Рішення № 82403631, 11.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 червня 2019 р. Справа № 520/2870/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Вязьмітіновій Т.В.,

за участю:

представника позивача: Шадей М. В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) до фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом – ГУ ДФС у Харківській області, позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (надалі за текстом – ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить суд:

- стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 136000 (сто тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг в розмірі 136000,00 грн., який в добровільному порядку сплачено не було.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено у підготовче засідання.(а.с.2-3).

Харківським окружним адміністративним судом 27.03.2019 року складено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання щодо доступу до персональних даних стосовно позивача.(а.с.58).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 08.04.2019 року від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання надійшла відповідь. (а.с.60).

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування адміністративного позову та наявні матеріали адміністративної справи.

В судове засідання відповідач не прибув про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач - фізична особа ОСОБА_1 , внесений до Державного реєстру фізичних осіб України за зареєстрованим номером облікової картки НОМЕР_1 та зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в Київському управління ГУ ДФС у Харківській області з 27.08.1998 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - фізична особа ОСОБА_1 , має узгоджену заборгованість у загальному розмірі 136000,00 грн.: штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі рішень про застосування фінансових санкцій: № 0002774001 від 25.04.2018 року у сумі 17000,00 грн.; № 0002794001 від 25.04.2018 року у сумі 6800,00 грн.; № 0002784001 від 25.04.2018 року у сумі 17000,00 грн.; № 0002834001 від 25.04.2018 року у сумі 6800,00 грн.; № 0002804001 від 25.04.2018 року у сумі 17000,00 грн.; № 0002824001 від 25.04.2018 року у сумі 6800,00 грн.; № 0002814001 від 25.04.2018 року у сумі 17000,00 грн.; № 0004604001 від 02.07.2018 року у сумі 17000,00 грн.; № 0004584001 від 02.07.2018 року у сумі 6800,00 грн.; № 0004574001 від 02.07.2018 року у сумі 6800,00 грн.; № 0004594001 від 02.07.2018 року у сумі 17000,грн..

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) зазначено, що платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України зазначено, що контролюючи органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України

Відповідно до ч. 14 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зазначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Положеннями ч. 37 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зазначено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зазначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Постановою КМ України від 02.06.2003 року № 790 затверджено Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". (надалі за текстом – Порядок № 790).

Статтею 1 окресленого Порядку № 790 зазначено, що цей Порядок визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон).

Положеннями п. 5 Порядку № 790 передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зазначено, що у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Враховуючи положення п. 59.1 ст. 59 ПК України податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 78113-17 від 30.05.2018 року.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу рішень про застосування фінансових санкцій, а також суджень суб`єкта владних повноважень, викладених адміністративному позові на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, як суб`єкти владних повноважень надав до суду достатні і беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 136000 (сто тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2019 року.

Суддя Ю.О. Супрун