Рішення № 82403992, 14.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2019 року № 640/3277/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародно-діловий центр»

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп"

про визнання протиправними та скасування містобудівних умов,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень від 09.06.2017 № 1033/17/012/009-17, надані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп" на бульв. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі м. Києва.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про будівельні норми», «Про основи містобудування», Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, та зазначає про протиправність Містобудівних умов та обмежень від 09.06.2017 №1033/17/012/009-17, наданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп" на бульв. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі м. Києва, оскільки вони підписані не уповноваженою особою та не відповідають вимогам чинного законодавства. Також позивач зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп" відсутнє право власності чи користування земельною ділянкою, що межує із земельною ділянкою, на якій розташований нежилий будинок, для реконструкції якого надані Містобудівні умови та обмеження.

Від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач посилається на закони України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, та зазначає, що Містобудівні умови та обмеження від 09.06.2017 № 1033/17/012/009-17 відповідають вимогам чинного законодавства. Також представник відповідача вказав, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, проте наміри замовника щодо забудови земельної ділянки на бульв. Шевченка, 26/4-Б в Шевченківському районі м. Києва повною мірою відповідають вимогам Генерального плану.

Представником третьої особи подані письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких третя особа посилається на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 №90, та зазначає, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) правомірно видано Містобудівні умови та обмеження від 09.06.2017 № 1033/17/012/009-17. Представник третьої особи також зазначив про відсутність у позивача права на звернення із даним позовом, оскільки Містобудівні умови та обмеження є індивідуальним актом, право оскаржити який має лише особа, якої він стосується.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

09.06.2017 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп" Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на бульв. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі для реконструкції з надбудовою без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані нежилого будинку (літера Б) під медичний центр.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародно-діловий центр» є власником готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами, розташованого за адресою: м. Київ, бульв Т. Шевченка, 28-30, та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88: 211:0012 .

Вважаючи, що видані містобудівні умови та обмеження порушують його права як власника суміжної земельної ділянки, позивач звернувся до суду з метою їх скасування.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За частиною п`ятою статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частина третя статті 29 Закону № 3038-VI).

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частини четверта-п`ята статті 29 Закону № 3038-VI).

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначав Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 109).

Відповідно до розділу ІІ Порядку № 109 Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Для будівництва об`єктів, передбачених частиною четвертою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без документів, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.

Розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 826/20832/14 та від 06 березня 2019 року у справі №803/1539/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп" звернулося до Департаменту містобудування та архітектури із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції з надбудовою нежилого будинку № 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у м. Києві під медичний центр.

До заяви додано:

1. довіреність від 08.06.2017;

2. копію договору купівлі-продажу нежилого будинку від 01.11.2016;

3. копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 72021697 від 02.11.2016;

4. ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки;

5. копію Чергового кадастрового плану (витяг з бази даних міського земельного кадастру від 13.02.2017);

6. копію викопіювання з топографо-геодезичного плану м 1:2000 (з червоними лініями);

7. фотофіксацію земельної ділянки (з оточенням);

8. копію договору оренди земельної ділянки від 27.04.2016;

9. містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва, а саме: реконструкції з надбудовою нежилого будинку № 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у м. Києві під медичний центр.

На підставі вказаних матеріалів Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.06.2017 видано оскаржувані позивачем Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на бульв. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі для реконструкції з надбудовою без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані нежилого будинку (літера Б) під медичний центр.

В Містобудівних умовах та обмеженнях зазначено, що відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, функціональним призначенням земельної ділянки є: територія громадських будівель та споруд.

З урахуванням наведеного, суд приймає до уваги доводи відповідача, що у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були відсутні підстави для відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп" містобудівних умов та обмежень.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу протиправності виданих містобудівних умов та обмежень, на відсутність оформленого права Товариства з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп" на земельну ділянку, прилеглу до нежилого будинку, для реконструкції якого надані містобудівні умови та обмеження, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, реконструкція нежитлового приміщення на бульв. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі м. Києва здійснюється без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту.

Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону № 3038-VI реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Таким чином, нормами містобудівного законодавства передбачено умови, за яких не є обов`язковим надання засвідченої в установленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою з метою отримання містобудівних умов та обмежень.

При цьому, в містобудівних умовах та обмеженнях відповідачем вказано про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:88:211: 0046 ) у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, після надання Містобудівних умов та обмежень ТОВ "Кібо менеджмент груп" 19.04.2018 укладено з Київською міською радою договір оренди земельної ділянки.

Відносно доводів позивача, що містобудівні умови та обмеження підписані не уповноваженою особою, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні містобудівні умови та обмеження підписані заступником директора В.Антоненко.

Пунктом 2.4 Порядку № 109 визначено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до абзацу 5 пунктом 9 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90, Директор Департаменту має першого заступника та заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Київським міським головою за поданням директора Департаменту та погодженням з відповідним заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків.

Пунктом 10 Положення визначено, що Директор Департаменту видає в межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання.

При цьому, як зазначив представник відповідача, наказом від 01.07.2016 № 230 "Про розподіл посадових обов`язків між директором Департаменту, першим заступником директора та заступником директора", заступник директора Департаменту - начальник Служби містобудівного кадастру, крім іншого, забезпечує надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок та будівельних паспортів.

Розпорядженням Київського міського голови від 15.07.2016 № 717 Антоненко Валентину Анатоліївну призначено на посаду заступника директора Департаменту - начальника Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Наказом Департаменту від 18.07.2016 № 252/01 заступнику директора Департаменту - начальнику Служби містобудівного кадастру Антоненко Валентині Анатоліївні надано право підпису документів, зокрема, але не виключно, містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок (копія наказу додається).

Представником відповідача доказів на підтвердження своєї позиції не надано. Одночасно відповідач посилається, що вказані обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2017 у справі № 826/4181/17, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що Антоненко В.А. надано право підпису містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, суд зазначає про необгрунтованість доводів позивача щодо відсутності повноважень у посадової особи, яка підписала спірні містобудівні умови та обмеження.

При цьому, суд не надає оцінку наказу Департаменту від 18.07.2016 № 252/01, оскільки вказані обставини не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Щодо відповідності виданих містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 3.1-3.4 Порядку, містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: «Загальні дані»; «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки».

Розділ «Загальні дані» містить: а) назву об`єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А .2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва»; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Судом проаналізовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та встановлено їх відповідність за складом та змістом додатку до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Щодо посилань позивача на відсутність в містобудівних умовах та обмеженнях показника (числового значення) гранично допустимої висоти будівлі, максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, показника (числового значення) відстані від об"єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови, показника (числового значення) мінімально допустимої відстані від об"єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд, повної та чіткої інформації щодо планувальних обмежень, суд зазначає наступне.

Як вбачається з містобудівних умов та обмежень, в пункті 1 "Граничнодопустима висота будівель" розділу "Містобудівні умови та обмеження" визначено необхідність встановити гранично допустиму поверховість об"єкта згідно вимог ДБН 360-92**, за умови дотримання інсоляційних вимог і нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд та на підставі висновків історико-містобудівного обгрунтування. В пункті 2 "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки" є посилання на частину четверту статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". В пункті 4 "Відстані від об"єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови" вказано, що об"єкт проектування знаходиться в середині кварталу та зазначено про необхідність розмістити об"єкт, в тому числі приямки, вхідні групи, сходи та інші конструктивні елементи будівлі, дренажі, оглядові колодязі і мережі, що обслуговують будівлю, на ділянці поза межами охоронних зон інженерних комунікацій, не порушуючи межі землекористування земельної ділянки. Пункт 5 "Планувальні обмеження (зони охорони пам"яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони)" складається з 17 окремих вимог та обмежень щодо здійснення ТОВ "Кібо менеджмент груп" реконструкції та містить посилання на відповідні державні будівельні норми, нормативно-правові акти та рішення Київської міської ради. В пункті 6 "Мінімально допустимі відстані від об"єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд" вказано про необхідність визначення з врахуванням побутових та протипожежних розривів від існуючих та запроектованих будівель і споруд відповідно до ДБН 360-92** п. 3.13 та табл. 1 дод. 3.1, ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об"єктів будівництва", табл. 4 із визначенням ступеню вогнестійкості оточуючих будинків і споруд та зазначено про необхідність забезпечення нормативної інсоляції та освітленість приміщень об"єкту будівництва та приміщень будинків на суміжних ділянках.

При цьому, як вбачається з положень статті 29 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (поряд з технічними умовами та завданням на проектування). Тобто містобудівні умови та обмеження призначені виключно для встановлення вимог, які мають бути враховані при подальшому проектуванні об`єктів містобудування.

Таким чином, посилання в містобудівних умовах на обмеженнях щодо необхідності дотримання певних вимог містобудівного законодавства та про врахування інтересів землекористувачів суміжних ділянок без конкретизації змісту не суперечить завданню містобудівних умов.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій розташовано об`єкт реконструкції знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії.

