Ухвала суду № 82406546, 14.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.06.2019Справа № 910/7494/19Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ІНЖИНІРИНГ»

про стягнення 81 255,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аполло» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ІНЖИНІРИНГ» про стягнення 81 255,06 грн.

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводив розрахунки, внаслідок чого його заборгованість за договором складає 30 792,58 грн. Здійснення часткових оплат відповідачем позивач підтверджує виключно копією акту звірки взаєморозрахунків.

Разом з цим, доданий до позовної заяви акт звірки взаєморозрахунків підписано та скріплено печаткою лише з боку позивача. Жодних відомостей про підписання відповідачем вказаний акт не містить.

Суд звертає увагу сторони, що чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. Також акт звірки не є документом, що фіксує зміст договору чи вносить зміни до договору.

Так, у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов`язків сторін, в той час як зобов`язання сторін підтверджуються первинними документами: договором, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо.

Натомість, позивачем не надано належних та допустимих (в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України) доказів на підтвердження здійснення часткових оплат відповідачем (банківських виписок, платіжних доручень тощо).

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач визначив ціну позову у розмірі 81 2155,06 грн., серед яких 25 000 грн. - оплата правничої допомоги.

З урахуванням викладеного, доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог не може бути прийнятий судом в якості обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, в розумінні приписів пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сума на оплату правничої допомоги входить до складу судових витрат та не є складовою частиною ціни позову.

Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

Керуючись ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло».

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:

- документів в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, що підтверджують часткові оплати відповідачем орендних платежів (платіжні доручення, банківські виписки тощо);

- обґрунтованого розрахунку ціни позову;

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Приходько