаріусу відповідну заяву щодо спадкування у встановлений строк з поважних причин, а саме через те, що проживала в іншій місцевості, хворіла, мала психічні розлади внаслідок зловживання алкоголем, доглядала хвору матір.

Відповідач суду пояснила, що з лютого 1992 року вона проживала однією сім`ю з ОСОБА_3 , а 26.07.2006 року їх шлюб було зареєстровано в органах ДРАЦС. В період з 1992 року по 1996 рік вона разом з ОСОБА_3 проживали в її однокімнатній квартирі, потім, в серпні 1996 року обміняли квартиру на 2-х кімнатну квартиру по АДРЕСА_4 , а вже з 2005 року подружжя почало разом проживати в будинку батьків ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 раптово помер, похованням займалася відповідач ОСОБА_2 одноособово. В передбачений шестимісячний строк після смерті чоловіка відповідач, як спадкоємець першої черги по закону прийняла спадщину. Відповідач повідомила нотаріуса про дітей ОСОБА_3 , але ніякого зв`язку з позивачем не було, місце її проживання нікому не було відомим. Відповідач повідомила знайомого ОСОБА_6 про смерть ОСОБА_3 , просила передати звістку позивачу. На похоронах свого батька позивач не була присутня, ніякої участі у похованні не брала, за життя не спілкувалася зі своїм батьком, не цікавилася його життям та здоров`ям. За останні, майже, 30 років позивач жодного разу не прийшла до батька, хоча ніхто їй не перешкоджав спілкуватися з батьком, ніхто з нею не сварився. ОСОБА_2 близько 3 раз в житі бачила позивача. Відповідач в липні 2017 року оформила свої спадкові права на майно спадкодавця ОСОБА_3 .

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного.

За ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивач просить суд визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті батька.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, як роз`яснено в цьому пункті вказаної Постанови Пленуму, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В п.23 вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В судовому засіданні встановлено, що спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_2 , подавши заяву про прийняття спадщини до Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори 13.07.2016 року, що вбачається з копії її заяви в матеріалах спадкової справи /а.с.28/.

В п.2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказується, зокрема, на те, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. Так, поважними визнаються: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Як встановлено судом, позивач не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця у встановлений шестимісячний строк, як на причину поважності пропуску цього строку позивач та її представник посилалися на проживання ОСОБА_1 в іншій місцевості, хворобу, психічні розлади внаслідок вживання алкоголю, необізнаність про смерть спадкодавця.

Отже, аналізуючи встановлені обставини по справі, суд вважає, що у позивача не існувало вагомих перешкод для подання нею заяви про прийняття спадщинио, та не є поважною причина - відсутність інформації про смерть спадкодавця, так само, суд не визнає поважною причину перебування позивача двічі по три тижні на стаціонарному лікування від алкоголізму. Позивач не скористалася своїм правом на прийняття спадщини без причини. Крім того, суд критично оцінює обґрунтування позовних вимог, які відображені в позовній заяві, де зазначено, що позивач 01.11.2018 року вирішила разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_7 , провідати її батька та, лише, тоді дізналася про його смерть. В судовому засіданні позивач суду повідомила, що навесні, через декілька місяців після смерті ОСОБА_3 , їй повідомили про час смерті батька. Наведене вказує на обізнаність позивача про смерть спадкодавця та наявну можливість скористатися своїм правом на прийняття спадщини в установлений законом шестимісячний строк. Також, в судовому засіданні сама позивач підтвердила, що ні її покійний батько, ні відповідач не знали адреси та місця проживання позивача, а також, не мали телефонного зв`язку, що виключає факт навмисного приховування відповідачем від нотаріуса інформації про інших спадкоємців, їх місце перебування.

Таким чином, проаналізувавши всі надані докази, приймаючи до уваги наведені вище обставини, правові позиції Верховного Суду України, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення , оскільки позивач пропустила строк для оформлення спадщини без поважних причин, та жодних причин, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача подати заяву до нотаріальної контори для прийняття спадщини, в судовому засіданні не встановлено, безперечних, та належних доказів суду не надано.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимого або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 1217, 1220, 1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України , ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258- 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області ГТУ у Київській області Приймак Альона Петрівна про продовження строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 14.06.2019 року.

СуддяО. Я. Ярмола