Відповідно до пункту 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (чинного на момент видачі Містобудівних умов та обмежень) опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичних ареалів повинно передувати розроблення історико-містобудівних обґрунтувань.

Таким чином, визначивши у пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» Містобудівних умов та обмежень вимогу ТОВ "Кібо менеджмент груп" встановити граничнодопустиму поверховість на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, відповідач діяв у відповідності до вимог містобудівного законодавства.

При цьому, як встановлено судом, на виконання Містобудівних умов та обмежень ТОВ "Кібо менеджмент груп" погоджено у Міністерстві культури України історико-містобудівне обґрунтування, що підтверджується листом № 714/10/61-17 від 09.10.2017, відповідно до якого Міністерством культури України визначено гранично допустиму висоту об`єкту на рівні до +17 м від рівня денної поверхні. Разом з тим, 24.05.2019 Міністерством культури України видано позивачу дозвіл на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць.

Суд також критично ставиться до доводів позивача щодо відсутності в містобудівних умовах та обмеженнях інформації про показник (числове значення) максимально допустимого відсотка забудови та показника (числового значення) відстані від об`єкта, який будується, від червоних ліній та ліній регулювання забудови, оскільки третьою особою здійснюється реконструкція нежитлового приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту, відповідно відсоток забудови земельної ділянки та відстань до червоних ліній та ліній регулювання забудови не змінюється, а тому відповідачем правомірно здійснено посилання на відповідні положення нормативно-правових актів та визначено вимоги щодо розміщення приямків, вхідних груп, сходів та інших конструктивних елементів будівлі, дренажу, оглядових колодязів і мереж, що обслуговують будівлю.

В контексті наведеного суд також зазначає, що з аналізу Містобудівних умов та обмежень вбачається, що Департамент встановив вимогу визначити мінімально допустиму відстань від об`єкта до існуючих будинків та споруд шляхом зазначення конкретних держаних будівельних норм, у відповідності до яких повинна здійснюватися розробка проектної документації для здійснення реконструкції.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання як на правомірність своїх доводів на роз`яснення Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що міститься на сайті https://protocol.ua/ru/shchodo_zastosuvannya_generalnogo_planu_naselenogo_punktu_pri viznachenni_ta_nadanni_mistobudivnih_umov_ta_obmegen_zabudovi_zemelnoi_dilyanki/, оскільки судом з метою перевірки інформації здійснено перехід на сторінку за вказаним посиланням, проте була відображена помилка 404 «Запрашиваемая страница не найдена».

Доказів надання Державною архітектурно-будівельною інспекцією України роз`яснень щодо змісту заповнення містобудівних умов та обмежень суду не пред`явлено. Разом з тим, суд зазначає, що роз`яснення містять інформативний (рекомендований) характер та не є обов`язковими для виконання.

При цьому, положеннями статті 5 Закону України «Про основи містобудування» визначається, що при здійсненні містобудівної діяльності повинна бути забезпечена, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналіз наведених норм у контексті спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що дотримання державних будівельних норм, є обов`язковим незалежно від того, чи зазначені відповідні вимоги/показники в містобудівних умовах взагалі, або зазначено загальне посилання на такі державні будівельні норми чи їх окремі положення.

З огляду на вказане, суд зазначає, що незазначення в містобудівних умовах та обмеженнях конкретних даних, розрахунків та числових показників не може свідчити про порушення чинного законодавства України та бути підставою для скасування містобудівних умов та обмежень.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2018 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано за № 073/09/01-2007/2 повідомлення ТОВ «Кібо менеджмент груп» про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті «Реконструкція з надбудовою нежилого будинку № 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр».

Разом з тим, відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698, скасування рішення об"єкту нагляду допускається лише в разі неможливості усунути виявлені порушення.

Як встановлено судом, 30.05.2019 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва за результатами проведеної перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Реконструкція з надбудовою нежилого будинку № 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр» складено акт, яким не встановлено порушень вимог законодавства.

Таким чином, наведені обставин свідчать про відповідність містобудівних умов та обмежень вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для їх скасування.

Щодо посилань позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі № 826/9713/18 суд зазначає, що предметом розгляду справи № 826/9713/18 було встановлення обставин щодо правомірності видачі Департаментом містобудування та архітектури КМДА замовнику - ТОВ "Рома-М" містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки "Будівництво, експлуатація та обслуговування офісно-готельного комплексу з житловими апартаментами, об`єктами торгівлі, харчування, з влаштуванням проїзду, підземним паркінгом на бульв. Т. Шевченка, 32, 32-А в Шевченківському районі м. Києва" №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013 року (надалі - Містобудівні умови та обмеження), проте предметом даної справи є правомірність виданих ТОВ «Кібо менеджмент груп» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкті «Реконструкція з надбудовою нежилого будинку № 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр».

