Рішення № 82403951, 12.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 червня 2019 року № 826/5811/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Фізична особа-підприємець Рубан Василь Олексійович звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платником єдиного податку ОСОБА_1 з 31.12.2016;

- визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку за 2017 рік;

- зобов`язання ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві визнати податкові декларації платника єдиного податку за півріччя 2017 від 09.08.2017 та три квартали 2017 року від 08.11.2017 такими, що подані у фактичний строк їх подання.

Ухвалою суду від 07.05.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні. Розгляд справи відкладався у зв`язку з витребуванням доказів, клопотання представника відповідача та наданням додаткових доказів, на підставі клопотань представників сторін відповідно до частини третьої статті 194 КАС України судовий розгляд справи продовжено в письмовому провадженні за наявними в матеріалах судової справи доказами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним, оскільки законодавчо визначені підстави для його прийняття відсутні, сплата єдиного внеску здійснювалася вчасно, висновок контролюючого органу про наявність податкового боргу є помилковим.

Представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та заявах по суті.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до даних інтегрованої картки платника в позивача на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів значився борг з єдиного податку з фізичних осіб, а недоїмка позивачем була погашена лише в травні 2017 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 25.09.2014 №59/р/26-57-17-04-20 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.12.2012 перебуває на спрощеній системі оподаткування, 3 група, ставка 5%.

Рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.12.2016 №451/26-57-13-02-12 щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку анульовано реєстрацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - абзац восьмий підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298, абзац третій пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.

Листом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21.11.2017 №12683/Р/26-57-13-02-15 позивачу відмовлено у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, оскільки звітність платника єдиного податку за півріччя 2017 року та три квартали 2017 року сформована платником, який перебував на загальній системі оподаткування.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються нормами глави І розділу ХІV Податкового кодексу України "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковим кодексом встановлено:

платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (абзац восьмий підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298).

реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299);

реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків (підпункти 1-4 пункту 299.10 статті 299)

у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пунктом 299.11 статті 299).

На думку суду, згідно з наведеними нормами ПК України контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 справа №813/1465/17, від 15.05.2018 справа №813/676/17.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для його прийняття слугували положення абзацу третього пункту 299.10 статті 299 ПК України. Передумовою прийняття вказаного рішення стала складена ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві довідка про наявність підстав для анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 28.12.2016 №2364/13.2.13/1581901359, за якою в позивача наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Як зазначено у відзиві, в зв`язку з несвоєчасним перерахуванням позивачем у встановлений законодавством термін задекларованих податкових зобов`язань з єдиного податку виник податковий боргу, несплата якого протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника. За твердженням представника відповідача, станом на 28.12.2016 за позивачем обліковувався податковий борг протягом двох послідовних кварталів зі сплати єдиного податку в розмірі 206,74 грн., на підтвердження чого надано інтегровану картку платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем подано до контролюючого органу податкові декларації платника єдиного податку за 2016 рік: декларація від 07.05.2016 І квартал 2016 року; декларація від 04.08.2016 звітний період півріччя 2016 року; декларація від 09.11.2016 звітний період три квартали 2016 року; декларація від 09.02.2017 за 2016 рік. Обставина відповідачем не заперечувалась.

До матеріалів справи додано квитанції: від 16.08.2016 №68 про сплату єдиного податку фізичних осіб за півріччя 2016 року в сумі 4537,50 грн.; від 18.11.2016 №66 про сплату єдиного податку фізичних осіб за три квартали 2016 року в розмірі 4265,30 грн.; від 17.02.2017 №66 про сплату єдиного податку фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 4720,00 грн.

Згідно з наданою відповідачем інтегрованою карткою платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вбачається, що 17.05.2016 відповідно до платіжного доручення від 17.05.2016 №54 сплачено 4684,71 грн., що відповідає сумі самостійно визначеного грошового зобов`язання відповідно до податкової декларації від 07.05.2016 за І квартал 2016 року. З інтегрованої картки платника вбачається, що заборгованість у розмірі 206,74 обліковувалась за позивачем станом на 31.12.2015 та протягом 2016 року.

Судом зазначалось, що всупереч вимогам пункту 299.11 статті 299 ПК України контролюючим органом прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без проведення перевірки та складення акту перевірки.

На думку суду, помилковими є доводи представника відповідача про наявність повноважень у контролюючого органу щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 ПК України без проведення перевірки, позаяк ПК України встановлено обов`язковість прийняття відповідного рішення за наслідками проведення перевірки.

Враховуючи те, що наявність боргу встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних IC "Податковий блок" в інтегрованій картці платника, а не на підставі акта перевірки, яка не проводилася, позивач заперечує проти існування відповідної заборгованості, суд доходить до висновку, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, відповідно рішення від 28.12.2016 №451/26-57-13-02-12 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивачем заявлено вимогу про визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку за 2017 рік.

Як убачається з матеріалів справи, рішення від 28.12.2016 №451/26-57-13-02-12 направлено позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає інформації зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. Поштове відправлення повернуто відповідачу за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані в порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Оскільки оскаржуване рішення належним чином направлено позивачу, сьтаном на час відмови у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця було чинним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку за 2017 рік.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача визнати податкові декларації платника єдиного податку за півріччя 2017 від 09.08.2017 та три квартали 2017 року від 08.11.2017 такими, що подані у фактичний строк їх подання, то оскільки судом визнано протиправним та скасовано рішення від 28.12.2016 №451/26-57-13-02-12 щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , відповідно для відновлення порушеного інтересу позивача слід зобов`язати відповідача визнати податкові декларації платника єдиного податку ОСОБА_1 за півріччя 2017 від 09.08.2017 та три квартали 2017 року від 08.11.2017 такими, що подані у фактичний строк їх подання.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5286,00 грн. (квитанція від 06.04.2018 №92 та від 26.04.2018 №59). Оскільки, позов задоволено частково, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 3524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28 грудня 2016 року №451/26-57-13-02-12 щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Зобов`язати Державну податку інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнати податкові декларації платника єдиного податку за півріччя 2017 року від 09 серпня 2017 року та три квартали 2017 року від 08 листопада 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39513550, місцезнаходження: 03115, місто Київ, вулиця Верховинна, будинок 9).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець