Рішення № 82403889, 14.06.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/441/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головних державних інспекторів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, Виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

17.04.2019 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- скасувати припис від 15 квітня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складений головними державними інспекторами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Гедзем Володимиром Анатолійовичем, ОСОБА_2 (далі-відповідач-1, Інспекція).

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 15 квітня 2019 року за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Індивідуальний житловий будинок на вул АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 " позивачу вручено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Зазначений припис складений головними спеціалістами - головними державними інспекторами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Гедзем В.А. та ОСОБА_2 , за яким вони вимагають припинити експлуатацію індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 до введення його в експлуатацію. На думку позивача, підставою для скасування є очевидна невідповідність вимогам законодавства, оскільки експлуатація закінчених будівництвом об`єктів має право заборонятись виключно начальником Інспекції чи його заступником, а тому рішення прийняте інспекторами винесено з порушеннями. Оскаржуваний припис містить незаконну вимогу про його негайне виконання, а саме припинення експлуатації житлового будинку шляхом виселення членів сім`ї з п`ятьох осіб, втому числі і неповнолітніх та малолітніх дітей.

Окрім того, разом з поданням адміністративного позову, позивачем подана заява про забезпечення адміністративного позову

18.04.2019 р. ухвалою суду задоволено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупиненням дії припису від 15 квітня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складений головними спеціалістами-головними державними інспекторами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Гедзем В.А. та ОСОБА_2 до набрання законної сили судовим рішенням у справі

22.04.2019 року ухвалою суду призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 14:30 год 15.05.2019 року.

07.05.2019 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позов зазначено, що 27.11.2018 року до відповідача-1 надійшло звернення ОСОБА_3 , щодо проведення перевірки порушень незаконної забудови та експлуатації ОСОБА_1 житлового будинку на АДРЕСА_3 . Відповідно до ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” абзацу 8 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурного – будівельного контролю, на підставі звернення Павлюка Е.О. від 27.11.2018 року та наказу Інспекції від 19.12.2018 року №18-01/6-116/18, посадовим особам інспекції було видано направлення від 19.12.2018 року №18-01/7-116/18 для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 . За результатами перевірки позивачу був виданий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою припинити експлуатацію індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 до ведення його експлуатацію у порядку встановленому чинним законодавством України у сфері містобудівної діяльності в термін негайно. Відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

14.05.2019 року від представника виконавчого комітету Чернівецької міської ради (далі- відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позовна заява не містить жодної позовної вимоги до виконавчого комітету Чернівецької міської ради.

Окрім того, просили розглянути справу без участі представника виконавчого комітету Чернівецької міської ради.

15.05.2019 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача-1 також подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю.

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради в судове засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи

У зв`язку з неявкою відповідача-2 судовий розгляд справи відкладено на 09:00 год. 05.06.2019 року.

05.06.2019 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі , та просив розглянути справу в порядку письмового провадження

Представники відповідача-1 в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили розглянути справу в порядку письмового провадження

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради в судове засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Окрім того 11.06.2019 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про повернення судових витрат пов`язаних з наданням правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 1ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. ст. 194, 205 КАС України, суд вважає, що не має перешкод для розгляду і вирішення адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

27.11.2018 року до відповідача-1 надійшло звернення ОСОБА_3 , щодо проведення перевірки порушень незаконної забудови та експлуатації ОСОБА_1 житлового будинку на АДРЕСА_3 .

На підставі звернення ОСОБА_3 від 27.11.2018 року та наказу Інспекції від 19.12.2018 року №18-01/6-116/18, посадовим особам інспекції було видано направлення від 19.12.2018 року №18-01/7-116/18 для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 . Строк дії направлення з 19.12.2018 року по 04.01.2019 року (а.с. 42).

З метою проведення позапланової перевірки посадовими особами інспекції 20.12.2018 року був здійснений вихід на місце за адресою АДРЕСА_2 , проте на час виходу позивач або уповноважена особа на об`єкті були відсутні, про що складено відповідний акт.(а.с.43)

На підставі звернення ОСОБА_3 від 27.11.2018 року, службової записки головного спеціаліста, головного державного інспектора відповідача-1 Гедзя В.А. від 01.04.2019 року та наказу Інспекції від 02.04.2019 року №18-01/6-30/19, посадовим особам інспекції було видано направлення від 02.04.2019 року №18-03/7-30/19 для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 . Строк дії направлення з 02.04.2019 року по 15.04.2019 року (а.с. 62).

Суд встановив, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем-1 складено акт №18, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 експлуатується індивідуальний житловий будинок на АДРЕСА_2 , який не прийнятий в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 (а.с.64-71).

До акту перевірки додана фотофіксація будинку (а.с. 72-73).

Також, суд встановив, що за наслідками перевірки було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №б/н від 15.04.2019 року, в якому зазначена чітка вимога усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом припинення експлуатації індивідуального житлового будинку. Термін виконання - негайно(а.с.76).

Окрім того, складено протокол про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2019 року та 25.04.2019 року прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винним в чиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмір 8500 грн.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Згідно з ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р.

Згідно з п.п.1, 8 п.11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, тобто на думку відповідача не передбачає завчасного попередження суб`єктів містобудування.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_3 від 27.11.2018 року, службової записки головного спеціаліста, головного державного інспектора відповідача-1 Гедзя В.А. від 01.04.2019 року та наказу Інспекції від 02.04.2019 року №18-01/6-30/19, посадовим особам інспекції було видано направлення від 02.04.2019 року №18-03/7-30/19 для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 . Строк дії направлення з 02.04.2019 року по 15.04.2019 року.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 14 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що право позивача щодо присутності при здійсненні перевірки не було порушено, так як перевіряючого було допущено у приміщення за вказаною адресою після пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки.

Відповідачем додано до відзиву фотоматеріали з середини об`єкту, що перевірявся та відповідачу надані відповідні документи, серед яких дозвіл на виконання будівельних робіт, акт розбивки будівельних осей житлового будинку розрахунок вартості державної інвестиційної експертизи робочого проекту будівництва одноквартирного житлового будинку договір підряду , довідка з Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації будинку, що перевірявся.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил

Суд встановив, що стосовно виявлених під час проведення перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за наслідками проведеного заходу відповідачем складено акт перевірки №18, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил №бн від 15.04.2019 року.

З оскаржуваного припису вбачається, що під час виїзду на місце проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 експлуатується індивідуальний житловий будинок, який не прийнятий в експлуатацію.

На момент перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 будівельні роботи фактично завершені, об`єкт експлуатується як житловий будинок, будинок підключено до мереж газопостачання, електропостачання, водопостачання, однак, власником не надано документи, які підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Виявлені перевіркою факти експлуатації закінченого будівництвом об`єкту підтверджуються матеріалами фотофіксації, складеної перевіряючим.

Приписом вимагається усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом припинення експлуатації індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 до введення його в експлуатацію у порядку встановленому чинним законодавством України у сфері містобудівної діяльності .

Між тим, суд вважає що вимога шляхом припинення експлуатації індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 до введення його в експлуатацію у порядку встановленому чинним законодавством України у сфері містобудівної діяльності не ґрунтується на вимогах Закону, з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 4.1.9 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради посадови особи інспекції для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням начальника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Як вбачається з припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №б/н від 15.04.2019 року та наявних документів в матеріалах справи, рішення начальника інспекції чи його заступника позивачу не вручалося. Тобто дане рішення прийняте інспекторами в порушення порядку, а тому висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, в зв`язку з чим оскаржуваний припис не відповідає вимогам чинного законодавства та належить визнанню протиправним та скасуванню.

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Надаючи оцінку письмовим доказам, суд наголошує, що на підставі п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналізуючи наведені норми процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 р. у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 р. у справі №814/698/16.

Дослідженням розрахунку витрат на правову допомогу відповідно до звіту (акту) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи від 07.06.2019 року встановлено, що предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту в суді у справі за позовом ОСОБА_1 до головних державних інспекторів Інспекції державного архітектурного – будівельного контролю Чернівецької міської ради Гедзя Володимира Анатолійовича, ОСОБА_2 , виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі інспекції державного архітектурного – будівельного контролю Чернівецької міської ради

Згідно пункту 1.1 витрат пов`язаних із розглядом справи становить 5007,00 грн. На підтвердження отримання гонорару, адвокатом надано до суду квитанції №508002 від 18.04.2019 року та № 520001 від 07.06.2019 року про отримання від позивача 5007,00 грн, відповідно до витягу з договору №77/19 про надання юридичної допомоги від 17.04.2019 року.

З акту наданих послуг (щодо надання правничої допомоги) від 07.06.2019 р. видно, що в межах договору про надання правової допомоги від 17.04.2019 р. адвокатом здійснено: консультація клієнта в офісі, визначення правової позиції, підготовка адміністративного позову та заяви про забезпечення адміністративного позову, підготовка та представництво інтересів клієнта.

Згідно вказаного акту виконаних робіт та наданих послуг адвокатом затрачено 3 годин . Вартість однієї години роботи адвоката складає 1669,20 грн. Відтак, вартість наданих послуг адвоката становить 5007,60 грн (1669,20 грн Х 3 год. 00 хв.).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані суду докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу за договором, роботу здійснену адвокатом в межах даного позову, обумовлений сторонами (позивачем та адвокатом) розмір гонорару відповідає складності справи та є розумним в межах сьогодення.

За наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення заяви про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача відповідних витрат.

Окрім того, з матеріалів справи видно, що звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.13280600395 від 17.04.2019 р.

Враховуючи наведені вище висновки, суд вважає, що необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі інспекції державного архітектурного – будівельного контролю Чернівецької міської ради на користь позивача судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати припис від 15 квітня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складений головними державними інспекторами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Гедзем Володимиром Анатолійовичем, ОСОБА_2 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради в сумі 5007,00 грн.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач - Виконавчий комітет Чернівецької міської ради в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради судові витрати (Центральна площа, 1, м. Чернівці, 58000, Код ЄДРПОУ 04062216)

Суддя Маренич І.В.