Відносно посилань відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2019 у справі № 640/21692/18, яким застосовано заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень ТОВ "Міжнародно-Ділового Центру", а саме: приміщень технічного поверху готелю, приміщень кафе, розташованих на 7-му поверсі, приміщень підприємства роздрібної торгівлі (магазин "SANAHUNT"), приміщень "Спа Центру", приміщення електрощитової, розташованих на 2-му поверсі, приміщення вентиляційної, розташованого на 2-му поверсі, приміщення електрощитової, розташованого на рівні М1, складського (підсобного) приміщення, розташованого розміщеного на М1, приміщення AT "УКРЕКСІМБАНК", розташованого на рівні М1, приміщення електрощитової, розташованого на рівні L, приміщень підземного паркінгу будівлі готелю розташованих за адресою: бул. Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки № 354 від 14.11.2018, суд зазначає, що вказане рішення суду не набрало законної сили та не впливає на розгляд даної справи.

Разом з тим, суд приймає до уваги встановлені Головним управлінням ДСНС України у м. Києві під час проведення перевірки ТОВ "Міжнародно-Ділового Центру" обставини відносно того, що мінімальні протипожежні відстані від будівлі готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами до поруч розташованої будівлі влаштовані в порушення п. 1* таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92* «Планування та забудова міських та сільських поселень», що спростовує доводи позивача відносно того, що з приміщення надбудови об`єкта буде вільний доступ до тераси готелю «Хілтон», в результаті чого порушуються норми пожежної безпеки та унеможливлюють забезпечення безпечного перебування людей.

При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача щодо здійснення третьою особою будівництва четвертого поверху, оскільки як зазначено в листі ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» від 17.05.2019 № 7/1705/38, за розглянутим робочим проектом, яким передбачалась реконструкція двоповерхового цегляного нежилого будинку під медичний центр з надбудовою третього (мансардного) поверху, було видано експертний звіт від 6 квітня 2018 року № 7-266-17-ЕП/КО. Над третім (мансардним) поверхом проектом передбачене технічне горище. Згідно з пунктом Б.8 Додатка Б до ДБН В .2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення» при визначенні поверховості будинків технічне горище не враховується. Тобто, будівля згідно з чинними будівельними нормами та відповідно до проекту має три поверхи та технічне горище.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що подальше розроблення позивачем проектної документації на підставі вихідних даних (в тому числі містобудівних умов та обмежень) та здійснення будівельних робіт не впливає на правомірність виданих спірних містобудівних умовам та обмежень.

Таким чином, під час розгляду справи, судом не встановлено наявність порушеного права позивача виданими містобудівними умовами та обмеженнями, як власника суміжної земельної ділянки.

Відносно доводів відповідача та третьої особи про відсутність у позивача права на звернення до суду із даним позовом, оскільки Містобудівні умови та обмеження є індивідуальним актом, право оскаржити який має лише особа, якої він стосується, суд зазначає наступне.

У справі № 522/3665/17 (постанова від 20.02.2019) Верховний Суд сформулював загальні підходи до визначення законного інтересу як предмета судового захисту в адміністративному судочинстві.

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

- має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

- пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

- є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

- є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово "її");

- суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є:

- незаконність інтересу - його суперечність Конституції України, законам України, принципам права;

- не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до "юридичного" відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України;

- встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);

- коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);

- позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду:

- порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або

- порушується (щодо протиправних діянь, які тривають) або

- створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або

- мають місце інші ущемлення законних інтересів.

З`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання, котре оскаржується.

Враховуючи, що на час відкриття провадження у справі обставин, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу судом не встановлено, відповідно судом під час розгляду справи розглянуто питання, котре оскаржується.

При цьому, оцінивши у сукупності надані сторонами докази та пояснення, судом під час розгляду справи не встановлено обставин протиправності виданих містобудівних умов та обмежень та обставин щодо порушеного права позивача, як власника суміжної земельної ділянки.

При цьому, суд вбачає за необхідне зазначити практику Європейського суду з прав людини з приводу надання оцінки всім доказам у даній справі.

Так, у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04), рішення від 10 лютого 2010 року (набуло статусу остаточного 10 травня 2011 року), п. 58 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За таких обставин, врахувавши доводи сторін та надані ними докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародно-діловий центр» (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, ідентифікаційний код 32531945) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, ідентифікаційний код 26345558) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева