Рішення № 82406772, 13.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/848/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Пуленко М.І.

та представників сторін:

від позивача – Устименко Ю.С.,

від відповідача – Масюк П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Сербинівське" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Приватне підприємство "Сербинівське" (надалі - позивач, ПП "Сербинівське") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.18 №№0090311306, 0090321306.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на незгоду з рішеннями фіскального органу про застосування до ПП "Сербинівське" штрафних (фінансових) санкцій за несплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору у відповідності до статті 127 Податкового кодексу України, оскільки до початку перевірки підприємством у повному розмірі сплачено заборгованість. Крім того, за твердженням позивача, фіскальним органом здійснено нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суми податкового зобов`язання поза межами строків давності, а наведені у акті перевірки розрахунки не відповідають даним бухгалтерського обліку підприємства.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 76-79/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що перевіркою ПП "Сербинівське" встановлено факт несвоєчасної сплати підприємством податку на доходи фізичних осіб та військового збору з нарахованого та виплаченого упродовж 2015-2018 років доходу фізичним особам - орендодавцям у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Звертав увагу на те, що постановами Гребінківського районного суду Полтавської області від 27.12.18 у справах №№ 528/1128/19, 528/1129/18 директора та головного бухгалтера ПП "Сербинівське" визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 1 ст. 1632 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Окрім того, зазначив, що спірними рішеннями правомірно нараховано пеню за несвоєчасну сплату підприємством податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

3. Інші заяви учасників справи.

2.05.19 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 118-120/, у якій представник позивача звертала увагу на те, що відповідачем у відзиві на позов не надано ґрунтовних пояснень у різницях між сумами нарахованого підприємством податку на доходи фізичних осіб та військового збору за спірний період. Також, представник позивача зазначила, що ні акт перевірки, ані відзив на позов не містять обґрунтованих розрахунків суми штрафних санкцій та пені. Окрім того, наголосила, що за результатами перевірки контролюючим органом не визначені грошові зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що свідчить про повноту та правомірність нарахування платником податкових зобов`язань.

11.05.19 судом одержані заперечення на відповідь, у яких представник відповідача вкотре стверджував про правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень /а.с. 123-124/.

12.06.19 представником відповідача на вимогу суду надані додаткові пояснення щодо застосування штрафних санкцій на суми податкового зобов`язання поза межами строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України /а.с. 138-139/. У наданих поясненнях представник відповідача посилався на те, що документальною плановою виїзною перевіркою охоплений період господарської діяльності ПП "Сербинівське" з 1.07.15 по 30.06.18, а тому, на думку відповідача, нарахування штрафних санкцій з липня 2015 року є правомірним. Щодо нарахування штрафу на суми податкових зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за червень 2018 року, відповідач виходив з того, що відповідні податкові зобов`язання не були сплачені позивачем на кінець звітного (податкового періоду).

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 1.04.19 відкрито провадження у цій справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.19 (постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судових засіданнях 10.06.19 та 13.06.19 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ПП "Сербинівське" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 37829040 /а.с. 64-66/.

Позивач перебуває на обліку платників податків у Гребінківському відділенні Лубенського управління Головного управління ДФС у Полтавській області та є платником податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Фахівцем Головного управління ДФС у Полтавській області у період з 28.09.18 по 11.10.18 проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Сербинівське" з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 1.07.15 по 30.06.18.

За результатами перевірки складено акт від 19.10.18 №1409/16-31-13-06-14/37829040 (надалі - Акт перевірки), у якому, окрім іншого, вказано на порушення платником податків вимог:

пункту 54.2 статті 54, підпунктів 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що полягало у неперерахуванні під час виплати доходу податку на доходи фізичних осіб загалом у розмірі 527719,86 грн;

пункту 54.2 статті 54, підпунктів 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 з урахуванням пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині неперерахування під час виплати доходу військового збору у загальному розмірі 40837,06 грн /а.с. 13-52, 83-103/.

На підставі згаданого вище Акта перевірки відповідач 14.12.18 сформував податкові повідомлення-рішення:

№0090311306, на підставі якого позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції за платежем "військовий збір, 11011000" у розмірі 30205,00 грн та визначено суму пені у розмірі 4877,46 грн;

№0090321306, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції за платежем "податок на доходи фізичних осіб" у розмірі 379670,87 грн та визначено суму пені у розмірі 133499,66 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України - тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин).

Відповідно до пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено статтею 168 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.4 цієї статті (у редакції, чинній до 1.01.17), якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Законом України від 21.12.16 №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", що набув чинності з 1.01.17, до підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 внесені зміни, згідно з якими, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

У свою чергу, за приписами підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Крім того, згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Як визначено підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

За змістом пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Спір у даній справі стосується правомірності нарахування позивачу оспорюваними рішеннями штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 127 Податкового кодексу України та пені згідно зі статтею 129 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 27.12.18 у справі №817/195/15 дійшов висновку, що відповідальність за порушення правил та строків сплати (перерахування) податків встановлена статтею 126 Податкового кодексу України, в той час як стаття 127 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків з джерела виплати.

Положення статті 126 Податкового кодексу України щодо нарахування штрафної санкції застосовуються у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Натомість, положення статті 127 Податкового кодексу України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Виходячи з положень вказаної статті, підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50% та 75% суми податку) застосовуються не за сам факт виявлення будь-якого податкового порушення, а за повторне вчинення діянь. Застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів.

Штрафна санкція, передбачена пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, застосовується до платника податку (податкового агента) у випадку, коли сума податку на доходи фізичних осіб не перераховується взагалі або перераховується лише частково; у пункті 127.1 статті 127 Податкового кодексу України відсутнє посилання на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, натомість йдеться по несплату податку на доходи фізичних осіб, як факт несплати податку у обсягах, встановлених податковим законодавством України.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що позивачем не заперечується факт несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору у спірних відносинах. Разом з цим, позивач зауважує, що відповідні податкові зобов`язання були фактично сплачені у повному розмірі до закінчення податкової перевірки.

Так, залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень підтверджено, що 29.08.18 ПП "Сербинівське" сплачено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 58345,82 грн та військовий збір у розмірі 4862,15 грн, 13.09.18 - податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4011,70 грн та військовий збір у розмірі 334,31 грн, 28.09.18 - податок на доходи фізичних осіб у розмірі 113000,00 грн, а 10.10.18 - податок на доходи фізичних осіб у розмірі 263554,67 грн та військовий збір у розмірі 29316,67 грн /а.с. 57-63/.

Відповідач наведені обставини не заперечує. Більш того, факт сплати позивачем податкового зобов`язання відображений у акті перевірки з посиланням на листи ПП "Сербинівське" від 10.10.18 та 11.10.18 /а.с. 55-56/.

З огляду на викладене, суд зазначає, що на момент складення акта перевірки від 19.10.18 у позивача була відсутня заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

На користь висновку щодо перерахування позивачем податкових зобов`язань свідчить також те, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями не визначені податкові зобов`язання, а лише застосовано штрафні санкції та нарахована пеня. Таким чином, за відсутності об`єкта (донарахованого податку, збору), застосування штрафних санкцій та нарахування пені є неможливим.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 8.05.18 у справі №821/1279/17.

Окрім того, суд зауважує, що у висновках до акта перевірки ревізором зазначено про несплату позивачем за спірний період податку на доходи фізичних осіб у розмірі 527719,86 грн та військового збору у розмірі 40837,06 грн, тоді як по тексту згаданого акта йдеться про те, що сальдо по кредиту рахунку 64/31 (розрахунки з бюджетом по податку на доходи фізичних осіб із сум орендної плати) станом на 30.06.18 становило 438912,19 грн /а.с. 24/, а сальдо по кредиту рахунку 64/7 (розрахунки з бюджетом по військовому збору із сум орендної плати) - 34513,13 грн /а.с. 36/. При цьому акт перевірки не містить висновків про заниження платником об`єкта оподаткування, порушення у цій частині перевіркою не встановлені.

До того ж, перевірка проводилась у період з 28.09.18 по 11.10.18 та охоплювала звітні (податкові) періоди з 1.07.15 по 30.06.18.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зі змісту акта перевірки судом встановлено, що відповідач при визначенні загальної суми несплачених податкових зобов`язань врахував, окрім іншого, заборгованість станом на 1.07.15 та включив відповідну заборгованість до загального розрахунку /а.с. 25, 36/, що свідчить про недотримання відповідачем зазначених вище вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

При цьому, в порушення вимог абзацу шостого пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, до податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано розрахунків суми штрафних санкцій та пені, що унеможливлює перевірку правомірності їх обчислення контролюючим органом.

Такі розрахунки надані відповідачем лише разом із запереченням на відповідь /а.с. 126-130/. Однак, з огляду на відсутність доказів їх надіслання позивачу разом з податковими повідомленнями-рішеннями, відповідні розрахунки не приймаються судом у якості належного доказу у справі. При цьому суд виходить з приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стосовно посилань відповідача на постанови Гребінківського районного суду Полтавської області від 27.12.18 у справах №№ 528/1128/19, 528/1129/18, якими директора та головного бухгалтера ПП "Сербинівське" визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 1 ст. 1632 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, суд звертає увагу на таке.

Як визначено частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Дослідивши надані представником відповідача копії згаданих вище судових рішень, суд встановив, що ними встановлено факт несвоєчасного подання посадовими особами ПП "Сербинівське" платіжних документів про сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору за червень 2018 року /а.с. 104-105/.

Проте, наведені обставини не заперечуються позивачем та не є визначальними у вирішенні даного спору, адже, як зазначено судом вище (з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 126, 127 Податкового кодексу України), факт несвоєчасної сплати податкового зобов`язання є підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до статті 126 ПК України, тоді як у цій справі відповідні штрафи позивачу нараховані на підставі статті 127 названого Кодексу.

А відтак, посилання відповідача на притягнення директора та головного бухгалтера ПП "Сербинівське" до адміністративної відповідальності не спростовують висновків суду про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до статті 127 Податкового кодексу України, а також нарахування пені згідно з приписами статті 129 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.

А оскільки акт перевірки містить суперечливі дані щодо визначення та розрахунку суми податкового зобов`язання, за відсутності обґрунтованих розрахунків штрафу та пені, а позивачем доведена сплата до державного бюджету сум грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суд погоджується з доводами позивача про безпідставність та протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, зазначені податкові повідомлення-рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ПП "Сербинівське" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 8223,79 грн, що підтверджено платіжними дорученнями від 5.03.19 №1255, від 22.03.19 №1304 /а.с. 3-4/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено виписками /а.с. 5-6/.

Відповідачем доказів понесення судових витрат не надано.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки позов ПП "Сербинівське" задоволено повністю, судові витрати позивача у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 8223,79 грн належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Сербинівське" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 14 грудня 2018 року №№ 0090321306, 0090311306.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Приватного підприємства "Сербинівське" (код ЄДРПОУ 37829040; вул. Миру, 4, с. Сербинівка, Гребінківський район, Полтавська область, 37433) судові витрати у розмірі 8223,79 грн (вісім тисяч двісті двадцять три гривні сімдесят дев`ять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 14 червня 2019 року.

Суддя О.О. Кукоба